- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни
- •Пояснювальна записка до курсу
- •Програма навчального курсу
- •3.Організаційні основи сімейної медицини
- •3.1. Місце сімейної медицини в загальній структурі охорони здоров’я та принципи сімейного обслуговування населення
- •Постанова км України від 20 червня 2000 р. № 989 Про комплексні заходи щодо впровадження сімейної медицини в систему охорони здоров’я
- •Наказ моз України від 23 лютого 2001 року № 72 Про затвердження окремих документів з питань сімейної медицини
- •Примірне положення про лікаря загальної практики – сімейної медицини
- •7. Лікар загальної практики – сімейної медицини зобов’язаний:
- •8. Лікар загальної практики – сімейної медицини має право:
- •Кваліфікаційна характеристика лікаря із спеціальності загальна практика – сімейна медицина Загальні знання
- •Спеціальні знання
- •Загальні навики
- •Спеціальні навики
- •Невідкладна допомога
- •Маніпуляції
- •Наказ моз України від 08 січня 2004 року № 1 Про удосконалення моніторингу первинної медико-санітарної допомоги на засадах сімейної медицини та уніфікації відповідної облікової медичної документації
- •Перелік облікової медичної документації закладу загальної практики – сімейної медицини
- •Перелік Необов’язкової для ведення в закладі загальної практики – сімейної медицини облікової медичної документації
- •3.2. Особливості організації роботи сімейного лікаря в системі первинної медико-санітарної допомоги (пмсд)
- •Довготривалість і безперервність допомоги
- •Багатопрофільність
- •Сімейний підхід
- •Превентивність
- •4. Диспансеризація, реабілітація та санаторно-курортний відбір, який проводить сімейний лікар
- •4.1. Загальні питання диспансеризації
- •4.1.1. Порядок диспансеризації населення. Загальні положення
- •4.1.2. Мета диспансеризації населення
- •4.1.3. Управління та планування проведення диспансеризації населення
- •4.1.3.1. Проведення диспансеризації дітей віком до 18 років
- •4.1.3.2. Проведення диспансеризації дорослого населення
- •4.1.4. Організація роботи щодо проведення диспансеризації населення
- •4.1.4.1. Організація роботи з диспансеризації дитячого віком до 18 років
- •4.1.4.2. Організація роботи з диспансеризації дорослого населення
- •4.1.5. Організація диспансерного нагляду за вагітними
- •4.1.6. Методика проведення диспансеризації дорослого населення
- •4.1.7. Взаємозв’язок та послідовність у роботі закладів охорони здоров’я при проведенні диспансеризації
- •4.1.8. Інформаційна автоматизована система медичних профілактичних оглядів населення
- •4.1.9. Критерії ефективності диспансеризації населення
- •Анамнестична анкета
- •1. Загальна інформація.
- •2. Перенесені захворювання.
- •3. Основні скарги:
- •4. Наявність у найближчих родичів (батьків, сестер, братів, бабусь, дідусів) таких захворювань:
- •5. Спосіб життя.
