- •МІнІстерство освІти і науки украини
- •Тема 1.1. Енергетична політика держави та енергозбереження
- •1.2. Енергетична політика держави
- •1.3. Ефективність енергозбереження в зв’язку з сучасним станом енергетичного сектору держави
- •1.4. Основні напрямки в області енергозбереження
- •2. Розробка енергетичної стратегії держави у питаннях енергозбереження
- •Технічний звіт
- •Тема 2.1. Енергетичний аудит теплового обладнання
- •2.1.1. Ефективність систем спалювання палива
- •Послідовність виконання практичного заняття
- •1. Загальні відомості
- •1.1. Типи пристроїв для спалювання палива
- •1.1.1. Мазутні форсунки
- •1.1.2. Газові пальники
- •1.1.3. Пиловугільні пальники
- •1.2. Типові причини зниження енергетичної ефективності пристроїв
- •2. Основні розрахункові залежності для оцінка енергетичної ефективності пристроїв
- •2.1. Вихідні дані для розрахунків
- •2.2. Оцінка повноти згорання палива
- •2.3. Визначення коєфіцієнту надлишку повітря
- •2.4. Причини зниження коефіцієнту використання палива
- •2.3. Енергозаощаджуючі заходи
- •2.4. Приклади розрахунку енергоефективності пристроїв
- •Технічний звіт
- •2.1.2. Паровиробні пристрої та котли
- •Послідовність виконання практичного заняття
- •1. Загальні відомості
- •1.1. Загальна характеристика паровиробних установок і котлів, що застосовуються в Україні
- •1.2. Основні розрахункові залежності для оцінки енергетичної ефективності котельних установок
- •1.3. Заходи щодо підвищення ефективності котельних установок
- •2. Приклад проведення енергетичного аудиту котельних установок
- •Технічний звіт
- •2.1.3. Системи постачання природного газу
- •Послідовність виконання практичного заняття
- •1. Загальні відомості
- •1.1. Системи забезпечення природним газом
- •1.2. Локалізація витоків, відбудовні й ремонтні роботи
- •1.3. Виміри й контрольно-вимірювальна апаратури
- •2. Основні заходи щодо підвищення ефективності системи постачання природного газу
- •3. Приклад проведення аудиту системи постачання природного газу
- •Тема 2.2. Енергетичний аудит електрообладнання
- •2.2.1. Системи стиснутого повітря, компресорні установки
- •Послідовність виконання практичного заняття
- •1. Загальні відомості
- •1.1. Характеристика системистисненого повітря
- •1.2. Витрати енергії на вироблення стисненого повітря. Витрати енергії при виробленні, транспортуванні і споживанні стисненого повітря. Створення карти споживання енергії
- •2. Основні шляхи підвищення енергетичної ефективності систем
- •2.1. Підвищення енергетичної ефективності компресорних установок
- •2.2. Удосконалення магістральних і розподільних повітропроводів
- •2.3. Утилізація теплоти, яка відводиться від стисненого повітря в проміжних та кінцьових повітроохолодниках
- •3. Основні розрахункові залежності для оцінки енергетичної ефективності від впровадження енергоощадних заходів
- •4. Приклади розрахунку енергоефективності системи стиснутого повітря та компресорних установок
- •Технічний звіт
- •2.2.2. Холодильні установки та установки кондиціювання
- •Послідовність виконання практичного заняття
- •1. Загальні відомості
- •1.1. Характеристика холодильних систем
- •1.2. Зменшення теплоприпливів в холодильну камеру і від охолоджуємих об’єктів
- •1.3. Регулювання коефіцієнту навантаження компресорів
- •1.4. Зниження температури конденсації
- •2. Типові можливості по економії енергії
- •3. Приклад оцінки економічного ефекту від впровадження енергозберігаючих заходів
- •2.2.3. Електроприводи та освітлення
- •Послідовність виконання практичного заняття
- •1. Загальні відомості
- •1.1. Аналіз ефективності систем електроспоживання
- •1.1.1 Коефіцієнт потужності
- •1.1.2 Номінальна потужність підведенної електрики
- •1.1.3 Високоефективні трансформатори
- •1.1.4 Основні можливості економії електроенергії при подачі й розподіли електроенергії
- •1.2. Освітлення
- •1.2.1. Освітлення люмінесцентними лампами
- •1.2.2. Ефективна конструкція, пристрій і технології
- •1.2.2.1. Системи керування освітленням
- •1.2.2.2. Сучасні освітлювальні арматури
- •1.2.2.3. Високочастотні джерела світла
