- •МІнІстерство освІти і науки украини
- •Тема 1.1. Енергетична політика держави та енергозбереження
- •1.2. Енергетична політика держави
- •1.3. Ефективність енергозбереження в зв’язку з сучасним станом енергетичного сектору держави
- •1.4. Основні напрямки в області енергозбереження
- •2. Розробка енергетичної стратегії держави у питаннях енергозбереження
- •Технічний звіт
- •Тема 2.1. Енергетичний аудит теплового обладнання
- •2.1.1. Ефективність систем спалювання палива
- •Послідовність виконання практичного заняття
- •1. Загальні відомості
- •1.1. Типи пристроїв для спалювання палива
- •1.1.1. Мазутні форсунки
- •1.1.2. Газові пальники
- •1.1.3. Пиловугільні пальники
- •1.2. Типові причини зниження енергетичної ефективності пристроїв
- •2. Основні розрахункові залежності для оцінка енергетичної ефективності пристроїв
- •2.1. Вихідні дані для розрахунків
- •2.2. Оцінка повноти згорання палива
- •2.3. Визначення коєфіцієнту надлишку повітря
- •2.4. Причини зниження коефіцієнту використання палива
- •2.3. Енергозаощаджуючі заходи
- •2.4. Приклади розрахунку енергоефективності пристроїв
- •Технічний звіт
- •2.1.2. Паровиробні пристрої та котли
- •Послідовність виконання практичного заняття
- •1. Загальні відомості
- •1.1. Загальна характеристика паровиробних установок і котлів, що застосовуються в Україні
- •1.2. Основні розрахункові залежності для оцінки енергетичної ефективності котельних установок
- •1.3. Заходи щодо підвищення ефективності котельних установок
- •2. Приклад проведення енергетичного аудиту котельних установок
- •Технічний звіт
- •2.1.3. Системи постачання природного газу
- •Послідовність виконання практичного заняття
- •1. Загальні відомості
- •1.1. Системи забезпечення природним газом
- •1.2. Локалізація витоків, відбудовні й ремонтні роботи
- •1.3. Виміри й контрольно-вимірювальна апаратури
- •2. Основні заходи щодо підвищення ефективності системи постачання природного газу
- •3. Приклад проведення аудиту системи постачання природного газу
- •Тема 2.2. Енергетичний аудит електрообладнання
- •2.2.1. Системи стиснутого повітря, компресорні установки
- •Послідовність виконання практичного заняття
- •1. Загальні відомості
- •1.1. Характеристика системистисненого повітря
- •1.2. Витрати енергії на вироблення стисненого повітря. Витрати енергії при виробленні, транспортуванні і споживанні стисненого повітря. Створення карти споживання енергії
- •2. Основні шляхи підвищення енергетичної ефективності систем
- •2.1. Підвищення енергетичної ефективності компресорних установок
- •2.2. Удосконалення магістральних і розподільних повітропроводів
- •2.3. Утилізація теплоти, яка відводиться від стисненого повітря в проміжних та кінцьових повітроохолодниках
- •3. Основні розрахункові залежності для оцінки енергетичної ефективності від впровадження енергоощадних заходів
- •4. Приклади розрахунку енергоефективності системи стиснутого повітря та компресорних установок
- •Технічний звіт
- •2.2.2. Холодильні установки та установки кондиціювання
- •Послідовність виконання практичного заняття
- •1. Загальні відомості
- •1.1. Характеристика холодильних систем
- •1.2. Зменшення теплоприпливів в холодильну камеру і від охолоджуємих об’єктів
- •1.3. Регулювання коефіцієнту навантаження компресорів
- •1.4. Зниження температури конденсації
- •2. Типові можливості по економії енергії
- •3. Приклад оцінки економічного ефекту від впровадження енергозберігаючих заходів
- •2.2.3. Електроприводи та освітлення
- •Послідовність виконання практичного заняття
- •1. Загальні відомості
- •1.1. Аналіз ефективності систем електроспоживання
- •1.1.1 Коефіцієнт потужності
- •1.1.2 Номінальна потужність підведенної електрики
- •1.1.3 Високоефективні трансформатори
- •1.1.4 Основні можливості економії електроенергії при подачі й розподіли електроенергії
- •1.2. Освітлення
- •1.2.1. Освітлення люмінесцентними лампами
- •1.2.2. Ефективна конструкція, пристрій і технології
- •1.2.2.1. Системи керування освітленням
- •1.2.2.2. Сучасні освітлювальні арматури
- •1.2.2.3. Високочастотні джерела світла
- •1.2.2.4. Малогабаритні люмінесцентні лампи
- •1.2.3. Зміна конструкції
- •1.2.3.1. Рефлектори
- •1.2.3.2. Регулятори напруги
- •1.2.4. Рекомендації
- •1.2.5. Прикладекономії відустановивки відбивачів на світильники
- •2. Приклад оцінки економічного ефекту від компенсації реактивної потужності
- •Тема 3.1. Енергетичний аудит у будівництві
- •3.1.1. Енергозберігання у будівництві
- •Послідовність виконання практичного заняття
- •1. Загальні відомості
- •2. Теплова ізоляція стін
- •3. Теплоізоляція покриттів
- •4. Підвищення теплозахистних якостей вікон
