- •МІнІстерство освІти і науки украини
- •Тема 1.1. Енергетична політика держави та енергозбереження
- •1.2. Енергетична політика держави
- •1.3. Ефективність енергозбереження в зв’язку з сучасним станом енергетичного сектору держави
- •1.4. Основні напрямки в області енергозбереження
- •2. Розробка енергетичної стратегії держави у питаннях енергозбереження
- •Технічний звіт
- •Тема 2.1. Енергетичний аудит теплового обладнання
- •2.1.1. Ефективність систем спалювання палива
- •Послідовність виконання практичного заняття
- •1. Загальні відомості
- •1.1. Типи пристроїв для спалювання палива
- •1.1.1. Мазутні форсунки
- •1.1.2. Газові пальники
- •1.1.3. Пиловугільні пальники
- •1.2. Типові причини зниження енергетичної ефективності пристроїв
- •2. Основні розрахункові залежності для оцінка енергетичної ефективності пристроїв
- •2.1. Вихідні дані для розрахунків
- •2.2. Оцінка повноти згорання палива
- •2.3. Визначення коєфіцієнту надлишку повітря
- •2.4. Причини зниження коефіцієнту використання палива
- •2.3. Енергозаощаджуючі заходи
- •2.4. Приклади розрахунку енергоефективності пристроїв
- •Технічний звіт
- •2.1.2. Паровиробні пристрої та котли
- •Послідовність виконання практичного заняття
- •1. Загальні відомості
- •1.1. Загальна характеристика паровиробних установок і котлів, що застосовуються в Україні
- •1.2. Основні розрахункові залежності для оцінки енергетичної ефективності котельних установок
- •1.3. Заходи щодо підвищення ефективності котельних установок
- •2. Приклад проведення енергетичного аудиту котельних установок
- •Технічний звіт
- •2.1.3. Системи постачання природного газу
- •Послідовність виконання практичного заняття
- •1. Загальні відомості
- •1.1. Системи забезпечення природним газом
- •1.2. Локалізація витоків, відбудовні й ремонтні роботи
- •1.3. Виміри й контрольно-вимірювальна апаратури
- •2. Основні заходи щодо підвищення ефективності системи постачання природного газу
- •3. Приклад проведення аудиту системи постачання природного газу
- •Тема 2.2. Енергетичний аудит електрообладнання
- •2.2.1. Системи стиснутого повітря, компресорні установки
- •Послідовність виконання практичного заняття
- •1. Загальні відомості
- •1.1. Характеристика системистисненого повітря
- •1.2. Витрати енергії на вироблення стисненого повітря. Витрати енергії при виробленні, транспортуванні і споживанні стисненого повітря. Створення карти споживання енергії
- •2. Основні шляхи підвищення енергетичної ефективності систем
- •2.1. Підвищення енергетичної ефективності компресорних установок
- •2.2. Удосконалення магістральних і розподільних повітропроводів
- •2.3. Утилізація теплоти, яка відводиться від стисненого повітря в проміжних та кінцьових повітроохолодниках
- •3. Основні розрахункові залежності для оцінки енергетичної ефективності від впровадження енергоощадних заходів
- •4. Приклади розрахунку енергоефективності системи стиснутого повітря та компресорних установок
- •Технічний звіт
- •2.2.2. Холодильні установки та установки кондиціювання
- •Послідовність виконання практичного заняття
- •1. Загальні відомості
- •1.1. Характеристика холодильних систем
- •1.2. Зменшення теплоприпливів в холодильну камеру і від охолоджуємих об’єктів
- •1.3. Регулювання коефіцієнту навантаження компресорів
- •1.4. Зниження температури конденсації
- •2. Типові можливості по економії енергії
- •3. Приклад оцінки економічного ефекту від впровадження енергозберігаючих заходів
- •2.2.3. Електроприводи та освітлення
- •Послідовність виконання практичного заняття
- •1. Загальні відомості
- •1.1. Аналіз ефективності систем електроспоживання
- •1.1.1 Коефіцієнт потужності
- •1.1.2 Номінальна потужність підведенної електрики
- •1.1.3 Високоефективні трансформатори
- •1.1.4 Основні можливості економії електроенергії при подачі й розподіли електроенергії
- •1.2. Освітлення
- •1.2.1. Освітлення люмінесцентними лампами
- •1.2.2. Ефективна конструкція, пристрій і технології
- •1.2.2.1. Системи керування освітленням
- •1.2.2.2. Сучасні освітлювальні арматури
- •1.2.2.3. Високочастотні джерела світла
- •1.2.2.4. Малогабаритні люмінесцентні лампи
- •1.2.3. Зміна конструкції
- •1.2.3.1. Рефлектори
- •1.2.3.2. Регулятори напруги
- •1.2.4. Рекомендації
- •1.2.5. Прикладекономії відустановивки відбивачів на світильники
