- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни
- •Пояснювальна записка до курсу
- •Програма навчального курсу
- •3.Організаційні основи сімейної медицини
- •3.1. Місце сімейної медицини в загальній структурі охорони здоров’я та принципи сімейного обслуговування населення
- •Постанова км України від 20 червня 2000 р. № 989 Про комплексні заходи щодо впровадження сімейної медицини в систему охорони здоров’я
- •Наказ моз України від 23 лютого 2001 року № 72 Про затвердження окремих документів з питань сімейної медицини
- •Примірне положення про лікаря загальної практики – сімейної медицини
- •7. Лікар загальної практики – сімейної медицини зобов’язаний:
- •8. Лікар загальної практики – сімейної медицини має право:
- •Кваліфікаційна характеристика лікаря із спеціальності загальна практика – сімейна медицина Загальні знання
- •Спеціальні знання
- •Загальні навики
- •Спеціальні навики
- •Невідкладна допомога
- •Маніпуляції
- •Наказ моз України від 08 січня 2004 року № 1 Про удосконалення моніторингу первинної медико-санітарної допомоги на засадах сімейної медицини та уніфікації відповідної облікової медичної документації
- •Перелік облікової медичної документації закладу загальної практики – сімейної медицини
- •Перелік Необов’язкової для ведення в закладі загальної практики – сімейної медицини облікової медичної документації
- •3.2. Особливості організації роботи сімейного лікаря в системі первинної медико-санітарної допомоги (пмсд)
- •Довготривалість і безперервність допомоги
- •Багатопрофільність
- •Сімейний підхід
- •Превентивність
- •4. Диспансеризація, реабілітація та санаторно-курортний відбір, який проводить сімейний лікар
- •4.1. Загальні питання диспансеризації
- •4.1.1. Порядок диспансеризації населення. Загальні положення
- •4.1.2. Мета диспансеризації населення
- •4.1.3. Управління та планування проведення диспансеризації населення
- •4.1.3.1. Проведення диспансеризації дітей віком до 18 років
- •4.1.3.2. Проведення диспансеризації дорослого населення
- •4.1.4. Організація роботи щодо проведення диспансеризації населення
- •4.1.4.1. Організація роботи з диспансеризації дитячого віком до 18 років
- •4.1.4.2. Організація роботи з диспансеризації дорослого населення
- •4.1.5. Організація диспансерного нагляду за вагітними
- •4.1.6. Методика проведення диспансеризації дорослого населення
- •4.1.7. Взаємозв’язок та послідовність у роботі закладів охорони здоров’я при проведенні диспансеризації
- •4.1.8. Інформаційна автоматизована система медичних профілактичних оглядів населення
- •4.1.9. Критерії ефективності диспансеризації населення
- •Анамнестична анкета
- •1. Загальна інформація.
- •2. Перенесені захворювання.
- •3. Основні скарги:
- •4. Наявність у найближчих родичів (батьків, сестер, братів, бабусь, дідусів) таких захворювань:
- •5. Спосіб життя.
- •4.2. Реабілітація населення
- •4.2.1. Загальні питання реабілітації
- •4.2.2. Завдання, мета і принципи реабілітації
- •4.2.3. Види, етапи і періоди реабілітації
- •4.3. Санаторно-курортне лікування в україні
- •4.3.1. Визначення поняття санаторно-курортне лікування та його головних завдань
- •4.3.2. Класифікація санаторно-курортних закладів
- •4.3.3. Показання та протипоказання для санаторно-курортного лікування
- •4.3.4. Правила оформлення документів при санаторно-курортному відборі
- •4.3.4.1. Порядок проведення санаторно-курортного відбору і забезпечення громадян путівками для санаторно-курортного лікування
- •4.3.4.2. Правила оформлення «Санаторно-курортної карти» і направлення громадян на санаторно-курортне лікування
- •4.3.4.3. Здійснення програми санаторно-курортного лікування або реабілітації
- •Загальні протипоказання щодо направлення дорослих на санаторно-курортне лікування
- •5. Організація роботи денних і домашніх стаціонарів
- •5.1. Організація роботи денного стаціонару поліклініки
- •5.1.1. Організація лікувально-діагностичного процесу в денних стаціонарах, наступність та послідовність лікувально-діагностичного процесу з іншими підрозділами та лікувальними закладами
- •5.1.2. Медична та соціально-економічна ефективність денних стаціонарів
- •5.2. Організація роботи домашнього стаціонару
- •5.2.1. Основні завдання і загальні показання та протипоказання до лікування в домашніх стаціонарах
- •5.2.2. Режим поведінки хворих і комплекс лікувальних заходів у домашніх стаціонарах
- •5.3. Раціональне харчування
- •5.3.1. Роль раціонального харчування у збереженні та зміцненні здоров’я здорових і хворих
- •5.3.2. Загальні вимоги до раціонального харчування
- •5.3.3. Потреба людини в енергії
- •5.3.4. Роль білків, жирів, вуглеводів, мікроелементів, вітамінів у раціональному харчуванні
- •5.3.5. Вода, водний режим
- •6. Тести до теми «організація позалікарняної допомоги (наступність догоспітального та госпітального етапів)» Модуль № 1
- •7. Відповіді до теми «організація позалікарняної допомоги (наступність догоспітального та госпітального етапів)» Модуль № 1
- •Список використаної літератури
- •Бокова Ірина Валеріївна
4.1.1. Порядок диспансеризації населення. Загальні положення
(згідно наказу МОЗ україни від 27.08.2010 за № 728)
Подальший розвиток та удосконалення профілактичного напрямку галузі охорони здоров’я, який спрямований на попередження захворювань, охорону та зміцнення здоров’я кожного громадянина України, в значній мірі залежить від успішності проведення диспансеризації населення.
