1.4. Основні напрямки в області енергозбереження

В загальному випадку удосконалення енерготехнологій в будь-якій країні торкається такого обладнання:

• тепловиробляючі системи (установки центрального опалення, котлоагрегати, печі);

• системи розподілення теплоти (підстанції, підземні і надземні теплопроводи);

• теплоізоляція будинків, трубопроводів, резервуарів гарячої води, теплообмінників;

• вентиляційне обладнання будинків;

• обладнання для вироблення електроенергії ( електроустановки, повітряагрегати, гідротурбіни );

• системи електропостачання;

• електроустановки, споживаючі та управляючі прибори.

Крім цього, необхідно створити законодавчу базу і нову інфраструктуру, поповнити відповідні знання і методи, змінити відношення людей до споживання енергії, збільшити об’єм спеціальної інформації, яка поступає до всіх учасників процесу.

Основні напрямки енергозбереження в Україні такі:

• удосконалення технологічних процесів шляхом впровадження сучасних енергозберігаючих технологій;

• підвищення ефективності використання ПЕР споживачами на підприємствах;

• зниження втрат ПЕР в передаючих ( розподільних ) системах;

• підвищення ефективності використання ПЕР на підприємствах, які виробляють теплоту і електроенергію;

• перехід споживачів на децентралізоване теплопостачання і електропостачання;

• розширення використання сонячної та вітрової енергії, геотермальної теплоти та інших нетрадиційних способів виробництва енергії;

• утилізація теплоти відхідних газів, котлів, печей, газових турбін, двигунів внутрішнього згорання та ін.;

• проведення енергетичного аудиту і впровадження енергетичного менеджменту на підприємствах;

• зменшення забруднення оточуючого середовища.

2. Розробка енергетичної стратегії держави у питаннях енергозбереження

Без чітко певної енергетичної стратегії, держава не зможе розробити ефективну програму по енергоеффективності. Енергетична стратегія повинна визначити загальні цілі відносно використання енергії, і тому повинна включати наступні питання:

• Закупівля первинних енергоресурсів

• Їхнє перетворення на підприємстві

• Розподіл і постачання

• Використання енергії

• Загальний розподіл відповідальності керівної ланки за використання енергії

Стратегія не повинна бути сфокусована тільки на вартості енергії, вона повинна стати всеосяжним документом, що відбиває те, як ухвалені рішення вплинуть на енергоеффективність. Енергетична стратегія повинна включати ряд цілей, з якими буде звірятися робота підприємства, і встановлюватися завдання для її поліпшення.

Стратегія починається з розробки державного рішення про енергоеффективності. Опублікування державної енергетичної політики демонструє те, що питання енергії тепер є загальними для всіх. Вона представляє розуміння необхідності й рішучість поліпшувати енергоеффективність, як частину філософії держави. Енергетична політика повинна розроблятися для внутрішнього користування й використатися як документ для суспільних зв'язків.

Керівництво держави повино завжди усвідомлюати вигоди від поліпшення енергоеффективності не тільки у фінансовому плані, а також і в плані збільшення продуктивності й відповідності екологічним цілям.

Державне рішення про енергоеффективность:

1. Основні стратегічні принципи

• Поліпшення використання енергії

• Дерхава ставить метою домогтися найнижчого можливого рівня використання енергії у всіх виробничих процесах

2. Ціль

• Поліпшення енергоеффективності основою політики держави й прийняття рішень

3. Процеси

• Розроити й здійснити заходи, які будуть сприяти ефективному використанню енергії й сировини

• Віддавати перевагу енергоеффективному устаткуванню

4. Науково-дослідні роботи

• Розширювати наші знання технологічних процесів за допомогою проведення науково-дослідних робіт для гарантування того, щоб рішення забезпечували найнижчий рівень споживання енергії, тим самим, підвищуючи віддачу вкладених часу й засобів.

5. Організація

• Ми будемо працювати над підвищенням рівня знань про енергоеффективності у своїй організації, і над підвищенням значимості енергоеффективності для загальних показників роботи компанії.

• Ми будемо стимулювати участь працівників в енергоеффективності

• Ми підкреслюємо, що всі рівні керівництва відповідають за інтегрування енергоеффективності в довгострокові плани й стратегію

Вигоди від здійснення енергетичної стратегії

Ресурсами, використовуваними для поліпшення енергоеффективності, є не тільки фінанси, а також час, рішучість і професійні знання, необхідні для поліпшення енергоеффективності. Вигоди також не є одноразовими або просто фінансовими. Вони можуть тривати рік за роком, і економія (відносно енергії, витрат, і інших показників) реально виміряється й розраховується.

Вигоди в широкому змісті можна підрозділити на три види:

• Екологічні вигоди - ті, які пов'язані зі зменшенням негативного впливу на місцеву й глобальну екологію

• Виробничі вигоди - ті, які пов'язані з ефективністю й роботою компанії в цілому, поліпшенням роботи персоналу або поліпшенням якості продукції.

• Фінансові вигоди - ті, які пов'язані з безпосереднім фінансовим внеском (тобто зменшенням витрат) у компанію.