4. Модернізація системи гарячого водопостачання

Основним елементом модернізації системи централізованого гарячого водопостачання є встаткування всіх квартир лічильником гарячої води, що витрачає. Можна із упевненістю припустити, що така міра приведе до значного зменшення реального водоспоживання, що розраховуючи на 1 жителя сьогодні значно перевищує відповідний показник у розвинених країнах Європи. Тільки після вимірів фактичного водоспоживання в будинках із квартирним обліком можна буде вийти на реальні величини нових нормативів водоспоживання з відповідним перерахуванням водопідігрівачів, яких буде потрібно не так багато, і теплотрас, пропускна здатність яких помітно зросте.

Рис. 9.2 Схема модернізованої опалювальної системи:

1 - тепломережа, 2 - засувки, 3 - грязевики, 4 - радіатори, 5 - індивідуальні автоматичні терморегулятори, 6 - пристрій для місцевого монтажного регулювання, 7 - фільтр, 8 - квартирний водолічильник, 9 - циркуляційний насос, 10 - зворотний клапан, 11 - датчик температури води в трубопроводі, що подає, 12 - Датчик температури зовнішнього повітря, 13 - центральний автоматичний терморегулятор, 14 - витратомір теплоносія, 15 - датчик температури води у зворотному трубопроводі, 16 - датчик температури води в трубопроводі, що подає, теплової мережі, 17 – тепловий лічильник комерційного обліку витрати тепла.

Зменшенню втрат тепла в системах гарячого водопостачання послужило б розукрупнення водопідігрівтельних установок, які проектуються іноді для групи будинків, у яких проживає до 5 тис.чоловік. У той же час найбільш економічним рішенням було б максимально наблизити водопідігрівтель до місця, де гаряча вода витрачається.

Іноді виявляється доцільним і зовсім відмовитися від централізованого гарячого водопостачання, замінивши його пристроєм місцевих газових або електричних водонагрівачів.

5. Приклади розрахунку теплових втрат систем теплопостачання

Приклад розрахунку теплових втрат систем теплопостачання, варіант №3.

5.1. Визначити втрати теплоти з 1 м довжини неізольованого трубопроводу, який прокладено на відкритому повітрі.

Зовнішній діаметр трубопроводу 230 мм обираємо по таблиці 9.1, температура повітря +10 ^оС, швидкість повітря 2 м/с. Температура теплоносія 150 ^оС.

Для такої прокладки трубопроводу розраховується тільки термічний опір на поверхні труби.

Визначаємо за формулою коефіцієнт тепловіддачі від поверхні труби до навколишнього середовища:

Визначаємо термічний опір поверхні трубопроводу за формулою:

(мК)/Вт.

Визначаємо за формулою теплові втрати з 1 м довжини трубопроводу:

5.2 Для умов які викладені вище визначити втрати теплоти з 1 м довжини трубопроводу, коли на нього нанесена совелітова ізоляція товщиною 60 мм, обираємо по таблиці 9.1. Для совеліту Вт/(мК). Температура зовнішньої поверхні ізоляції прийняти 40 ^оС.

Визначить також нераціональні втрати теплоти неізольованим теплопроводом довжиною L = 50 м.

Визначаємо термічний опір шару ізоляції

Визначаємо за формулою коефіцієнт тепловіддачі від по-верхні ізоляції до навколишнього повітря (t_з.і = 19 ^оС – визначено за результатами вимірювання).

Визначаємо термічний опір поверхні ізольованого трубопроводу

Визначаємо за формулою (6.17) втрати теплоти з 1 м довжини ізольованого трубопроводу

Таким чином, втрати теплоти ізольованим трубопроводом складають % неізольованого, або знижаються в 13,4 рази.

Нераціональні втрати теплоти неізольованим трубопроводом визначаються за формулою:

Література: [3]: с.167-173, [2]; с.239-268, [4]: с.149-215.

Контрольні запитання

1. По якому принципу працюють системи централізованого теплопостачання в багатоповерхових будинках?

2. Які основні заходи по обліку витрат тепла?

3. Наведіть основні принципи модернізації системи опалення.

4. Які основні риси модернізації системи гарячого водопостачання

5. Як визначаються нераціональні втрати теплоти неізольованим та ізольованим трубопроводом?

6. Які матеріали використовуються для ізоляції?