- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни
- •Пояснювальна записка до курсу
- •Програма навчального курсу
- •3.Організаційні основи сімейної медицини
- •3.1. Місце сімейної медицини в загальній структурі охорони здоров’я та принципи сімейного обслуговування населення
- •Постанова км України від 20 червня 2000 р. № 989 Про комплексні заходи щодо впровадження сімейної медицини в систему охорони здоров’я
- •Наказ моз України від 23 лютого 2001 року № 72 Про затвердження окремих документів з питань сімейної медицини
- •Примірне положення про лікаря загальної практики – сімейної медицини
- •7. Лікар загальної практики – сімейної медицини зобов’язаний:
- •8. Лікар загальної практики – сімейної медицини має право:
- •Кваліфікаційна характеристика лікаря із спеціальності загальна практика – сімейна медицина Загальні знання
- •Спеціальні знання
- •Загальні навики
- •Спеціальні навики
- •Невідкладна допомога
- •Маніпуляції
- •Наказ моз України від 08 січня 2004 року № 1 Про удосконалення моніторингу первинної медико-санітарної допомоги на засадах сімейної медицини та уніфікації відповідної облікової медичної документації
- •Перелік облікової медичної документації закладу загальної практики – сімейної медицини
- •Перелік Необов’язкової для ведення в закладі загальної практики – сімейної медицини облікової медичної документації
- •3.2. Особливості організації роботи сімейного лікаря в системі первинної медико-санітарної допомоги (пмсд)
- •Довготривалість і безперервність допомоги
- •Багатопрофільність
- •Сімейний підхід
- •Превентивність
- •4. Диспансеризація, реабілітація та санаторно-курортний відбір, який проводить сімейний лікар
- •4.1. Загальні питання диспансеризації
- •4.1.1. Порядок диспансеризації населення. Загальні положення
- •4.1.2. Мета диспансеризації населення
- •4.1.3. Управління та планування проведення диспансеризації населення
- •4.1.3.1. Проведення диспансеризації дітей віком до 18 років
- •4.1.3.2. Проведення диспансеризації дорослого населення
- •4.1.4. Організація роботи щодо проведення диспансеризації населення
- •4.1.4.1. Організація роботи з диспансеризації дитячого віком до 18 років
- •4.1.4.2. Організація роботи з диспансеризації дорослого населення
- •4.1.5. Організація диспансерного нагляду за вагітними
- •4.1.6. Методика проведення диспансеризації дорослого населення
- •4.1.7. Взаємозв’язок та послідовність у роботі закладів охорони здоров’я при проведенні диспансеризації
- •4.1.8. Інформаційна автоматизована система медичних профілактичних оглядів населення
- •4.1.9. Критерії ефективності диспансеризації населення
- •Анамнестична анкета
- •1. Загальна інформація.
- •2. Перенесені захворювання.
- •3. Основні скарги:
- •4. Наявність у найближчих родичів (батьків, сестер, братів, бабусь, дідусів) таких захворювань:
- •5. Спосіб життя.
- •4.2. Реабілітація населення
- •4.2.1. Загальні питання реабілітації
- •4.2.2. Завдання, мета і принципи реабілітації
- •4.2.3. Види, етапи і періоди реабілітації
- •4.3. Санаторно-курортне лікування в україні
- •4.3.1. Визначення поняття санаторно-курортне лікування та його головних завдань
- •4.3.2. Класифікація санаторно-курортних закладів
- •4.3.3. Показання та протипоказання для санаторно-курортного лікування
- •4.3.4. Правила оформлення документів при санаторно-курортному відборі
- •4.3.4.1. Порядок проведення санаторно-курортного відбору і забезпечення громадян путівками для санаторно-курортного лікування
- •4.3.4.2. Правила оформлення «Санаторно-курортної карти» і направлення громадян на санаторно-курортне лікування
- •4.3.4.3. Здійснення програми санаторно-курортного лікування або реабілітації
- •Загальні протипоказання щодо направлення дорослих на санаторно-курортне лікування
- •5. Організація роботи денних і домашніх стаціонарів
- •5.1. Організація роботи денного стаціонару поліклініки
- •5.1.1. Організація лікувально-діагностичного процесу в денних стаціонарах, наступність та послідовність лікувально-діагностичного процесу з іншими підрозділами та лікувальними закладами
- •5.1.2. Медична та соціально-економічна ефективність денних стаціонарів
- •5.2. Організація роботи домашнього стаціонару
- •5.2.1. Основні завдання і загальні показання та протипоказання до лікування в домашніх стаціонарах
- •5.2.2. Режим поведінки хворих і комплекс лікувальних заходів у домашніх стаціонарах
- •5.3. Раціональне харчування
- •5.3.1. Роль раціонального харчування у збереженні та зміцненні здоров’я здорових і хворих
- •5.3.2. Загальні вимоги до раціонального харчування
- •5.3.3. Потреба людини в енергії
- •5.3.4. Роль білків, жирів, вуглеводів, мікроелементів, вітамінів у раціональному харчуванні
- •5.3.5. Вода, водний режим
- •6. Тести до теми «організація позалікарняної допомоги (наступність догоспітального та госпітального етапів)» Модуль № 1
- •7. Відповіді до теми «організація позалікарняної допомоги (наступність догоспітального та госпітального етапів)» Модуль № 1
- •Список використаної літератури
- •Бокова Ірина Валеріївна
4.1.3. Управління та планування проведення диспансеризації населення
Управління та планування диспансеризації населення здійснюють органи та заклади охорони здоров’я.
