- •МІнІстерство освІти і науки украини
- •Тема 1.1. Енергетична політика держави та енергозбереження
- •1.2. Енергетична політика держави
- •1.3. Ефективність енергозбереження в зв’язку з сучасним станом енергетичного сектору держави
- •1.4. Основні напрямки в області енергозбереження
- •2. Розробка енергетичної стратегії держави у питаннях енергозбереження
- •Технічний звіт
- •Тема 2.1. Енергетичний аудит теплового обладнання
- •2.1.1. Ефективність систем спалювання палива
- •Послідовність виконання практичного заняття
- •1. Загальні відомості
- •1.1. Типи пристроїв для спалювання палива
- •1.1.1. Мазутні форсунки
- •1.1.2. Газові пальники
- •1.1.3. Пиловугільні пальники
- •1.2. Типові причини зниження енергетичної ефективності пристроїв
- •2. Основні розрахункові залежності для оцінка енергетичної ефективності пристроїв
- •2.1. Вихідні дані для розрахунків
- •2.2. Оцінка повноти згорання палива
- •2.3. Визначення коєфіцієнту надлишку повітря
- •2.4. Причини зниження коефіцієнту використання палива
- •2.3. Енергозаощаджуючі заходи
- •2.4. Приклади розрахунку енергоефективності пристроїв
- •Технічний звіт
- •2.1.2. Паровиробні пристрої та котли
- •Послідовність виконання практичного заняття
- •1. Загальні відомості
- •1.1. Загальна характеристика паровиробних установок і котлів, що застосовуються в Україні
- •1.2. Основні розрахункові залежності для оцінки енергетичної ефективності котельних установок
- •1.3. Заходи щодо підвищення ефективності котельних установок
- •2. Приклад проведення енергетичного аудиту котельних установок
- •Технічний звіт
- •2.1.3. Системи постачання природного газу
- •Послідовність виконання практичного заняття
- •1. Загальні відомості
- •1.1. Системи забезпечення природним газом
- •1.2. Локалізація витоків, відбудовні й ремонтні роботи
- •1.3. Виміри й контрольно-вимірювальна апаратури
- •2. Основні заходи щодо підвищення ефективності системи постачання природного газу
- •3. Приклад проведення аудиту системи постачання природного газу
- •Тема 2.2. Енергетичний аудит електрообладнання
- •2.2.1. Системи стиснутого повітря, компресорні установки
- •Послідовність виконання практичного заняття
- •1. Загальні відомості
- •1.1. Характеристика системистисненого повітря
- •1.2. Витрати енергії на вироблення стисненого повітря. Витрати енергії при виробленні, транспортуванні і споживанні стисненого повітря. Створення карти споживання енергії
- •2. Основні шляхи підвищення енергетичної ефективності систем
- •2.1. Підвищення енергетичної ефективності компресорних установок
- •2.2. Удосконалення магістральних і розподільних повітропроводів
- •2.3. Утилізація теплоти, яка відводиться від стисненого повітря в проміжних та кінцьових повітроохолодниках
- •3. Основні розрахункові залежності для оцінки енергетичної ефективності від впровадження енергоощадних заходів
- •4. Приклади розрахунку енергоефективності системи стиснутого повітря та компресорних установок
- •Технічний звіт
- •2.2.2. Холодильні установки та установки кондиціювання
- •Послідовність виконання практичного заняття
- •1. Загальні відомості
- •1.1. Характеристика холодильних систем
- •1.2. Зменшення теплоприпливів в холодильну камеру і від охолоджуємих об’єктів
- •1.3. Регулювання коефіцієнту навантаження компресорів
- •1.4. Зниження температури конденсації
- •2. Типові можливості по економії енергії
- •3. Приклад оцінки економічного ефекту від впровадження енергозберігаючих заходів
- •2.2.3. Електроприводи та освітлення
- •Послідовність виконання практичного заняття
- •1. Загальні відомості
- •1.1. Аналіз ефективності систем електроспоживання
- •1.1.1 Коефіцієнт потужності
- •1.1.2 Номінальна потужність підведенної електрики
- •1.1.3 Високоефективні трансформатори
- •1.1.4 Основні можливості економії електроенергії при подачі й розподіли електроенергії
- •1.2. Освітлення
- •1.2.1. Освітлення люмінесцентними лампами
- •1.2.2. Ефективна конструкція, пристрій і технології
- •1.2.2.1. Системи керування освітленням
- •1.2.2.2. Сучасні освітлювальні арматури
- •1.2.2.3. Високочастотні джерела світла
- •1.2.2.4. Малогабаритні люмінесцентні лампи
- •1.2.3. Зміна конструкції
- •1.2.3.1. Рефлектори
- •1.2.3.2. Регулятори напруги
- •1.2.4. Рекомендації
- •1.2.5. Прикладекономії відустановивки відбивачів на світильники
- •2. Приклад оцінки економічного ефекту від компенсації реактивної потужності
- •Тема 3.1. Енергетичний аудит у будівництві
- •3.1.1. Енергозберігання у будівництві
- •Послідовність виконання практичного заняття
- •1. Загальні відомості
- •2. Теплова ізоляція стін
- •3. Теплоізоляція покриттів
- •4. Підвищення теплозахистних якостей вікон
- •5. Протидія інфільтрації
- •Тема 3.2. Енергетичний аудит систем життєзабезпечення
- •3.2.1. Системи опалення та теплопостачання
- •Послідовність виконання практичного заняття
- •1. Загальні відомості по існуючим опалювальним системам
- •2. Вимоги по обліку витрати тепла
- •3. Модернізація системи опалення
- •4. Модернізація системи гарячого водопостачання
- •5. Приклади розрахунку теплових втрат систем теплопостачання
- •Список літератури
- •Методичні вказівки
1.2. Витрати енергії на вироблення стисненого повітря. Витрати енергії при виробленні, транспортуванні і споживанні стисненого повітря. Створення карти споживання енергії
При проведенні енергетичного аудиту систем стисненого повітря після первісного обслідування системи необхідно створити карту споживання електроенергії.
