- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни
- •Пояснювальна записка до курсу
- •Програма навчального курсу
- •3.Організаційні основи сімейної медицини
- •3.1. Місце сімейної медицини в загальній структурі охорони здоров’я та принципи сімейного обслуговування населення
- •Постанова км України від 20 червня 2000 р. № 989 Про комплексні заходи щодо впровадження сімейної медицини в систему охорони здоров’я
- •Наказ моз України від 23 лютого 2001 року № 72 Про затвердження окремих документів з питань сімейної медицини
- •Примірне положення про лікаря загальної практики – сімейної медицини
- •7. Лікар загальної практики – сімейної медицини зобов’язаний:
- •8. Лікар загальної практики – сімейної медицини має право:
- •Кваліфікаційна характеристика лікаря із спеціальності загальна практика – сімейна медицина Загальні знання
- •Спеціальні знання
- •Загальні навики
- •Спеціальні навики
- •Невідкладна допомога
- •Маніпуляції
- •Наказ моз України від 08 січня 2004 року № 1 Про удосконалення моніторингу первинної медико-санітарної допомоги на засадах сімейної медицини та уніфікації відповідної облікової медичної документації
- •Перелік облікової медичної документації закладу загальної практики – сімейної медицини
- •Перелік Необов’язкової для ведення в закладі загальної практики – сімейної медицини облікової медичної документації
- •3.2. Особливості організації роботи сімейного лікаря в системі первинної медико-санітарної допомоги (пмсд)
- •Довготривалість і безперервність допомоги
- •Багатопрофільність
- •Сімейний підхід
- •Превентивність
- •4. Диспансеризація, реабілітація та санаторно-курортний відбір, який проводить сімейний лікар
- •4.1. Загальні питання диспансеризації
- •4.1.1. Порядок диспансеризації населення. Загальні положення
- •4.1.2. Мета диспансеризації населення
- •4.1.3. Управління та планування проведення диспансеризації населення
- •4.1.3.1. Проведення диспансеризації дітей віком до 18 років
- •4.1.3.2. Проведення диспансеризації дорослого населення
- •4.1.4. Організація роботи щодо проведення диспансеризації населення
- •4.1.4.1. Організація роботи з диспансеризації дитячого віком до 18 років
- •4.1.4.2. Організація роботи з диспансеризації дорослого населення
- •4.1.5. Організація диспансерного нагляду за вагітними
- •4.1.6. Методика проведення диспансеризації дорослого населення
- •4.1.7. Взаємозв’язок та послідовність у роботі закладів охорони здоров’я при проведенні диспансеризації
- •4.1.8. Інформаційна автоматизована система медичних профілактичних оглядів населення
- •4.1.9. Критерії ефективності диспансеризації населення
- •Анамнестична анкета
- •1. Загальна інформація.
- •2. Перенесені захворювання.
- •3. Основні скарги:
- •4. Наявність у найближчих родичів (батьків, сестер, братів, бабусь, дідусів) таких захворювань:
- •5. Спосіб життя.