- •1.2.2.4. Малогабаритні люмінесцентні лампи
- •1.2.3. Зміна конструкції
- •1.2.3.1. Рефлектори
- •1.2.3.2. Регулятори напруги
- •1.2.4. Рекомендації
- •1.2.5. Прикладекономії відустановивки відбивачів на світильники
- •2. Приклад оцінки економічного ефекту від компенсації реактивної потужності
- •Тема 3.1. Енергетичний аудит у будівництві
- •3.1.1. Енергозберігання у будівництві
- •Послідовність виконання практичного заняття
- •1. Загальні відомості
- •2. Теплова ізоляція стін
- •3. Теплоізоляція покриттів
- •4. Підвищення теплозахистних якостей вікон
- •5. Протидія інфільтрації
- •Тема 3.2. Енергетичний аудит систем життєзабезпечення
- •3.2.1. Системи опалення та теплопостачання
- •Послідовність виконання практичного заняття
- •1. Загальні відомості по існуючим опалювальним системам
- •2. Вимоги по обліку витрати тепла
- •3. Модернізація системи опалення
- •4. Модернізація системи гарячого водопостачання
- •5. Приклади розрахунку теплових втрат систем теплопостачання
- •Список літератури
- •Методичні вказівки
1.2.3.2. Регулятори напруги
Регулятори напруги включають систему освітлення при номінальному рівні напруги, що потім може бути знижений залежно від необхідного рівня освітленості. Знизивши напругу на 10 % можна зменшити споживання електроенергії на 20 %, при цьому рівень освітленості знизиться на 15 %.
Регулятори напруги використаються, як правило, для більших відкритих приміщень, обладнаних системами освітлення, потужністю більше 15 кВт, з відносно невеликою кількістю відключень у день, що працюють більше 2500 годин у рік.
Залежно від рівня освітленості, рівень економії коливається в межах 25%.
1.2.4. Рекомендації
Прості люмінесцентні світильники, що працюють більше 5000 годин у рік, повинні бути обладнані відбивачами, що дозволить збільшити світловий потік у два рази (або при тім же світловому потоці - у два рази скоротити кількість ламп).
Звичайні лампи накалювання, що працюють більше 4000 годин у рік, необхідно замінити на більше ефективні системи освітлення. При однаковому рівні світлового потоку лампа накалювання споживає електроенергії в 6 разів більше чим люмінесцентна лампа.
Не рекомендується встановлювати лампи накалювання, що напрацьовують більше 3000 годин у рік, у холодильниках або інших охолоджуваних приміщеннях.
Здобуваючи нові люмінесцентні системи освітлення (при наробітку більше 5000 год/рік), рекомендується застосувати електронні високочастотні баласти, що дозволяють заощаджувати до 30 % електроенергії.
Для систем освітлення, установлюваних на висоті більше 5 м від рівня освітлюваної поверхні, рекомендується використання металлогалогенних ламп замість люмінесцентних ламп.
Установка автоматичних вимикачів (наприклад, з реле часу, з регулюванням залежно від рівня природної освітленості або по кількості працюючих у приміщенні).
Малогабаритні люмінесцентні лампи рекомендується встановлювати в коридорах, приймалень, на сходах і в туалетах.
Використання зональних вимикачів для керування декількома джерелами світла (наприклад, у прольотах цехів, складах і т.д.).
1.2.5. Прикладекономії відустановивки відбивачів на світильники
Нехай якийсь цех обладнаний 80 люмінесцентними світильниками, що складаються з арматур 2 х 58 Вт. Установивши відбивачі на світильники (вартість арматур у Данії - 20 доларів, включаючи установку) і видаливши одну лампу, без зменшення рівня світлового потоку, можна одержати наступну економію:
80 світильників х (0,058 + 0,012) кВт/відбивач х 16 год/день х 220 днів/рік = 19700 кВт·год.
Економія засобів: 19700 кВт·год/рік х 0,06 дол/рік = 1182 дол/рік.
Вартість додаткових робіт з очищенню поверхонь відбивача приблизно становить: 3 дол (відбивач х рік) х 80 відбивачів =240 дол/рік.
Чиста економія: 1182 - 240 = 942 дол/рік.
Капіталовкладення: 20 дол/відбивач х 80 відбивачів = 1600 дол
Період окупності: 1600/942 = 1 рік 7 місяців.
Коментар: Витрати на заміну відпрацьованних строк ламп будуть також знижені. Витрати на очищення поверхонь відбивачів будуть трохи вище. Шляхом видалення однієї лампи з кожного світильника, створюється запас додаткових ламп.