- •МІнІстерство освІти і науки украини
- •Тема 1.1. Енергетична політика держави та енергозбереження
- •1.2. Енергетична політика держави
- •1.3. Ефективність енергозбереження в зв’язку з сучасним станом енергетичного сектору держави
- •1.4. Основні напрямки в області енергозбереження
- •2. Розробка енергетичної стратегії держави у питаннях енергозбереження
- •Технічний звіт
- •Тема 2.1. Енергетичний аудит теплового обладнання
- •2.1.1. Ефективність систем спалювання палива
- •Послідовність виконання практичного заняття
- •1. Загальні відомості
- •1.1. Типи пристроїв для спалювання палива
- •1.1.1. Мазутні форсунки
- •1.1.2. Газові пальники
- •1.1.3. Пиловугільні пальники
- •1.2. Типові причини зниження енергетичної ефективності пристроїв
- •2. Основні розрахункові залежності для оцінка енергетичної ефективності пристроїв
- •2.1. Вихідні дані для розрахунків
- •2.2. Оцінка повноти згорання палива
- •2.3. Визначення коєфіцієнту надлишку повітря
- •2.4. Причини зниження коефіцієнту використання палива
- •2.3. Енергозаощаджуючі заходи
- •2.4. Приклади розрахунку енергоефективності пристроїв
- •Технічний звіт
- •2.1.2. Паровиробні пристрої та котли
- •Послідовність виконання практичного заняття
- •1. Загальні відомості
- •1.1. Загальна характеристика паровиробних установок і котлів, що застосовуються в Україні
- •1.2. Основні розрахункові залежності для оцінки енергетичної ефективності котельних установок
- •1.3. Заходи щодо підвищення ефективності котельних установок
- •2. Приклад проведення енергетичного аудиту котельних установок
- •Технічний звіт
- •2.1.3. Системи постачання природного газу
- •Послідовність виконання практичного заняття
- •1. Загальні відомості
- •1.1. Системи забезпечення природним газом
- •1.2. Локалізація витоків, відбудовні й ремонтні роботи
- •1.3. Виміри й контрольно-вимірювальна апаратури
- •2. Основні заходи щодо підвищення ефективності системи постачання природного газу
- •3. Приклад проведення аудиту системи постачання природного газу
- •Тема 2.2. Енергетичний аудит електрообладнання
- •2.2.1. Системи стиснутого повітря, компресорні установки
- •Послідовність виконання практичного заняття
- •1. Загальні відомості
- •1.1. Характеристика системистисненого повітря
- •1.2. Витрати енергії на вироблення стисненого повітря. Витрати енергії при виробленні, транспортуванні і споживанні стисненого повітря. Створення карти споживання енергії
- •2. Основні шляхи підвищення енергетичної ефективності систем
- •2.1. Підвищення енергетичної ефективності компресорних установок
- •2.2. Удосконалення магістральних і розподільних повітропроводів
- •2.3. Утилізація теплоти, яка відводиться від стисненого повітря в проміжних та кінцьових повітроохолодниках
- •3. Основні розрахункові залежності для оцінки енергетичної ефективності від впровадження енергоощадних заходів
- •4. Приклади розрахунку енергоефективності системи стиснутого повітря та компресорних установок
- •Технічний звіт
- •2.2.2. Холодильні установки та установки кондиціювання
- •Послідовність виконання практичного заняття
- •1. Загальні відомості
- •1.1. Характеристика холодильних систем
- •1.2. Зменшення теплоприпливів в холодильну камеру і від охолоджуємих об’єктів
- •1.3. Регулювання коефіцієнту навантаження компресорів
- •1.4. Зниження температури конденсації
- •2. Типові можливості по економії енергії
- •3. Приклад оцінки економічного ефекту від впровадження енергозберігаючих заходів
- •2.2.3. Електроприводи та освітлення
- •Послідовність виконання практичного заняття
- •1. Загальні відомості
- •1.1. Аналіз ефективності систем електроспоживання
- •1.1.1 Коефіцієнт потужності
- •1.1.2 Номінальна потужність підведенної електрики
- •1.1.3 Високоефективні трансформатори
- •1.1.4 Основні можливості економії електроенергії при подачі й розподіли електроенергії
- •1.2. Освітлення
- •1.2.1. Освітлення люмінесцентними лампами
- •1.2.2. Ефективна конструкція, пристрій і технології
- •1.2.2.1. Системи керування освітленням
- •1.2.2.2. Сучасні освітлювальні арматури
- •1.2.2.3. Високочастотні джерела світла
- •1.2.2.4. Малогабаритні люмінесцентні лампи
- •1.2.3. Зміна конструкції
- •1.2.3.1. Рефлектори
- •1.2.3.2. Регулятори напруги
- •1.2.4. Рекомендації
- •1.2.5. Прикладекономії відустановивки відбивачів на світильники
- •2. Приклад оцінки економічного ефекту від компенсації реактивної потужності
- •Тема 3.1. Енергетичний аудит у будівництві
- •3.1.1. Енергозберігання у будівництві
- •Послідовність виконання практичного заняття
- •1. Загальні відомості
- •2. Теплова ізоляція стін
- •3. Теплоізоляція покриттів
- •4. Підвищення теплозахистних якостей вікон
- •5. Протидія інфільтрації
- •Тема 3.2. Енергетичний аудит систем життєзабезпечення
- •3.2.1. Системи опалення та теплопостачання
- •Послідовність виконання практичного заняття
- •1. Загальні відомості по існуючим опалювальним системам
- •2. Вимоги по обліку витрати тепла
- •3. Модернізація системи опалення
- •4. Модернізація системи гарячого водопостачання
- •5. Приклади розрахунку теплових втрат систем теплопостачання
- •Список літератури
- •Методичні вказівки
5. Протидія інфільтрації
Інфільтрація - це проникнення зовнішнього повітря через щілини конструкцій, що обгороджують. Кількість інфильтрующогося повітря залежить від площі щілин і від різниці тисків повітря зовні будинку й зсередини. Різниця тисків виникає від вітру, а також від нерівності щільності холодного й теплого повітря. У багатоповерхових будинках різниця тисків більше, і тому в них потрібно більш ретельно ущільнювати щілини.