- •4.2. Реабілітація населення
- •4.2.1. Загальні питання реабілітації
- •4.2.2. Завдання, мета і принципи реабілітації
- •4.2.3. Види, етапи і періоди реабілітації
- •4.3. Санаторно-курортне лікування в україні
- •4.3.1. Визначення поняття санаторно-курортне лікування та його головних завдань
- •4.3.2. Класифікація санаторно-курортних закладів
- •4.3.3. Показання та протипоказання для санаторно-курортного лікування
- •4.3.4. Правила оформлення документів при санаторно-курортному відборі
- •4.3.4.1. Порядок проведення санаторно-курортного відбору і забезпечення громадян путівками для санаторно-курортного лікування
- •4.3.4.2. Правила оформлення «Санаторно-курортної карти» і направлення громадян на санаторно-курортне лікування
- •4.3.4.3. Здійснення програми санаторно-курортного лікування або реабілітації
- •Загальні протипоказання щодо направлення дорослих на санаторно-курортне лікування
- •5. Організація роботи денних і домашніх стаціонарів
- •5.1. Організація роботи денного стаціонару поліклініки
- •5.1.1. Організація лікувально-діагностичного процесу в денних стаціонарах, наступність та послідовність лікувально-діагностичного процесу з іншими підрозділами та лікувальними закладами
- •5.1.2. Медична та соціально-економічна ефективність денних стаціонарів
- •5.2. Організація роботи домашнього стаціонару
- •5.2.1. Основні завдання і загальні показання та протипоказання до лікування в домашніх стаціонарах
- •5.2.2. Режим поведінки хворих і комплекс лікувальних заходів у домашніх стаціонарах
- •5.3. Раціональне харчування
- •5.3.1. Роль раціонального харчування у збереженні та зміцненні здоров’я здорових і хворих
- •5.3.2. Загальні вимоги до раціонального харчування
- •5.3.3. Потреба людини в енергії
- •5.3.4. Роль білків, жирів, вуглеводів, мікроелементів, вітамінів у раціональному харчуванні
- •5.3.5. Вода, водний режим
- •6. Тести до теми «організація позалікарняної допомоги (наступність догоспітального та госпітального етапів)» Модуль № 1
- •7. Відповіді до теми «організація позалікарняної допомоги (наступність догоспітального та госпітального етапів)» Модуль № 1
- •Список використаної літератури
- •Бокова Ірина Валеріївна
Загальні протипоказання щодо направлення дорослих на санаторно-курортне лікування
1. Усі захворювання в запальній стадії, хронічні захворювання у стадії загострення та ускладнені гострогнійними процесами.
2. Гострі інфекційні захворювання до завершення терміну ізоляції.
3. Усі венеричні захворювання в гострій або заразній стадії.
4. Психічні захворювання. Всі форми наркоманії і хронічного алкоголізму.
5. Епілепсія.
6. Усі хвороби крові в запальній стадії і стадії загострення.
7. Кахексія будь-якого походження.
8. Злоякісні новоутворення.
9. Усі захворювання та стани, що потребують стаціонарного лікування, в тому числі хірургічного втручання; всі захворювання при яких хворі не спроможні до самостійного руху і самообслуговування, потребують постійного спеціального догляду (крім осіб, які підлягають лікуванню в спеціалізованих санаторіях для спинальних хворих).
10. Ехінокок будь-якої локалізації.
11. Кровотечі, що часто повторюються або з великою втратою крові.
12. Вагітність на протязі всього сроку на бальнеологічні та грязеві курорти, а на кліматичні курорти починаючи з 26 тижня (крім спеціалізованих відділень для вагітних жінок).
Крім того, у всі терміни вагітності не направляти вагітних на курорти і в санаторії:
– для бальнеогрязелікування з приводу гінекологічних захворювань;
– для лікування радоновими ваннами екстрагенітальних захворювань;
– осіб, які проживають на рівнинах, на гірські курорти, розташовані на висоті понад 1000 м над рівнем моря.
13. Всі форми туберкульозу в активній стадії для будь-яких курортів і санаторіїв нетуберкульозного профілю.
5. Організація роботи денних і домашніх стаціонарів
5.1. Організація роботи денного стаціонару поліклініки
Профілактична спрямованість страхової медицини і витікаюча з цього необхідність зміни організаційних форм медичної допомоги в умовах її багатоукладності, вимагає розширення можливостей поліклініки для максимально повного комплексного обстеження, якісного лікування та реабілітації хворих.
Одним із шляхів вирішення цієї проблеми стала організація в поліклініках денних стаціонарів. В закладах охорони здоров’я з 1983 року почав впроваджуватись досвід по організації роботи відділень (палат) денного перебування та лікування хворих в умовах поліклініки. Згідно з наказом Міністерства Охорони Здоров’я України № 72 від 23.02.2001 «Про затвердження окремих документів з питань сімейної медицини», та додаток 4 до наказу «Примірне положення про денний стаціонар» регламентується організація та робота денного стаціонару поліклініки в Україні на теперішній час.
5.1.1. Організація лікувально-діагностичного процесу в денних стаціонарах, наступність та послідовність лікувально-діагностичного процесу з іншими підрозділами та лікувальними закладами
Денний стаціонар організується для надання кваліфікованої медичної допомоги хворим шляхом їх госпіталізації на денний час за відсутності показів до постійного лікарського нагляду.
