- •МІнІстерство освІти і науки украини
- •Тема 1.1. Енергетична політика держави та енергозбереження
- •1.2. Енергетична політика держави
- •1.3. Ефективність енергозбереження в зв’язку з сучасним станом енергетичного сектору держави
- •1.4. Основні напрямки в області енергозбереження
- •2. Розробка енергетичної стратегії держави у питаннях енергозбереження
- •Технічний звіт
- •Тема 2.1. Енергетичний аудит теплового обладнання
- •2.1.1. Ефективність систем спалювання палива
- •Послідовність виконання практичного заняття
- •1. Загальні відомості
- •1.1. Типи пристроїв для спалювання палива
- •1.1.1. Мазутні форсунки
- •1.1.2. Газові пальники
- •1.1.3. Пиловугільні пальники
- •1.2. Типові причини зниження енергетичної ефективності пристроїв
- •2. Основні розрахункові залежності для оцінка енергетичної ефективності пристроїв
- •2.1. Вихідні дані для розрахунків
- •2.2. Оцінка повноти згорання палива
- •2.3. Визначення коєфіцієнту надлишку повітря
- •2.4. Причини зниження коефіцієнту використання палива
- •2.3. Енергозаощаджуючі заходи
- •2.4. Приклади розрахунку енергоефективності пристроїв
- •Технічний звіт
- •2.1.2. Паровиробні пристрої та котли
- •Послідовність виконання практичного заняття
- •1. Загальні відомості
- •1.1. Загальна характеристика паровиробних установок і котлів, що застосовуються в Україні
- •1.2. Основні розрахункові залежності для оцінки енергетичної ефективності котельних установок
- •1.3. Заходи щодо підвищення ефективності котельних установок
- •2. Приклад проведення енергетичного аудиту котельних установок
- •Технічний звіт
- •2.1.3. Системи постачання природного газу
- •Послідовність виконання практичного заняття
- •1. Загальні відомості
- •1.1. Системи забезпечення природним газом
- •1.2. Локалізація витоків, відбудовні й ремонтні роботи
- •1.3. Виміри й контрольно-вимірювальна апаратури
- •2. Основні заходи щодо підвищення ефективності системи постачання природного газу
- •3. Приклад проведення аудиту системи постачання природного газу
- •Тема 2.2. Енергетичний аудит електрообладнання
- •2.2.1. Системи стиснутого повітря, компресорні установки
- •Послідовність виконання практичного заняття
- •1. Загальні відомості
- •1.1. Характеристика системистисненого повітря
- •1.2. Витрати енергії на вироблення стисненого повітря. Витрати енергії при виробленні, транспортуванні і споживанні стисненого повітря. Створення карти споживання енергії
- •2. Основні шляхи підвищення енергетичної ефективності систем
- •2.1. Підвищення енергетичної ефективності компресорних установок
- •2.2. Удосконалення магістральних і розподільних повітропроводів
- •2.3. Утилізація теплоти, яка відводиться від стисненого повітря в проміжних та кінцьових повітроохолодниках
- •3. Основні розрахункові залежності для оцінки енергетичної ефективності від впровадження енергоощадних заходів
- •4. Приклади розрахунку енергоефективності системи стиснутого повітря та компресорних установок
- •Технічний звіт
- •2.2.2. Холодильні установки та установки кондиціювання
- •Послідовність виконання практичного заняття
- •1. Загальні відомості
- •1.1. Характеристика холодильних систем
- •1.2. Зменшення теплоприпливів в холодильну камеру і від охолоджуємих об’єктів
- •1.3. Регулювання коефіцієнту навантаження компресорів
- •1.4. Зниження температури конденсації
- •2. Типові можливості по економії енергії
- •3. Приклад оцінки економічного ефекту від впровадження енергозберігаючих заходів
- •2.2.3. Електроприводи та освітлення
- •Послідовність виконання практичного заняття
- •1. Загальні відомості
- •1.1. Аналіз ефективності систем електроспоживання
- •1.1.1 Коефіцієнт потужності
- •1.1.2 Номінальна потужність підведенної електрики
- •1.1.3 Високоефективні трансформатори
- •1.1.4 Основні можливості економії електроенергії при подачі й розподіли електроенергії
- •1.2. Освітлення
- •1.2.1. Освітлення люмінесцентними лампами
- •1.2.2. Ефективна конструкція, пристрій і технології
- •1.2.2.1. Системи керування освітленням
- •1.2.2.2. Сучасні освітлювальні арматури
- •1.2.2.3. Високочастотні джерела світла
- •1.2.2.4. Малогабаритні люмінесцентні лампи
- •1.2.3. Зміна конструкції
- •1.2.3.1. Рефлектори
- •1.2.3.2. Регулятори напруги
- •1.2.4. Рекомендації
- •1.2.5. Прикладекономії відустановивки відбивачів на світильники
- •2. Приклад оцінки економічного ефекту від компенсації реактивної потужності
- •Тема 3.1. Енергетичний аудит у будівництві
- •3.1.1. Енергозберігання у будівництві
- •Послідовність виконання практичного заняття
- •1. Загальні відомості
- •2. Теплова ізоляція стін
- •3. Теплоізоляція покриттів
- •4. Підвищення теплозахистних якостей вікон
- •5. Протидія інфільтрації
- •Тема 3.2. Енергетичний аудит систем життєзабезпечення
- •3.2.1. Системи опалення та теплопостачання
- •Послідовність виконання практичного заняття
- •1. Загальні відомості по існуючим опалювальним системам
- •2. Вимоги по обліку витрати тепла
- •3. Модернізація системи опалення
- •4. Модернізація системи гарячого водопостачання
- •5. Приклади розрахунку теплових втрат систем теплопостачання
- •Список літератури
- •Методичні вказівки
4. Модернізація системи гарячого водопостачання
Основним елементом модернізації системи централізованого гарячого водопостачання є встаткування всіх квартир лічильником гарячої води, що витрачає. Можна із упевненістю припустити, що така міра приведе до значного зменшення реального водоспоживання, що розраховуючи на 1 жителя сьогодні значно перевищує відповідний показник у розвинених країнах Європи. Тільки після вимірів фактичного водоспоживання в будинках із квартирним обліком можна буде вийти на реальні величини нових нормативів водоспоживання з відповідним перерахуванням водопідігрівачів, яких буде потрібно не так багато, і теплотрас, пропускна здатність яких помітно зросте.
