- •МІнІстерство освІти і науки украини
- •Тема 1.1. Енергетична політика держави та енергозбереження
- •1.2. Енергетична політика держави
- •1.3. Ефективність енергозбереження в зв’язку з сучасним станом енергетичного сектору держави
- •1.4. Основні напрямки в області енергозбереження
- •2. Розробка енергетичної стратегії держави у питаннях енергозбереження
- •Технічний звіт
- •Тема 2.1. Енергетичний аудит теплового обладнання
- •2.1.1. Ефективність систем спалювання палива
- •Послідовність виконання практичного заняття
- •1. Загальні відомості
- •1.1. Типи пристроїв для спалювання палива
- •1.1.1. Мазутні форсунки
- •1.1.2. Газові пальники
- •1.1.3. Пиловугільні пальники
- •1.2. Типові причини зниження енергетичної ефективності пристроїв
- •2. Основні розрахункові залежності для оцінка енергетичної ефективності пристроїв
- •2.1. Вихідні дані для розрахунків
- •2.2. Оцінка повноти згорання палива
- •2.3. Визначення коєфіцієнту надлишку повітря
- •2.4. Причини зниження коефіцієнту використання палива
- •2.3. Енергозаощаджуючі заходи
- •2.4. Приклади розрахунку енергоефективності пристроїв
- •Технічний звіт
- •2.1.2. Паровиробні пристрої та котли
- •Послідовність виконання практичного заняття
- •1. Загальні відомості
- •1.1. Загальна характеристика паровиробних установок і котлів, що застосовуються в Україні
- •1.2. Основні розрахункові залежності для оцінки енергетичної ефективності котельних установок
- •1.3. Заходи щодо підвищення ефективності котельних установок
- •2. Приклад проведення енергетичного аудиту котельних установок
- •Технічний звіт
- •2.1.3. Системи постачання природного газу
- •Послідовність виконання практичного заняття
- •1. Загальні відомості
- •1.1. Системи забезпечення природним газом
- •1.2. Локалізація витоків, відбудовні й ремонтні роботи
- •1.3. Виміри й контрольно-вимірювальна апаратури
- •2. Основні заходи щодо підвищення ефективності системи постачання природного газу
- •3. Приклад проведення аудиту системи постачання природного газу
- •Тема 2.2. Енергетичний аудит електрообладнання
- •2.2.1. Системи стиснутого повітря, компресорні установки
- •Послідовність виконання практичного заняття
- •1. Загальні відомості
- •1.1. Характеристика системистисненого повітря
- •1.2. Витрати енергії на вироблення стисненого повітря. Витрати енергії при виробленні, транспортуванні і споживанні стисненого повітря. Створення карти споживання енергії
- •2. Основні шляхи підвищення енергетичної ефективності систем
- •2.1. Підвищення енергетичної ефективності компресорних установок
- •2.2. Удосконалення магістральних і розподільних повітропроводів
- •2.3. Утилізація теплоти, яка відводиться від стисненого повітря в проміжних та кінцьових повітроохолодниках
- •3. Основні розрахункові залежності для оцінки енергетичної ефективності від впровадження енергоощадних заходів
- •4. Приклади розрахунку енергоефективності системи стиснутого повітря та компресорних установок
- •Технічний звіт
- •2.2.2. Холодильні установки та установки кондиціювання
- •Послідовність виконання практичного заняття
- •1. Загальні відомості
- •1.1. Характеристика холодильних систем
- •1.2. Зменшення теплоприпливів в холодильну камеру і від охолоджуємих об’єктів
- •1.3. Регулювання коефіцієнту навантаження компресорів
- •1.4. Зниження температури конденсації
- •2. Типові можливості по економії енергії
- •3. Приклад оцінки економічного ефекту від впровадження енергозберігаючих заходів
- •2.2.3. Електроприводи та освітлення
- •Послідовність виконання практичного заняття
- •1. Загальні відомості
- •1.1. Аналіз ефективності систем електроспоживання
- •1.1.1 Коефіцієнт потужності
- •1.1.2 Номінальна потужність підведенної електрики
- •1.1.3 Високоефективні трансформатори
- •1.1.4 Основні можливості економії електроенергії при подачі й розподіли електроенергії
- •1.2. Освітлення
- •1.2.1. Освітлення люмінесцентними лампами
- •1.2.2. Ефективна конструкція, пристрій і технології
- •1.2.2.1. Системи керування освітленням
- •1.2.2.2. Сучасні освітлювальні арматури
- •1.2.2.3. Високочастотні джерела світла
- •1.2.2.4. Малогабаритні люмінесцентні лампи
- •1.2.3. Зміна конструкції
- •1.2.3.1. Рефлектори
- •1.2.3.2. Регулятори напруги
- •1.2.4. Рекомендації
- •1.2.5. Прикладекономії відустановивки відбивачів на світильники
- •2. Приклад оцінки економічного ефекту від компенсації реактивної потужності
- •Тема 3.1. Енергетичний аудит у будівництві
- •3.1.1. Енергозберігання у будівництві
- •Послідовність виконання практичного заняття
- •1. Загальні відомості
- •2. Теплова ізоляція стін
- •3. Теплоізоляція покриттів
- •4. Підвищення теплозахистних якостей вікон
- •5. Протидія інфільтрації
- •Тема 3.2. Енергетичний аудит систем життєзабезпечення
- •3.2.1. Системи опалення та теплопостачання
- •Послідовність виконання практичного заняття
- •1. Загальні відомості по існуючим опалювальним системам
- •2. Вимоги по обліку витрати тепла
- •3. Модернізація системи опалення
- •4. Модернізація системи гарячого водопостачання
- •5. Приклади розрахунку теплових втрат систем теплопостачання
- •Список літератури
- •Методичні вказівки
1.4. Основні напрямки в області енергозбереження
В загальному випадку удосконалення енерготехнологій в будь-якій країні торкається такого обладнання:
тепловиробляючі системи (установки центрального опалення, котлоагрегати, печі);
системи розподілення теплоти (підстанції, підземні і надземні теплопроводи);
теплоізоляція будинків, трубопроводів, резервуарів гарячої води, теплообмінників;
вентиляційне обладнання будинків;
обладнання для вироблення електроенергії ( електроустановки, повітряагрегати, гідротурбіни );
системи електропостачання;
електроустановки, споживаючі та управляючі прибори.