Основні завдання денного стаціонару:
Проведення заходів щодо діагностики та лікування хворих при гострих захворюваннях або загостренні хронічних хвороб, за умови відсутності показів до цілодобового лікарського нагляду.
Надання кваліфікованої медичної допомоги хворим при невідкладних станах в умовах амбулаторно-поліклінічного закладу та за наявності показань – забезпечення їх госпіталізації до лікарняного закладу.
Доліковування хворих та проведення їх реабілітації в стадії затухаючого загострення захворювання, неповної ремісії, в післяопераційному періоді тощо, після виписки з лікувально-профілактичного закладу (далі ЛПЗ).
Забезпечення наступності з іншими лікувальними відділеннями амбулаторно-поліклінічного закладу та стаціонарними відділенням лікарняних закладів щодо надання медичної допомоги хворим.
Проведення профілактичних та лікувально-оздоровчих заходів хворим, які перебувають на диспансерному обліку.
Денний стаціонар організується в самостійних амбулаторно-поліклінічних закладах та при поліклінічних відділеннях ЛПЗ.
Керівництво денним стаціонаром здійснює завідувач відділенням денного стаціонару або завідувач лікувальним відділенням, в складі якого організовано денний стаціонар, в дільничній лікарні або амбулаторії – головний лікар ЛПЗ.
Потужність денного стаціонару визначається керівником ЛПЗ за узгодженням з територіальним органом управління охороною здоров’я.
Чисельність штатних посад медичного персоналу денного стаціонару встановлюється з розрахунку: 1 посада лікаря на 30 ліжок соматичного профілю, 1 посада лікаря на 20 ліжок хірургічного профілю, 1 посада – на 15 ліжок для неврологічних хворих, 1 посада – на 20 ліжок для кардіологічних хворих. Посади медичних сестер (палатних) установлюються з розрахунку 1 посада на 30 ліжок усіх профілів. У відділеннях хірургічного профілю вводяться посади операційних медичних сестер. Посади операційних, процедурних або маніпуляційних медичних сестер (сумарно) встановлюються з розрахунку 1 посада на 20 ліжок. У відділеннях кардіологічного і неврологічного профілю вводиться посада медичної сестри з лікувальної фізкультури з розрахунку 1 посада на 60 ліжок відповідного профілю.
Посади молодших медичних сестер – прибиральниць (палатних) установлюються з розрахунку 1 посада на 30 ліжок. Посади молодших медичних сестер операційних і перев’язувальних установлюються відповідно до посад операційних медичних сестер. Посади молодших медичних сестер – буфетниць установлюються з розрахунку 1 посада на 30 ліжок у випадку організації харчування хворих.
При роботі стаціонарів у дві зміни штати медичного персоналу подвоюються, крім посади завідувача відділенням та старшої медичної сестри. При проведенні оперативних втручань в умовах денних стаціонарів може вводитись 0,5 посади лікаря – анестезіолога та 0,5 посади медичної сестри – анестезистки.
Посади вихователів у дитячих відділеннях установлюються з розрахунку 1 посада на 30 ліжок.
У денних стаціонарах психоневрологічних і психіатричних лікувально-профілактичних установ штатні посади медичного персоналу визначаються з розрахунку: 1 посада лікаря на 50 ліжок для психіатричних хворих дорослих, але не менше 0,25 посади на денний стаціонар, 1 посада на 30 ліжок для психіатричних хворих дітей; штатні посади медичних сестер – з розрахунку 1 посада на 30 ліжок, у дитячих відділеннях – на 20 ліжок; штатні посади медичних сестер маніпуляцій ного кабінету – на зміну 0,5 посади, посади сестер – господинь – 1 посада на денний стаціонар за наявності не менше 50 ліжок, посади молодших медичних сестер – з розрахунку 1 посада на 50 ліжок, посади молодших медичних сестер – буфетниць: 1 посада на стаціонар за наявності не менше 30 ліжок (вводиться у випадку організації харчування в денному стаціонарі), посади інструктора з праці – з розрахунку 1 посада на кожні 25 хворих, посади лікарів-психотерапевтів – з розрахунку 0,5 посади на 50 ліжок, посади психологів – з розрахунку 0,5 посади на 50 ліжок, вихователів – 0,5 посади у дитячих відділеннях. Посада завідувача денним стаціонаром встановлюється в кожному денному стаціонарі на 50 ліжок та більше. У денних стаціонарах до 100 ліжок завідувач денним стаціонаром виконує обов’язки лікаря – психіатра з безпосереднього обслуговування хворих. У складі центральних районних (міських) лікарень можуть створюватись денні стаціонари для психоневрологічних та психосоматичних хворих меншої потужності, штати яких установлюються виходячи з наведених нормативів та обсягу робіт без уведення посади завідуючого при кількості ліжок менше 15.