- •2. Приклад оцінки економічного ефекту від компенсації реактивної потужності
- •Тема 3.1. Енергетичний аудит у будівництві
- •3.1.1. Енергозберігання у будівництві
- •Послідовність виконання практичного заняття
- •1. Загальні відомості
- •2. Теплова ізоляція стін
- •3. Теплоізоляція покриттів
- •4. Підвищення теплозахистних якостей вікон
- •5. Протидія інфільтрації
- •Тема 3.2. Енергетичний аудит систем життєзабезпечення
- •3.2.1. Системи опалення та теплопостачання
- •Послідовність виконання практичного заняття
- •1. Загальні відомості по існуючим опалювальним системам
- •2. Вимоги по обліку витрати тепла
- •3. Модернізація системи опалення
- •4. Модернізація системи гарячого водопостачання
- •5. Приклади розрахунку теплових втрат систем теплопостачання
- •Список літератури
- •Методичні вказівки
3. Теплоізоляція покриттів
Діючий в Україні з 1995 року норматив опору теплопередачі покриттів установлений на рівні 2,0...3,0 м2·°С/Вт, що приблизно в 2,5 рази перевищує колишнє значення, однак усе ще не відповідає відповідним вимогам, по яких проектуються й реконструюються будинку в більшості країн Європи. У Данії, наприклад, відповідно до норм DS 418 термічний опор покриттів повинний бути в межах від 4,0 до 6,67 м2·°С/Вт, и прослеживается тенденция к дальнейшему возрастанию этой величины.
В Україні, де майже повсюдно над будинками споруджуються неопалювані горища, утеплення покриттів зводиться до укладання теплоізоляційного шару на горищне перекриття. На відміну від утеплення стін, де пристрій додаткового теплоізоляційного шару пов'язане з подоланням ряду труднощів, при теплоізоляції горищних перекриттів звичайно не виникають технічні проблеми.
Для теплоізоляції горищного перекриття застосовують насипний або плитний утеплювач. Плитний утеплювач із мінеральних матів або інших теплоізоляційних матеріалів укладається шаром до 200мм із пристроєм поверх цього шару запобіжної стяжки. Товщина насипного утеплювача, наприклад, керамзитового гравію, звичайно досягає 250 мм і більше при об'ємній масі 300 кг/м3. Шар утеплювача над ділянками перекриття, розташованими в зовнішніх стін, повинен бути на 30...50 мм товщий, ніж це визначено розрахунком для перекриття в цілому. Теплоізоляційні якості насипного утеплювача згодом погіршуються, і тому рекомендується через кілька років після укладання спушувати шар.
Утеплення покриттів робить тим більший відносний ефект на зменшення тепловтрат будинку, чим нижче його поверховість. Збільшивши втроє опір теплопередачі горищного перекриття одне- або двоповерхового котеджу, можна зменшити загальні тепловтрати майже на 20%, у той час як таке ж посилення теплозахистних властивостей покриття 9-поверхового будинку приведе до зменшення теплової потужності опалення тільки на 3,5%.
4. Підвищення теплозахистних якостей вікон
У кліматичних умовах України традиційно застосовуються вікна із двошаровим остекленням, і тому тут відсутній той великий резерв енергозбереження, яким скористалися в більшості країн Європи, де протягом короткого часу були замінені вікна з одношаровим остекленням відразу після того, як виросли ціни на паливо. У цей час через вікна губиться біля половини того тепла, що надходить від опалювальних приладів системи опалення багатоповерхового житлового будинку, якщо вважати разом теплом, що виносить повітрям через нещільності віконних притворів. Частина цього повітря необхідна для вентиляції, але звичайно через нещільності надходить набагато більше повітря, чим це потрібно по санітарних нормах. Крім того, у перехідний період року, коли із системи централізованого теплопостачання подається тепла більше, ніж досить для нормального опалення, значна його частина викидається жителями через відкриті кватирки вікон.
Поліпшення теплозахистних якостей вікон може бути досягнуто збільшенням їхнього термічного опору й поліпшенням якості ущільнення притворів.
Уведеними в Україні з 1995 року нормативами на більшій частині її території встановлений мінімальний термічний опір вікон на рівні 0,5 м2 °С/Вт.
У європейських країнах також намітився перехід до масового застосування більше зроблених у теплотехнічному відношенні вікон, а термічний опір кращих конструкцій майже вдвічі перевищує новий український норматив. Стає очевидним, що при застосуванні поліпшених конструкцій загальний рівень тепловтрат через вікна можна істотно понизити.