- •4.2. Реабілітація населення
- •4.2.1. Загальні питання реабілітації
- •4.2.2. Завдання, мета і принципи реабілітації
- •4.2.3. Види, етапи і періоди реабілітації
- •4.3. Санаторно-курортне лікування в україні
- •4.3.1. Визначення поняття санаторно-курортне лікування та його головних завдань
- •4.3.2. Класифікація санаторно-курортних закладів
- •4.3.3. Показання та протипоказання для санаторно-курортного лікування
- •4.3.4. Правила оформлення документів при санаторно-курортному відборі
- •4.3.4.1. Порядок проведення санаторно-курортного відбору і забезпечення громадян путівками для санаторно-курортного лікування
- •4.3.4.2. Правила оформлення «Санаторно-курортної карти» і направлення громадян на санаторно-курортне лікування
- •4.3.4.3. Здійснення програми санаторно-курортного лікування або реабілітації
- •Загальні протипоказання щодо направлення дорослих на санаторно-курортне лікування
- •5. Організація роботи денних і домашніх стаціонарів
- •5.1. Організація роботи денного стаціонару поліклініки
- •5.1.1. Організація лікувально-діагностичного процесу в денних стаціонарах, наступність та послідовність лікувально-діагностичного процесу з іншими підрозділами та лікувальними закладами
- •5.1.2. Медична та соціально-економічна ефективність денних стаціонарів
- •5.2. Організація роботи домашнього стаціонару
- •5.2.1. Основні завдання і загальні показання та протипоказання до лікування в домашніх стаціонарах
- •5.2.2. Режим поведінки хворих і комплекс лікувальних заходів у домашніх стаціонарах
- •5.3. Раціональне харчування
- •5.3.1. Роль раціонального харчування у збереженні та зміцненні здоров’я здорових і хворих
- •5.3.2. Загальні вимоги до раціонального харчування
- •5.3.3. Потреба людини в енергії
- •5.3.4. Роль білків, жирів, вуглеводів, мікроелементів, вітамінів у раціональному харчуванні
- •5.3.5. Вода, водний режим
- •6. Тести до теми «організація позалікарняної допомоги (наступність догоспітального та госпітального етапів)» Модуль № 1
- •7. Відповіді до теми «організація позалікарняної допомоги (наступність догоспітального та госпітального етапів)» Модуль № 1
- •Список використаної літератури
- •Бокова Ірина Валеріївна
4.1.7. Взаємозв’язок та послідовність у роботі закладів охорони здоров’я при проведенні диспансеризації
Для усунення дублювання, поліпшення якості, повноти обсягу обстежень керівник закладу (підрозділу закладу) ПМСД забезпечує отримання інформації від закладів охорони здоров’я, які беруть участь у проведенні диспансеризації населення на території обслуговування або прикріпленого населення.
Молодший спеціаліст з вищою медичною освітою (дільнична або за спеціальністю «Загальна практика – сімейна медицина») регулярно перевіряє контингенти осіб, які направлені на додаткові обстеження, запрошує заклади охорони здоров’я або пацієнтів щодо їх проведення.
У разі якщо особа пройшла медичне обстеження або окремі огляди, лабораторно-діагностичні дослідження у цьому або іншому закладі охорони здоров’я, їх результати мають бути використані при диспансеризації, якщо їх давність не перевищує 6 місяців з моменту обстеження у минулому році або протягом календарного року. Тривалість додаткового обстеження при диспансеризації не повинна перевищувати 7 днів.
При кожному черговому огляді під час динамічного спостереження лікар перевіряє та уточнює раніше встановлений діагноз, вносить необхідні доповнення та зміни, визначає лікувальні заходи та частоту повторних оглядів з урахуванням змін у перебігу захворювання та соціально-побутових умов, а також визначає необхідність переводу в іншу групу диспансерного спостереження; за показами проводяться необхідні консультації та додаткові дослідження.
Наприкінці року дільничний лікар (лікар ЗПСМ) проводить аналіз результатів диспансеризації, якості диспансерного огляду та динамічного спостереження.
Жіночі консультації (центри), стоматологічні заклади та інші спеціалізовані заклади (центри, диспансери) беруть участь в обстеженні населення, здійснюють диспансерне спостереження за виявленими хворими відповідно до профілю, здійснюють необхідні лікувально-оздоровчі заходи, проводять санітарно-просвітницьку та виховну роботу серед населення, здійснюють послідовність з територіальними закладами охорони здоров’я шляхом направлення відповідної інформації.
Вищі медичні навчальні заклади усіх рівнів акредитації, заклади післядипломної освіти, наукові установи здійснюють організаційно-методичну допомогу на рівні області (республіки в Автономній Республіці Крим, місті – у містах Києві та Севастополі), а також проводять диспансерне спостереження хворих лікарями вузько-профільних спеціальностей. У разі потреби беруть участь у проведенні щорічних оглядів населення шляхом формування лікарських бригад з виїздом на місця.
Стаціонарні заклади охорони здоров’я проводять диспансеризацію госпіталізованих хворих під час перебування їх у стаціонарі у відповідності із визначеним обсягом, якщо вона не була проведена до госпіталізації у цьому календарному році.
Проведені пацієнту лабораторно-діагностичні, функціональні та інші обстеження під час перебування у стаціонарі заносяться до виписки з історії хвороби, передаються до закладу (підрозділу закладу) ПМСД та враховуються при диспансеризації населення.