1. Пояснювальна записка до курсу

Головною метою викладання загальної практики – сімейної медицини є навчання студентів вищих навчальних медичних закладів теоретичним основам та практичним навичкам роботи лікаря, як організатора та координатора лікувально-діагностичної та профілактичної роботи у амбулаторних умовах.

Завданнями викладання поліклінічної справи є ознайомлення студентів VI курсу медичного факультету із особливостями функціонування лікарів у системі первинної медико-санітарної ланки медицини, опанування студентами основних методів роботи лікарів, які працюють у основних галузях поліклінічної медицини – амбулаторній терапії, амбулаторній хірургії, амбулаторній педіатрії та амбулаторному акушерстві та гінекології.

Виконання поставленої мети та завдань досягається шляхом проведення практичних занять, на яких разом із теоретичними знаннями засвоюються практичні навички. Кожний студент VІ курсу проводить разом з лікарем амбулаторний прийом, під час якого приймає участь в обстеженні хворих, встановленні попереднього діагнозу, формуванні призначень, оформленні відповідної документації. Разом з лікарями студенти обслуговують виклики до хворих вдома, проводять диспансеризацію населення. Студенти приймають участь у роботі ЛКК та МСЕК: доповідають хворих, заповнюють документацію.

Робочу навчальну програму з дисципліни «Основи сімейної медицини» створено згідно до типових програм з внутрішніх хвороб, хірургії, педіатрії, акушерства та гінекології, та у відповідності до ОКХ та ОПП. Особливістю навчання є відсутність лекційних форм навчання.

У викладанні дисципліни застосовується інтегративний підхід. Це дозволяє систематизувати знання, які отримують студенти на різних кафедрах ВНЗ, і відносяться до різних медичних галузей, завдяки чому майбутні фахівці зможуть вільно орієнтуватися у широких межах амбулаторної медицини та у майбутньому полегшити контакти із суміжними спеціалістами.

В основу викладення закладений нозологічний підхід. Під час розгляду захворювань акцент робиться на первинній та вторинній профілактиці. Особливу увагу приділяється питанням невідкладної патології та невідкладної допомоги в амбулаторній практиці.

Той факт, що робоча програма охоплює головні розділи основних лікувальних галузей медицини робить її максимально сприятливою для підготовки лікарів загальної практики.

Перелік знань та умінь, які повинні засвоїти студенти при вивченні поліклінічної справи. Студенти VI курсу повинні знати:

– принципи послідовності в системі поліклініка – стаціонар – поліклініка, зокрема, чіткі показання та протипоказання до госпіталізації, об’єм обстежень на догоспітальному етапі та методи доліковування в умовах поліклініки після виписки зі стаціонару;

– сучасні методи лабораторної, інструментальної, функціональної діагностики захворювань, показання до їх призначення;

– загальні принципи та методи профілактики;

– формулювання діагнозу та проведення диференціальної діагностики.

Студенти VI курсу повинні вміти:

– складати план лабораторного, функціонального та інструментального обстеження пацієнта в умовах поліклініки;

– провести лікарське обстеження пацієнта в амбулаторних умовах;

– оцінити результати: лабораторних, функціональних та інструментальних методів дослідження;

– оформити медичну документацію, що використовується в поліклініці (медичну карту амбулаторного хворого, листок непрацездатності, довідку та ін.);

– призначити терапію пацієнтам на терапевтичні, хірургічні та гінекологічні захворювання в умовах поліклініки.