У табл. 8.2 показана структура втрат енергії через звичайні й поліпшені вікна двухкімнатної квартири багатоповерхового житлового будинку.
Поліпшити теплоізоляційні якості вікон можна при збільшенні кількості шарів скла, і вікна із трьома стеклами знаходять усе більше широке застосування.
Таблиця 8.2 Втрати тепла через звичайні й поліпшені вікна двухкімнатної квартири багатоповерхового житлового будинку
Види втрат |
Величина втрат за рік виражена в...… | |||||
літрах мазуту |
ГДж |
% | ||||
обичні |
ул. |
обичні |
ул. |
обичні |
ул. | |
Загальні втрати |
790 |
530 |
31,4 |
21,1 |
100 |
100 |
У тому числі: |
|
|
|
|
|
|
теплообмін |
480 |
290 |
19,1 |
11,6 |
61 |
55 |
повітрообмін |
310 |
240 |
12,3 |
9,5 |
39 |
45 |
У тому числі: |
|
|
|
|
|
|
нормативний |
240 |
240 |
9,5 |
9,5 |
30 |
45 |
інфільтрація |
32 |
- |
1,8 |
- |
4 |
- |
через форточки (при перетопах) |
38 |
- |
1,5 |
- |
5 |
- |
Разом з тим, сучасні технології відкривають нові можливості модернізації вікон без збільшення їхньої масивності. Одна з таких можливостей складається в нанесенні на скло тепловідбиваючого покриття, що прозоро для видимої частини спектра денного світла, але характеризується, у той же час, високим коефіцієнтом відбиття в тепловому діапазоні випромінювання, спрямованого зсередини назовні. Звичайно теплові промені від радіаторів опалення й від нагрітих ними внутрішніх стін приміщень безперешкодно проникають через стекла вікон назовні, збільшую тепловий потік з опалювального будинку в навколишнє середовище. Тепловидбиваючого покриття стають бар'єром на шляху цих втрат.
Поліпшити якість вікон можна також шляхом створення герметизованного простору між стеклами. Два стекла, установлені на оптимальному з погляду теплозахистних властивостей відстані (звичайно близько 19 мм) і з'єднані за допомогою спеціальних деталей у єдину герметичну конструкцію, звичайно називають стеклопакетом. Теплозахистні якості стеклопакета ще більше поліпшуються, якщо простір між стеклами заповнити аргоном, або іншим газом, що зменшує теплопровідність міжстекольного простору й придушує конвекцію всередині нього.
Таким чином, конструктори сучасних вікон володіють декількома способами підвищення теплозахистних якостей світлопрозорих конструкцій, що дозволяє робити вікна самі різні. У табл. 8.3 наведені теплозахистних властивості деяких найпоширеніших типів вікон.
Добре ізольоване вікно не тільки зменшує тепловтрати, але й створює поліпшений комфорт у приміщенні. Щоб уникнути холодних потоків повітря й негативної радіації, що виникає в результаті променистого теплообміну між теплою поверхнею людського тіла й переохолодженним склом, температура внутрішньої поверхні скла не повинна бути занадто низкою. У табл. 8.3 показані температури внутрішньої поверхні скла різних типів вікон при температурах повітря в приміщенні 18 °С и зовнішнього повітря - мінус 22 °С. З таблиці видно, що високому термічному опору вікна відповідає більше висока температура його внутрішньої поверхні, а, отже, і більше високий ступінь комфорту.
Таблиця 8.3 Теплозахистні властивості вікон
Тип остеклення |
Температура на внутрішній поверхні |
Опор теплопередачі |
Теплові втрати ГДж |
Економія за рік | |
Тепла |
Мазуту | ||||
Подвійне в дерев'яних переплетах |
6 |
0,39 |
0,792 |
- |
- |
Потрійне в дерев'яних переплетах |
10 |
0,55 |
0,562 |
0,230 |
5,8 |
Стеклопакет з тепловідбивним покриттям |
9 |
0,54 |
0,572 |
0,220 |
5,5 |
Те ж з аргоном між стеклами |
11 |
0,69 |
0,448 |
0,344 |
8,6 |
Те ж із двома тепловідбивними покриттями |
12 |
0,78 |
0,396 |
0,396 |
9,9 |
Незважаючи на постійне вдосконалювання конструкцій вікон, вони залишаються найбільш теплопровідним місцем у системі конструкцій, що обгороджують, будинку. Ця їхня роль збільшується ще й тим, що через нещільності притворів віконних рам у приміщення проникає холодне повітря, що є причиною додаткових тепловтрат.