Питання для самоконтролю

1. Що відносять до поняття «носій інформації»?

2. Як класифікуються носії інформації?

3. Які способи відтворення аудіоінформації Ви знаєте?

4. Які принципи механічного та магнітного запису та відтворення звуку?

5. Які принципи лазерного запису та відтворення інформації?

Тема 9 радіопередавальні пристроі Призначення і класифікація радіопередавачів

РПДП призначені для формування радіочастотного сигналу, що містить корисну інформацію, його підсилення і випромінювання за допомогою антени в заданому напрямі простору.

Класифікація радіопередавальних пристроїв

• за призначенням – зв'язкові, радіомовні, телевізійні, радіолокаційні, радіонавігаційні, телеметричні і т. д.;

• за потужністю – малопотужні (до 100 Вт), середньої потужності (до 10 кВт), потужні (до 1000 кВт) і надпотужні (понад 1000 кВт);

• за родом роботи (виду випромінювання) – телеграфні, телефонні, односмугові, імпульсні і т. д. Види випромінювання позначаються трьома індексами: перший (літера) характеризує вид модуляції: А – амплітудна, F – частотна, Р – імпульсна; другий (цифра) визначає тип передачі: 0 – випромінювання немодульованої несучої, 1 – телеграфування без модулюючої звукової частоти, 2 – тональна телеграфія і т. д.; третій індекс (літера) визначає допоміжні характеристики;

• за способом транспортування – стаціонарні та рухомі (переносні, розміщені в автомобілях, на кораблях, літаках).

Основні параметри радіопередавачів Потужність радіопередавача

Це найважливіший параметр передавача, який визначає дальність і надійність радіозв’язку. Потрібна потужність передавача визначається з енергетичного розрахунку лінії радіозв’язку.

Зазвичай під потужністю передавача розуміється найменша у діапазоні частот величина потужності, яка підводиться до фідера антени – РА.

У радіозв’язку використовуються передавачі малої потужності (РА до 100 Вт), середньої потужності (РА=100 Вт...1000 Вт) і великої потужності (РА>1 кВт).

 

Діапазон робочих частот

Діапазон робочих частот (ДРЧ) – це інтервал радіочастот fмін … fмакс, в якому забезпечує задану потужність сигналу.

ДРЧ характеризується коефіцієнтом перекриття по частоті Кf=fмакс/fмін.

Сучасні передавачі систем радіозв’язку, залежно від призначення і діапазону хвиль, в якому вони працюють, забезпечують:

• у метровому і більш короткохвильових діапазонах Кf=1,1...2;

• у декаметровому діапазоні Кf≥10.

Перекриття робочого діапазону передавачем може бути плавним і дискретним. В останньому випадку передавач може бути настроєний на певну кількість дискретних частот з кроком дискретності ∆fд.

У декаметровому і метровому діапазонах ∆fд може бути 0,01; 0,1; 1; 2; 5; 10 кГц; у дециметровому – ∆fд може досягати одиниць мегагерц.

Стабільність частоти

Стабільність частоти сигналу передавача визначається відхиленням частоти несучого коливання від її номінального значення за деякий інтервал часу ∆f=|fн –∆fном|.

Зазвичай задаються вимоги до відносної нестабільності частоти передавача на максимальній частоті діапазону робочих частот δ_f=∆f/fмакс.

Розрізняють короткотермінову (за добу) і довготермінову (за півроку) відносну нестабільність. Остання, вказується в технічних характеристиках передавачів.

Високі вимоги до стабільності частоти сучасних радіопередавачів обумовлені завантаженням радіочастотного спектру, а також необхідністю ведення радіозв’язку без пошуку та підстройки. Оскільки насиченість радіочастотних діапазонів зростає зі зростанням частоти, то найбільш жорсткі вимоги до стабільності у низькочастотних діапазонах. Так, у діапазоні коротких хвиль δ_f=₁₀⁶... 10⁷; у діапазоні УКХ δ_f=10^–5 … 10^–6.