Крім цього, необхідно створити законодавчу базу і нову інфраструктуру, поповнити відповідні знання і методи, змінити відношення людей до споживання енергії, збільшити об’єм спеціальної інформації, яка поступає до всіх учасників процесу.
Основні напрямки енергозбереження в Україні такі:
удосконалення технологічних процесів шляхом впровадження сучасних енергозберігаючих технологій;
підвищення ефективності використання ПЕР споживачами на підприємствах;
зниження втрат ПЕР в передаючих ( розподільних ) системах;
підвищення ефективності використання ПЕР на підприємствах, які виробляють теплоту і електроенергію;
перехід споживачів на децентралізоване теплопостачання і електропостачання;
розширення використання сонячної та вітрової енергії, геотермальної теплоти та інших нетрадиційних способів виробництва енергії;
утилізація теплоти відхідних газів, котлів, печей, газових турбін, двигунів внутрішнього згорання та ін.;
проведення енергетичного аудиту і впровадження енергетичного менеджменту на підприємствах;
зменшення забруднення оточуючого середовища.
2. Розробка енергетичної стратегії держави у питаннях енергозбереження
Без чітко певної енергетичної стратегії, держава не зможе розробити ефективну програму по енергоеффективності. Енергетична стратегія повинна визначити загальні цілі відносно використання енергії, і тому повинна включати наступні питання:
• Закупівля первинних енергоресурсів
• Їхнє перетворення на підприємстві
• Розподіл і постачання
• Використання енергії
• Загальний розподіл відповідальності керівної ланки за використання енергії
Стратегія не повинна бути сфокусована тільки на вартості енергії, вона повинна стати всеосяжним документом, що відбиває те, як ухвалені рішення вплинуть на енергоеффективність. Енергетична стратегія повинна включати ряд цілей, з якими буде звірятися робота підприємства, і встановлюватися завдання для її поліпшення.
Стратегія починається з розробки державного рішення про енергоеффективності. Опублікування державної енергетичної політики демонструє те, що питання енергії тепер є загальними для всіх. Вона представляє розуміння необхідності й рішучість поліпшувати енергоеффективність, як частину філософії держави. Енергетична політика повинна розроблятися для внутрішнього користування й використатися як документ для суспільних зв'язків.
Керівництво держави повино завжди усвідомлюати вигоди від поліпшення енергоеффективності не тільки у фінансовому плані, а також і в плані збільшення продуктивності й відповідності екологічним цілям.
Державне рішення про енергоеффективность:
1. Основні стратегічні принципи
Поліпшення використання енергії
Дерхава ставить метою домогтися найнижчого можливого рівня використання енергії у всіх виробничих процесах
2. Ціль
• Поліпшення енергоеффективності основою політики держави й прийняття рішень
3. Процеси
Розроити й здійснити заходи, які будуть сприяти ефективному використанню енергії й сировини
Віддавати перевагу енергоеффективному устаткуванню
4. Науково-дослідні роботи
• Розширювати наші знання технологічних процесів за допомогою проведення науково-дослідних робіт для гарантування того, щоб рішення забезпечували найнижчий рівень споживання енергії, тим самим, підвищуючи віддачу вкладених часу й засобів.
5. Організація
Ми будемо працювати над підвищенням рівня знань про енергоеффективності у своїй організації, і над підвищенням значимості енергоеффективності для загальних показників роботи компанії.
Ми будемо стимулювати участь працівників в енергоеффективності
Ми підкреслюємо, що всі рівні керівництва відповідають за інтегрування енергоеффективності в довгострокові плани й стратегію
Вигоди від здійснення енергетичної стратегії
Ресурсами, використовуваними для поліпшення енергоеффективності, є не тільки фінанси, а також час, рішучість і професійні знання, необхідні для поліпшення енергоеффективності. Вигоди також не є одноразовими або просто фінансовими. Вони можуть тривати рік за роком, і економія (відносно енергії, витрат, і інших показників) реально виміряється й розраховується.
Вигоди в широкому змісті можна підрозділити на три види:
Екологічні вигоди - ті, які пов'язані зі зменшенням негативного впливу на місцеву й глобальну екологію
Виробничі вигоди - ті, які пов'язані з ефективністю й роботою компанії в цілому, поліпшенням роботи персоналу або поліпшенням якості продукції.
Фінансові вигоди - ті, які пов'язані з безпосереднім фінансовим внеском (тобто зменшенням витрат) у компанію.