- •5. Протидія інфільтрації
- •Тема 3.2. Енергетичний аудит систем життєзабезпечення
- •3.2.1. Системи опалення та теплопостачання
- •Послідовність виконання практичного заняття
- •1. Загальні відомості по існуючим опалювальним системам
- •2. Вимоги по обліку витрати тепла
- •3. Модернізація системи опалення
- •4. Модернізація системи гарячого водопостачання
- •5. Приклади розрахунку теплових втрат систем теплопостачання
- •Список літератури
- •Методичні вказівки
1. Загальні відомості
1.1. Аналіз ефективності систем електроспоживання
По технічних і експлуатаційних причинах повсюдно була встановлена трифазна система виробітку й подачі струму в електромережі. Основними характеристиками електрики є його напруга, струм і. у випадку використання систем змінного струму, частота. Напруга (Вольти) і струм (Ампери) забезпечують потужність (Вати) мережі. Залежно від споживання електрики напруга в системах його подачі трохи по-різному. Для Великобританії стандартним є подача трифазного струму напругою 415В и частотою 50Гц, що відповідає однофазному струму напругою 240В. В інших країнах Європи подається трифазний струм напругою 380В и частотою 50Гц, що відповідає однофазному струму в 220В. Така ж система прийнята в країнах СНД і в Україні.
На промислові підприємства електрика подається більше високої напруги, 10000В або 6000В. Тому виникає необхідність використання понижувального трансформатора для перетворення подаваного струму в трифазний струм напругою 415В або 380В, необхідного для експлуатації більшої частини промислового устаткування.
Якщо розглядати перспективи ощадливого використання електроенергії й скорочення витрат на неї, варто враховувати три основних фактори:
Коефіцієнт потужності для всього підприємства;
Потужність подаваної електроенергії на підприємство;
Трансформацію електрики на території підприємства.
Тому завданням цього розділу є докладний розгляд кожного із цих факторів, роблячи особливий наголос на потенційних можливостях енергозбереження.
1.1.1 Коефіцієнт потужності
У системах змінного струму, струм (а звідси й потужність) складається з ряду компонентів. Це струми зняті активним, індуктивної і ємнісним навантаженнями споживаної потужності. Характерними причинами, що викликають індуктивні навантаження, є електродвигуни, розрядні лампи, включаючи флуоресцентні, індукційні печі й сушарки, а також зварювальне устаткування.
Індуктивні (відставання по фазі) і ємнісні (випередження по фазі) складові складаються по векторі й створюють чистий відстаючий або випереджальний по фазі реактивний струм. Активний струм, що збігається з напругою по фазі, разом з напругою забезпечує «істинну» або «корисну» потужність. Реактивний струм у з'єднанні з напругою створює реактивну потужність, тобто «без напруги». Векторна сума корисної потужності й реактивної потужності дає в результаті гадану або загальну потужність рис. 7.1.
Із цього відношення так само можна вивести коефіцієнт потужності, що визначається косинусом кута, на який загальна потужність випереджає або відстає від корисної потужності.
Рисунок 7.1. Векторна сума корисної потужності й реактивної потужності
Платежі за подавану електрику звичайно враховують реальну потужність у квт, що здається або загальну потужність у ква й коефіцієнт потужності, що є відношенням квт/ква. При низькому коефіцієнті потужності, і особливо в тих випадках, коли коефіцієнт потужності нижче 0,85…0,9 платежі за подаване на виробничі ділянки електрику містять у собі штрафи за невикористані потужності.
Таким чином, чим більше коефіцієнт потужності відрізняється від одиниці, тим більший струм потрібно подати для забезпечення корисної потужності. Це збільшить споживану електричну потужність, і значно вплине на розміри живильного устаткування, а саме, на комутаційні пристрої, щитки із плавкими запобіжниками, кабелі й трансформатори. У цьому випадку їхні розміри повинні бути більше, а вартість вище.
Для компенсації низького коефіцієнта потужності система повинна зняти додатковий ємнісний випереджальний струм. Звичайно це досягається приєднанням статичних конденсаторів безпосередньо до клем двигуна або на вході подачі електроенергії на підприємство. Застосовуються також і інші компенсатори реактивної потужності.
Ці статичні конденсатори споживають мінімум реальної потужності й регулюються вручну або автоматично за допомогою реле перемикання живлення. На більших установках статичні конденсатори можуть бути уведені або виведені з ланцюга автоматично, каскадом. Перевага такого регулювання полягає в тім, що коректування коефіцієнта потужності здійснюється залежно від зміни навантаження в мережі.