- •МІнІстерство освІти і науки украини
- •Тема 1.1. Енергетична політика держави та енергозбереження
- •1.2. Енергетична політика держави
- •1.3. Ефективність енергозбереження в зв’язку з сучасним станом енергетичного сектору держави
- •1.4. Основні напрямки в області енергозбереження
- •2. Розробка енергетичної стратегії держави у питаннях енергозбереження
- •Технічний звіт
- •Тема 2.1. Енергетичний аудит теплового обладнання
- •2.1.1. Ефективність систем спалювання палива
- •Послідовність виконання практичного заняття
- •1. Загальні відомості
- •1.1. Типи пристроїв для спалювання палива
- •1.1.1. Мазутні форсунки
- •1.1.2. Газові пальники
- •1.1.3. Пиловугільні пальники
- •1.2. Типові причини зниження енергетичної ефективності пристроїв
- •2. Основні розрахункові залежності для оцінка енергетичної ефективності пристроїв
- •2.1. Вихідні дані для розрахунків
- •2.2. Оцінка повноти згорання палива
- •2.3. Визначення коєфіцієнту надлишку повітря
- •2.4. Причини зниження коефіцієнту використання палива
- •2.3. Енергозаощаджуючі заходи
- •2.4. Приклади розрахунку енергоефективності пристроїв
- •Технічний звіт
- •2.1.2. Паровиробні пристрої та котли
- •Послідовність виконання практичного заняття
- •1. Загальні відомості
- •1.1. Загальна характеристика паровиробних установок і котлів, що застосовуються в Україні
- •1.2. Основні розрахункові залежності для оцінки енергетичної ефективності котельних установок
- •1.3. Заходи щодо підвищення ефективності котельних установок
- •2. Приклад проведення енергетичного аудиту котельних установок
- •Технічний звіт
- •2.1.3. Системи постачання природного газу
- •Послідовність виконання практичного заняття
- •1. Загальні відомості
- •1.1. Системи забезпечення природним газом
- •1.2. Локалізація витоків, відбудовні й ремонтні роботи
- •1.3. Виміри й контрольно-вимірювальна апаратури
- •2. Основні заходи щодо підвищення ефективності системи постачання природного газу
- •3. Приклад проведення аудиту системи постачання природного газу
- •Тема 2.2. Енергетичний аудит електрообладнання
- •2.2.1. Системи стиснутого повітря, компресорні установки
- •Послідовність виконання практичного заняття
- •1. Загальні відомості
- •1.1. Характеристика системистисненого повітря
- •1.2. Витрати енергії на вироблення стисненого повітря. Витрати енергії при виробленні, транспортуванні і споживанні стисненого повітря. Створення карти споживання енергії
- •2. Основні шляхи підвищення енергетичної ефективності систем
- •2.1. Підвищення енергетичної ефективності компресорних установок
- •2.2. Удосконалення магістральних і розподільних повітропроводів
- •2.3. Утилізація теплоти, яка відводиться від стисненого повітря в проміжних та кінцьових повітроохолодниках
- •3. Основні розрахункові залежності для оцінки енергетичної ефективності від впровадження енергоощадних заходів
- •4. Приклади розрахунку енергоефективності системи стиснутого повітря та компресорних установок
- •Технічний звіт
- •2.2.2. Холодильні установки та установки кондиціювання
- •Послідовність виконання практичного заняття
- •1. Загальні відомості
- •1.1. Характеристика холодильних систем
- •1.2. Зменшення теплоприпливів в холодильну камеру і від охолоджуємих об’єктів
- •1.3. Регулювання коефіцієнту навантаження компресорів
- •1.4. Зниження температури конденсації
- •2. Типові можливості по економії енергії
- •3. Приклад оцінки економічного ефекту від впровадження енергозберігаючих заходів
- •2.2.3. Електроприводи та освітлення
- •Послідовність виконання практичного заняття
- •1. Загальні відомості
- •1.1. Аналіз ефективності систем електроспоживання
- •1.1.1 Коефіцієнт потужності
- •1.1.2 Номінальна потужність підведенної електрики
- •1.1.3 Високоефективні трансформатори
- •1.1.4 Основні можливості економії електроенергії при подачі й розподіли електроенергії
- •1.2. Освітлення
- •1.2.1. Освітлення люмінесцентними лампами
- •1.2.2. Ефективна конструкція, пристрій і технології
- •1.2.2.1. Системи керування освітленням
- •1.2.2.2. Сучасні освітлювальні арматури
- •1.2.2.3. Високочастотні джерела світла
- •1.2.2.4. Малогабаритні люмінесцентні лампи
- •1.2.3. Зміна конструкції
- •1.2.3.1. Рефлектори
- •1.2.3.2. Регулятори напруги
- •1.2.4. Рекомендації
- •1.2.5. Прикладекономії відустановивки відбивачів на світильники
- •2. Приклад оцінки економічного ефекту від компенсації реактивної потужності
- •Тема 3.1. Енергетичний аудит у будівництві
- •3.1.1. Енергозберігання у будівництві
- •Послідовність виконання практичного заняття
- •1. Загальні відомості
- •2. Теплова ізоляція стін
- •3. Теплоізоляція покриттів
- •4. Підвищення теплозахистних якостей вікон
- •5. Протидія інфільтрації
- •Тема 3.2. Енергетичний аудит систем життєзабезпечення
- •3.2.1. Системи опалення та теплопостачання
- •Послідовність виконання практичного заняття
- •1. Загальні відомості по існуючим опалювальним системам
- •2. Вимоги по обліку витрати тепла
- •3. Модернізація системи опалення
- •4. Модернізація системи гарячого водопостачання
- •5. Приклади розрахунку теплових втрат систем теплопостачання
- •Список літератури
- •Методичні вказівки
1.2.2.1. Системи керування освітленням
Найбільш ефективний спосіб економії витрат на освітлення - це його відключення при відсутності необхідності в ньому. Робити це вручну не зручно. Системи керування освітленням дозволяють автоматично відключати або зменшувати рівень освітленості за допомогою одного або декількох елементів керування:
Відключення: залежно від часу доби, розташування, природної освітленості, наявності працівників у приміщенні;
Зменшення рівня освітленості: по зміні природної освітленості за допомогою регуляторів напруги, або частоти.
