2.1.2. Паровиробні пристрої та котли

Класифікація паровиробних установок та котлів. Конструктивні особливості сучасних зразків обладнання. Утилізаційні котли. Енергетичний баланс установки. Піддержання водного режиму. Надійність роботи парових котлів. Розрахунок економії палива при впровадженні мір щодо підвищення ефективності.

Мета роботи: закріплення лекційного матеріалу та більш глибоке вивчення паровиробних пристроїв та котлів,проведення енергетичного аудиту котельних установок.

Послідовність виконання практичного заняття

1. Ознайомлення та складання звіту по загальними відомостями по характеристикам паровиробних установок і котлів, що застосовуються в Україні.

2. Ознайомитись та навести в звіті основні розрахункові залежності для оцінки енергетичної ефективності котельних установок.

3. Ознайомитись та навести в звіті основні заходи щодо підвищення ефективності котельних установок.

4. Ознайомитись з прикладом виконання розрахункового завдання прктичного заняття №3, проведення енергетичного аудиту котельних установок.

5. Для виконання розрахункового завдання практичного заняття №3 студент повинен відповідно до свого варіанту завдання, який визначається по останній цифрі у списку групи, вибрати з табл. 3.1. розрахункові данні.

6. Відповідно до отриманих даних студенту необхідно визначити ККД котельної установки по нижчій і вищій теплоті згорання палива.

7. Захист практичного заняття.

Таблиця 3.1. Варіанти розрахункового завдання практичного заняття №3

Величини й одиниці їх виміру	Чисельні значення величин, які обираються по останній цифрі у списку групи
	1	2	3	4	5	6	7	8	9	0
, кДж/м3	650	720	700	670	690	710	640	680	730	660
, м3/с	0,020	0,027	0,025	0,024	0,022	0,026	0,019	0,022	0,028	0,021

1. Загальні відомості

1.1. Загальна характеристика паровиробних установок і котлів, що застосовуються в Україні

Типова конструкція паровиробних установок на більшості україн-ських підприємств включає в себе центральну котельню, яка обладнана двома або більшою кількістю газових котлів потужністю 4...6 МВт кожний. Пара звичайно подається під тиском 0,6…1,0 МПа з деяким відхиленням в умовах виробництва в літній та зимній періоди.

На українських промислових підприємствах широко розповсюджені котли типу CORNISH з двома (або більше) камерами горіння великого об’єму і з такою же кількістю газоходів, які прокладені через цегляну кладку котлів.

Енергетична ефективність котлів такого типу залежить від ступеня утилізації теплоти відхідних газів. При відсутності економайзерів вона не дуже висока.

Глибока утилізація теплоти відхідних газів котлів, які працюють на природному газі, практично відсутня. Її застосування в котлах такого типу дозволяє значно підвищити коефіцієнт використання палива. При ча-стих пусках і зупинках котлів значні втрати енергії ідуть на підігрів масивної цегляної кладки.

В котлах, які обладнано економайзерами, охолодження відхідних газів здійснюється до температури, яка вище температури точки роси. Теплова енергія, яка виділяється за рахунок конденсації водяної пари, при охолодженні газів нижче температури точки роси, як правило, не використовується. Втрати теплоти з відхідними газами складають 16…18 % при складанні теплового балансу котла по вищій теплоті згорання палива. Це є основна втрата, за рахунок якої можна значно підвищити КВП котельної установки.