Беручи до уваги, що стратегією розвитку вітчизняної охорони здоров’я передбачено запровадження обов’язкового державного медичного страхування, диспансеризація населення стане передумовою до переходу на медичне страхування.
Профілактичний напрямок галузі охорони здоров’я включає низку заходів, зокрема:
– санітарних та протиепідемічних (оздоровлення середовища життєдіяльності людини; здійснення державного санітарно-епідеміологічного нагляду; визначення пріоритетних заходів у профілактиці захворювань; вивчення, оцінка і прогнозування показників здоров’я населення);
– формування здорового способу життя, розвиток фізичної культури та спорту.
Профілактика захворювань передбачає здійснення спільних профілактичних заходів багатьма центральними органами виконавчої влади та відомствами, громадськими організаціями, розширення наукових досліджень, спрямованих на попередження та зниження рівня захворюваності та поширеності хвороб, збереження та укріплення здоров’я населення.
Профілактичні заходи, насамперед, мають бути спрямовані на боротьбу з найбільш розповсюдженими та небезпечними захворюваннями, насамперед серцево-судинними, онкологічними, хворобами ендокринної системи, органів дихання тощо.
Діяльність органів та закладів охорони здоров’я має носити комплексний характер та включати широкий спектр заходів, що передбачають попередження та своєчасне виявлення захворювань, оздоровлення та лікування хворих, динамічне спостереження за станом здоров’я населення.
Особлива увага має приділятися попередженню захворювань, охороні здоров’я дітей та матерів.
Для здійснення диспансеризації населення необхідно наступне:
– мобілізація та раціональне використання кадрових та матеріально-технічних ресурсів закладів охорони здоров’я;
– проведення наукових досліджень з питань диспансеризації населення;
– розроблення єдиної уніфікованої інформаційної системи обліку диспансеризації населення;
– посилення роботи по формуванню здорового способу життя.
4.1.2. Мета диспансеризації населення
Основною метою диспансеризації населення є:
– здійснення комплексу заходів, спрямованих на формування, збереження та укріплення здоров’я населення;
– попередження розвитку захворювань;
– зниження рівня захворюваності, інвалідності та смертності населення;
– збільшення активного довголіття.
Диспансеризація включає:
– щорічний медичний огляд населення з проведенням визначеного обсягу лабораторних та інструментальних обстежень;
– додаткове обстеження осіб, які цього потребують;
– виявлення осіб з факторами ризику, що спричиняють виникнення та розвиток захворювань;
– своєчасне виявлення захворювань;
– розробка та проведення комплексу необхідних медичних та соціальних заходів, динамічного спостереження за станом здоров’я населення.
Диспансеризація проводиться закладами охорони здоров’я за участю вищих навчальних медичних закладів усіх рівнів акредитації, закладів післядипломної освіти, наукових установ, центральних та місцевих органів виконавчої влади, відомств, установ та організацій.
Територіальні органи охорони здоров’я або визначені ними заклади організовують бригади спеціалістів із закладів охорони здоров’я обласного (республіканського в Автономній Республіці Крим, міського – у містах Києві та Севастополі) підпорядкування, вищих навчальних медичних закладів усіх рівнів акредитації, закладів післядипломної освіти, наукових установ для диспансерного огляду дорослого та дитячого населення у районах та містах відповідної адміністративній території, насамперед у сільських населених пунктах, які мають проблеми кадрового та матеріально-технічного забезпечення диспансеризації. Зазначені бригади спеціалістів забезпечуються необхідними медичним обладнанням та транспортними засобами.
Під час проведення диспансеризації населення необхідно передбачити:
– постійне підвищення рівня та якості щорічних медичних оглядів та диспансерного спостереження за станом здоров’я населення з проведенням необхідного обсягу обстежень;
– удосконалення технічного забезпечення щорічних медичних оглядів та диспансерного спостереження;
– забезпечення обліку проведених обстежень та оздоровчих заходів на кожного пацієнта.