Для створення карти споживання енергії в системі необхідно знати:
споживання енергії на вироблення стисненого повітря;
втрати енергії при виробленні стисненого повітря;
втрати енергії при транспортуванні стисненого повітря в магістральних і розподільних мережах;
витрати енергії при споживанні стисненого повітря;
величину енергії, яка корисно використана споживачем.
Споживання електроенергії на вироблення стисненого повітря можна оцінити по лічильникам електроенергії, які маються на компресорній станції. Існують також розрахункові залежності, які дозволяють визначити величину роботи, необхідної для стиснення повітря від атмосферного до визначеного тиску (на виході с ступені або з компресору). Більш достовірною є оцінка по показанням лічильника.
Втрати енергії на компресорній станції виникають по наступним причинам:
недосконалість конструкції компресорів;
незадовільний технічний стан обладнання (витоки повітря із-за зносу ущільнень, клапанів тощо);
із-за неправильної експлуатації (поршневі компресори не відключаються коли немає потреби в стисненому повітрі);
аеродинамічний опір повітроохолодників, ресиверів і водовід-дільників.
Енергія, яку несе стиснене повітря на виході з компресорної станції, може бути визначена на основі вимірів значень температури і ти-ску повітря.
Втрати енергії, які зв’язані з охолодженням стисненого повітря, визначаються по кількості теплоти, яка передається від стисненого повітря до охолодного середовища. Вони визначаються за формулою
, кДж/с (кВт), |
(5.1) |
де – масові витрати води через охолодник;– ентальпії води на вході і виході з охолодника.
Ентальпія води на вході і виході з охолодника визначаються за формулами
, |
(5.2) |
де – теплоємність води на вході і виході води з охолодника.
Отже, необхідно вімирювати витрати води через повітроохолодник і її температуру до і після нього.
Для виміру витрат води застосовуються штатні витратоміри. Якщо їх нема необхідно встановити.
Температура контролюється за допомогою штатних термометрів або переносних приборів дистанційного вимірювання температури поверхні трубопроводів. В останньому випадку для визначення температури рідини використовується розрахунок термічного опору стінки труби.
Втрати тиску в елементах системи (повітроохолодниках, водовід-дільниках, магістральних і розподільних трубопроводах, місцеві опори – звуження, повороти, арматура тощо) визначаються шляхом вимірювання тиску до і після елементу системи. Звичайно раціонально вимірювати тиск повітря після компресорної станції і на вході в споживагод. Для цього використовуються манометри. При цьому получаємо втрати тиску в магістралі, яка подає стиснене повітря споживачу.
Крім манометрів для оцінки втрат стисненого повітря необхідно встановлювати прибори (витратоміри) для вимірювання витрат стисненого повітря після компресорної станції і перед споживачем. Різниця витрат дасть втрати стисненого повітря із-за різного роду нещільностей в системі подачі повітря. Знання витрат, тиску і температури повітря перед споживачем дозволяє визначити енергію, яку несе стиснене повітря.
На основі знання параметрів повітря до і після споживача оцінюється кількість енергії, яка ним корисно споживається. По кількості корисно споживаємої енергії оцінюється ККД споживача.
Втрати тиску (аеродинамічний опір) в елементах системи в загальному випадку можуть бути визначені за формулою
|
(5.3) |
де – коефіцієнт аеродинамічного опору елементу системи;– динамічний тиск потоку стисненого повітря, кПа.
Карта споживання енергії створюється шляхом нанесення на схему системи даних по споживанню і втратам енергії в елементах системи.
Далі на основі цих даних складається баланс енергії в системі. Кількість енергії, яка використовується на вироблення стисненого повітря, повинна бути рівна сумі втрат енергії в елементах системи і енергії, яка корисно використовується в споживачах.
На основі аналізу балансу енергії розроблюється перелік енерго-зберігаючих заходів (організаційних і технічних), направлених на підвищення енергетичної ефективності системи.