Персональна відповідальність за проведення цієї роботи покладається на керівників органів та закладів охорони здоров’я.
Організаційний супровід та облік диспансеризації здійснюють органи або заклади охорони здоров’я, які визначені відповідальними за стан надання медичної допомоги населенню на відповідній адміністративній території.
Планування заходів з організації диспансеризації здійснюється дільничними лікарями (лікарями загальної практики – сімейної медицини, далі – ЗПСМ).
З цією метою здійснюється персоніфікований облік усього населення, яке проживає на території обслуговування дільничного лікаря (лікаря ЗПСМ) або яке приписалось до нього.
Після проведення персоніфікованого обліку населення, яке підлягає диспансеризації, здійснюється розподіл контингентів по групах:
– діти першого та другого року життя;
– діти дошкільного віку від 3 до 6-7 років (в організованих колективах) та діти, які не відвідують дошкільні заклади;
– школярі віком до 15 років;
– підлітки 15-17 років;
– дорослі.
При проведенні диспансеризації дорослого населення у першу чергу планується проведення профілактичних оглядів таких категорій населення:
– ветеранів ВВВ та прирівняних до них категорій;
– осіб, постраждалих внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС;
– працівників, зайнятих на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі;
– студентів вищих навчальних закладів та інших категорій населення, що не увійшли до цього переліку.
При диспансеризації населення зберігаються періодичні профілактичні огляди (проводяться в установленому порядку) окремих груп населення (працівників, зайнятих на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі; працівників харчових, лікувально-профілактичних, дитячих дошкільних та інших закладів) з одночасним обов’язковим проведенням обсягу обстежень, передбаченим цим наказом.
При проведенні щорічної диспансеризації осіб, які підлягають періодичним оглядам, необхідно сумістити строки їх проведення та розширити програму обстежень, обов’язкову для всього населення, за рахунок спеціальних обстежень та за участі лікарів спеціалістів.
З урахуванням запланованих контингентів населення, які підлягають диспансеризації у поточному році, складаються графіки оглядів.
4.1.3.1. Проведення диспансеризації дітей віком до 18 років
Дільничний педіатр (лікар – лікар ЗПСМ) оглядає дітей щорічно. Діти перших трьох років життя оглядаються дільничним педіатром (лікарем ЗПСМ) диференційовано, частота оглядів залежить від віку та стану здоров’я дитини при народженні.
Дільничний педіатр (лікар ЗПСМ) та молодший спеціаліст з вищою медичною освітою при проведенні профілактичних оглядів використовують скринінг-програми для визначення контингентів дітей, які підлягають оглядам лікарями спеціалістами.
У разі відсутності у закладах охорони здоров’я відповідної адміністративної території лікарів спеціалістів з патології дитячого віку, огляди дітей у декретовані строки здійснюють лікарі спеціалісти, які надають медичну допомогу дорослому населенню (у разі наявності відповідних документів).
Лікар стоматолог щорічно здійснює дітям санацію після попереднього огляду зубів та ротової порожнини.
Молодший спеціаліст з вищою медичною освітою проводить:
– скринінг тести;
– антропометричні вимірювання;
– попередню оцінку фізичного та нервово-психічного розвитку дитини;
– вимірювання гостроти слуху;
– вимірювання гостроти зору;
– туберкулінові проби.