4.1.4.2. Організація роботи з диспансеризації дорослого населення

Керівники закладів охорони здоров’я на відповідній адміністративній території:

– забезпечують роботу закладів (підрозділів закладів) охорони здоров’я, що надають первинну медико-санітарну допомогу (далі – ПМСД) населенню;

– забезпечують організацію обліку населення на відповідній адміністративній території або контингенту, прикріпленого до відомчого або іншого закладу;

– визначають обсяги робіт по диспансеризації населення з урахуванням специфіки контингенту (вік, стать, соціальний, професійний рівень), наявності промислових підприємств, організацій та установ, навчальних закладів на території обслуговування тощо;

– визначають потребу у необхідному додатковому медичному обладнанні, матеріалах, реактивах, кількості бланків для проведення диспансеризації населення;

– розробляють графіки роботи лікарів, молодших спеціалістів з вищою медичною освітою, лікувально-діагностичних служб з метою забезпечення проведення диспансерних оглядів у прийнятний для працюючих час з використанням часу увечері та на вихідних;

– проводять інструктивно-методичні наради з організаційних питань здійснення диспансеризації населення з працівниками закладів охорони здоров’я;

– забезпечують населення доступною інформацією щодо мети, завдань, місця та порядку проведення оглядів із зазначенням кабінетів та часу їх роботи;

– використовують різноманітні форми для проведення диспансеризації населення: самостійні звернення населення до закладів охорони здоров’я (за виключенням звернень при захворюваннях в гострому періоді), активні виклики осіб для щорічного диспансерного огляду, відвідування на дому хронічних хворих та осіб похилого віку, виклики бригад.

Керівники закладів охорони здоров’я, які обслуговують підприємства (установи) промисловості, будівництва, транспорту тощо узгоджують плани графіки оглядів з адміністрацією підприємств (установ) та профспілками.

Провідна роль в здійсненні диспансеризації населення належить дільничному лікарю (лікарю ЗПСМ).

Дільничні лікарі (лікарі ЗПСМ) під керівництвом закладів охорони здоров’я:

– організовують щорічний персоніфікований облік населення на території обслуговування або прикріпленого контингенту з урахуванням місця його медичного спостереження (заклад охорони здоров’я на території обслуговування, на місці роботи, у тому числі у закладах відомчого підпорядкування, тощо);

– визначають обсяг роботи;

– планують послідовність та беруть участь у проведенні профілактичних оглядів населення;

– координують роботу усіх спеціалістів та служб по диспансеризації населення;

– проводять лікувально-оздоровчі заходи населенню за індивідуальними планами;

– проводять динамічне спостереження за особами, які потребують диспансерного спостереження;

– проводять роз’яснювальну роботу щодо мети та завдань диспансеризації.

Лікарі терапевти у закладах охорони здоров’я, що забезпечують медичною допомогою установи промисловості, транспорту тощо, здійснюють роботу по диспансеризації прикріплених контингентів у тому ж обсязі, що і дільничні лікарі (лікарі ЗПСМ). Окрім того, з урахуванням особливостей виробництва, характеру професійних чинників опрацьовують річні та місячні плани диспансеризації, об’єднуючи їх з проведення періодичних профілактичних оглядів, уточнюють обов’язковий обсяг обстежень.

Лікарі інших спеціальностей:

– беруть участь у проведенні диспансеризації дорослого населення за показами у відповідності до порядку та чинного законодавства;

– здійснюють динамічне спостереження за особами з виявленою патологією (відповідно до спеціальності);

– проводять лікувально-оздоровчі заходи для хворих та осіб з факторами ризику.

Молодші спеціалісти з вищою медичною освітою:

– здійснюють облік та реєстрацію населення на території обслуговування або прикріпленого контингенту;

– уточнюють списки населення на території обслуговування або прикріпленого контингенту у комунальних службах або шляхом відвідування населення вдома;

– проводять з населенням роз’яснювальну роботу щодо необхідності диспансеризації населення;

– узгоджують з лікарем строки проведення оглядів;

– забезпечують явку осіб відповідно до узгоджених графіків;

– забезпечують виконання комплексу лікувально-оздоровчих заходів.

Дані огляду (у поточному році), проведених в обсягах, передбачених цим порядком, та оцінка стану здоров’я незалежно від того, де проводився огляд (у закладах первинного рівня надання медичної допомоги, в стаціонарних умовах або іншому закладі охорони здоров’я) мають бути враховані та не дублюватися при диспансеризації. Після проведення чергового періодичного огляду, доповненого обов’язковими при щорічній диспансеризації обстеженнями, результати заносяться до «Карти обліку диспансеризації» та передаються до закладу охорони здоров’я за місцем проживання пацієнта.