При штатній чисельності посад лікарів денного стаціонару 2 посади і більше організується відділення денного стаціонару. Посада завідувача відділенням вводиться замість 0,5 посади лікаря денного стаціонару, посада старшої медичної сестри вводиться замість 0,5 посади медичної сестри денного стаціонару. Посада сестри – господині вводиться замість 0,75 посади молодшої медичної сестри.
До складу денного стаціонару входять:
– палати для денного перебування хворих;
– операційно – перев’язувальний блок;
– палата інтенсивної терапії;
– маніпуляційна, процедурна;
– кабінет психологічного розвантаження та відпочинку хворих;
– буфет;
– кімнати медичного персоналу;
– допоміжні приміщення.
Медикаментозне забезпечення та харчування хворих здійснюється за рахунок асигнувань ЛПЗ, в якому функціонує денний стаціонар, а також за рахунок установ, підприємств, організацій та інших надходжень.
Режим роботи денного стаціонару затверджується керівником ЛПЗ відповідно до режиму роботи закладу.
Відбір хворих для госпіталізації в денний стаціонар здійснюють завідувачі лікувальними відділеннями амбудаторно-поліклінічних закладів за поданням дільничних терапевтів, дільничних педіатрів, лікарів загальної практики – сімейних лікарів, інших фахівців ЛПЗ (кардіологом – ревматологом, ендокринологом, урологом, гастроентерологом, отоларингологом, невропатологом, хірургом, ортопедом), а також лікарняно – консультативною комісією, яка функціонує на базі цого ЛПЗ.
Показання та протипоказання для лікування хворих в денному стаціонарі затверджуються головним лікарем ЛПЗ за погодженням з територіальним органом управління охороною здоров’я.
В денний стаціонар пацієнти госпіталізуються в плановому та екстреному порядку при відсутності протипоказань для лікування в амбулаторних умовах. Планові хворі повинні мати 100 % обстеження, яке включає флюорографічне обстеження органів грудної порожнини, загальний аналіз крові, сечі, аналіз крові на цукор, ЕКГ, огляд гінеколога у жінок, уролога у чоловіків.
На хворого, який знаходиться в денному стаціонарі, заповнюється «Карта хворого денного стаціонару поліклініки, стаціонару вдома» (ф. ООЗ – 2 / о).
Технологія проведення лікувально – діагностичних процесів в денному стаціонарі передбачає лікування, дообстеження, лікарсько-трудову експертизу, корегування факторів ризику. На час перебування хворих в денному стаціонарі документи, які засвідчують тимчасову непрацездатність, видаються в установленному порядку.
Обстеження і лікування в денному стаціонарі є комплексним, здійснюється з широким використанням діагностичних і лікувальних підрозділів ЛПЗ, включаючи взаємодію лікарів усіх її підрозділів. Консультації хворих денного стаціонару здійснюються як спеціалістами поліклініки, так і спеціалістами інших спеціалізованих установ, співробітниками науково-дослідних інститутів.
У випадку неблагоприємного перебігу захворювання під час перебування хворого у денному стаціонарі він госпіталізується у профільне відділення лікарняного закладу.
При виписці хворого з денного стаціонару заповнюється виписка, яка передається лікарю, який направив хворого до денного стаціонару.
Звіт про роботу денного стаціонару подається у встановлені терміни і у встановленому порядку.