Повністю загерметизувати вікна практично неможливо, і в цьому немає необхідності, тому що із проникненням зовнішнього повітря забезпечується природна вентиляція. У звичайних умовах надходження зовнішнього повітря в житлову кімнату в кількості, при якому за 1 годину заміняється 0,5 обсягу приміщення (кратність повітрообміну 0,5), є достатнім для вентиляції, однак, для щільно заселених квартир 1-кратний повітрообмін більше кращий. На практиці, однак, трапляється, що при недостатньо добре ущільнених щілинах кількість проникаючі через них повітря створює 1,5-кратний і навіть 2-кратний повітрообмін. Втрати тепла, які при цьому виникають, показані в табл. 20.
Таблиця 8.4 Втрати тепла за рахунок проникнення повітря через вікна двухкімнатної квартири
Кратність повітрообміну |
Оцінка інфільтрації |
Річні втрати | |
Тепла |
Мазут | ||
кг |
ГДж | ||
0,5 |
мінімальна |
5,2 |
131 |
1,0 |
припустима |
10,4 |
262 |
1,5 |
надлишкова |
15,6 |
393 |
2,0 |
збиткова |
20,8 |
524 |
Розуміння того, що приміщення вимагають вентиляції, не повинне виправдувати застосування вікон з поганими притворами. Оптимальний вентиляційний ефект досягається при провітрюванні, коли на короткий час відкривається вікно або балконні двері. У цьому випадку холодне повітря, що ввірвалося в приміщення, швидко нагріється від теплоємних стін, меблів і інших предметів, і усередині приміщення буде забезпечений тепловий комфорт при інтенсивному повітрообміні. На період провітрювання люди звичайно виходять із приміщення, але після того як провітрювання закінчилося, вікна повинні щільно закриватися, щоб не було протягів.
Періодичність і тривалість провітрювання встановлюється мешканцями приміщень залежно від їхніх суб'єктивних відчуттів ступеня затхлості повітря, однак у кожному разі рекомендується провітрювати приміщення двічі в день тривалістю від однієї до десяти хвилин залежно від температури зовнішнього повітря. Таке провітрювання буде сприяти надходженню в приміщення кисню атмосфери, а також видаленню із внутрішнього повітря зайвої вологи, здатної осаджуватися на охолоджених поверхнях вікон і в кутах зовнішніх стін, де при цьому утворяться темні плями. Однак нема чого й говорити про можливості достатнє провітрювання там, де система опалення не подає потрібної кількості тепла.
Ущільнювати щілини можна різними способами, однак насамперед необхідно виявити місця нещільностей у конструкціях, що обгороджують. Звичайно це роблять за допомогою запаленого сірника або палаючої сигарети, піднесених туди, де можливі щілини, і відхиляють потоком повітря полум'я сірника або дим укажуть на місця проникнення зовнішнього повітря.
Насамперед необхідно подбати про ущільнення місць примикання коробки вікна до конструкції стіни. Це місце звичайно недоступно зсередини, і до нього доводиться підходити з фасадної сторони стіни.
Повітрянепроникність віконних притворів добре забезпечується спеціальними стрічковими ущільнювачами (рис. 8.4 ), однак їхнє ефективне використання можливо тільки у вікнах гарної якості. Для вікон з поганими притворами використають поролонові джгути, а при їхній відсутності щілини необхідно затикати підручним матеріалом і оклеювати папером. При цьому повітропроникність вікна буде незначна, однак через нього не вдасться активно й короткочасно провітрити кімнату, і в цьому випадку потрібно користуватися кватиркою, відкриваючи її на більше тривалий час.
Рис. 8.4 Стрічкові ущільнювачі віконних притворів
Література: [3]: с. 155-167, [2]: с.268-274, [4]; с.89-149.
Контрольні запитання
Яка потреба в паливі в літрах у рік на опалення звичайної 2-кімнатної квартири в багатоповерховому будинку, двух одинакових домів, один із яких побудований відповідно до вимог до теплозахисту, що діяли донедавна, а іншої - відповідно до нових вимог, уведеними в Україні з 1995 року?
Які основні заходи по тепловій ізоляції стін?
Які основні заходи по теплоізоляції покриттів?
Які основні заходи по підвищенню теплозахистних якостей вікон?
Наведіть основні типи остеклення.
Які основні заходи по протидії інфільтрації?
Які втрати тепла за рахунок проникнення повітря через вікна двухкімнатної квартири?