Рис. 9.2 Схема модернізованої опалювальної системи:
1 - тепломережа, 2 - засувки, 3 - грязевики, 4 - радіатори, 5 - індивідуальні автоматичні терморегулятори, 6 - пристрій для місцевого монтажного регулювання, 7 - фільтр, 8 - квартирний водолічильник, 9 - циркуляційний насос, 10 - зворотний клапан, 11 - датчик температури води в трубопроводі, що подає, 12 - Датчик температури зовнішнього повітря, 13 - центральний автоматичний терморегулятор, 14 - витратомір теплоносія, 15 - датчик температури води у зворотному трубопроводі, 16 - датчик температури води в трубопроводі, що подає, теплової мережі, 17 – тепловий лічильник комерційного обліку витрати тепла.
Зменшенню втрат тепла в системах гарячого водопостачання послужило б розукрупнення водопідігрівтельних установок, які проектуються іноді для групи будинків, у яких проживає до 5 тис.чоловік. У той же час найбільш економічним рішенням було б максимально наблизити водопідігрівтель до місця, де гаряча вода витрачається.
Іноді виявляється доцільним і зовсім відмовитися від централізованого гарячого водопостачання, замінивши його пристроєм місцевих газових або електричних водонагрівачів.
5. Приклади розрахунку теплових втрат систем теплопостачання
Приклад розрахунку теплових втрат систем теплопостачання, варіант №3.
5.1. Визначити втрати теплоти з 1 м довжини неізольованого трубопроводу, який прокладено на відкритому повітрі.
Зовнішній діаметр трубопроводу 230 мм обираємо по таблиці 9.1, температура повітря +10 оС, швидкість повітря 2 м/с. Температура теплоносія 150 оС.
Для такої прокладки трубопроводу розраховується тільки термічний опір на поверхні труби.
Визначаємо за формулою коефіцієнт тепловіддачі від поверхні труби до навколишнього середовища:
Визначаємо термічний опір поверхні трубопроводу за формулою:
(мК)/Вт.
Визначаємо за формулою теплові втрати з 1 м довжини трубопроводу:
5.2 Для умов які викладені вище визначити втрати теплоти з 1 м довжини трубопроводу, коли на нього нанесена совелітова ізоляція товщиною 60 мм, обираємо по таблиці 9.1. Для совеліту Вт/(мК). Температура зовнішньої поверхні ізоляції прийняти 40 оС.
Визначить також нераціональні втрати теплоти неізольованим теплопроводом довжиною L = 50 м.
Визначаємо термічний опір шару ізоляції
Визначаємо за формулою коефіцієнт тепловіддачі від по-верхні ізоляції до навколишнього повітря (tз.і = 19 оС – визначено за результатами вимірювання).
Визначаємо термічний опір поверхні ізольованого трубопроводу
Визначаємо за формулою (6.17) втрати теплоти з 1 м довжини ізольованого трубопроводу
Таким чином, втрати теплоти ізольованим трубопроводом складають % неізольованого, або знижаються в 13,4 рази.
Нераціональні втрати теплоти неізольованим трубопроводом визначаються за формулою:
Література: [3]: с.167-173, [2]; с.239-268, [4]: с.149-215.
Контрольні запитання
По якому принципу працюють системи централізованого теплопостачання в багатоповерхових будинках?
Які основні заходи по обліку витрат тепла?
Наведіть основні принципи модернізації системи опалення.
Які основні риси модернізації системи гарячого водопостачання
Як визначаються нераціональні втрати теплоти неізольованим та ізольованим трубопроводом?
Які матеріали використовуються для ізоляції?