Перенастроювання режимів роботи системи може бути виконана персоналом вручну.
Системи керування освітленням найбільш ефективні, якщо вони сполучені із сучасними або повністю модернізованими системами освітлювальних арматур.
Звичайно модернізовані освітлювальні системи дозволяють заощаджувати від 20 до 30 % електроенергії без погіршення комфортності.
1.2.2.2. Сучасні освітлювальні арматури
У сучасних системах освітлення використаються лампи, баласти, рефлектори й жалюзі з високим ступенем ефективності.
Малогабаритні (26 мм) криптонові лампи використаються замість звичайних 38 мм ламп. Такі лампи випускаються різної стандартної довжини й з різними кольорами світлового потоку: "білий" (галофосфатний) і приємний (трифосфорний). Звичайно, за допомогою таких ламп досягається економія порядку 8 % при тім же рівні освітленості. Якщо робити заміну застарілих ламп на описувані не в ході спеціальної кампанії, а в процесі планового обслуговування, то строк окупності цієї процедури дуже привабливий. Звичайні баласти являють собою пристрої індукційного типу для обмеження струму ламп і стабілізації напруги, що подається на них, причому для певних типів ламп потрібне застосування певних типів баластів. Ці пристрої характеризуються високим рівнем втрат. Нові баластові пристрої дозволяють знизити втрати в залозі й міді й у той же час забезпечують роботу ламп на номінальному або наближеному до номінального рівні активної потужності. У таблиці наведені дані по активній потужності (мережа 230 В), на основі звичайної подвійної лампи (26 мм), з різними типами баласту.
Таблиця 7.2 Характеристики баластів різного типу
Джерело світла (подвійний) |
Звичайний баласт |
Баласт із низьким рівнем втрат |
Високо-частотний баласт |
2х18 Вт |
54 Вт |
48 Вт |
40 Вт |
2х36 Вт |
90 Вт |
82 Вт |
72 Вт |
2х58 Вт |
140 Вт |
132 Вт |
100 Вт |
1.2.2.3. Високочастотні джерела світла
У високочастотних джерелах світла частота мережі 50 Гц перетворюються в частоту 30...120 кГц, що дозволяє не тільки знизити споживання енергії самою лампою й баластом, але й продовжити строк їхньої служби. Для декількох ламп досить одного єдиного баласту. Стробоскопічний ефект при використанні таких світильників не виникає. Баласт миттєво запускає лампу й відключає її автоматично, якщо вона вийшла з ладу, зменшуючи ймовірність виникнення мерехтіння.
Високочастотні системи освітлення мають більше високий ККД, більше низьку чутливість до змін напруги й менший рівень світлової деградації в часі в порівнянні із системами, що використають звичайний баласт. При використанні систем керування, що контролюють роботу освітлення залежно від природної освітленості за допомогою баластового опору, можна знизити світловий потік до 10 % від повного навантаження малогабаритних ламп, зменшити рівень штучного освітлення й одержати істотну економію.
Високочастотні системи освітлення можуть установлюватися в будь-якім місці, де звичайно застосовуються люмінесцентні лампи. У той же час, це може зажадати збільшення струму на нейтральному проведенні через підвищення амплітуди третьої гармоніки.
У системі "баласт + лампа" можна досягти наступних рівнів економії, якщо використати високочастотну систему замість:
арматури зі стандартним баластовим опором і 38 мм лампами - 30 %;
арматури зі стандартним баластовим опором і 26 мм лампами - 25 %.