1.2. Енергетична політика держави

В умовах, які склалися, необхідно прийняття принципово нової енергетичної стратегії України. Поряд з розробкою програм розвитку галузей паливно-енергетичного комплексу, програми структурної перебудови економіки держави, найважливішою складовою цієї стратегії є здійснення державної політики енергозбереження.

Про те, що енергозбереження стало предметом державної політики в Україні свідчить прийняття в серпні 1994 р. Верховною Радою Закону України «Про енергозбереження».

Сформулюємо основні узагальнюючі рекомендації, які визначають політику України в енергетичному секторі.

1. Розробка і втілення планів реалізації програм продуманого просування до ринкових цін, проміжним станом яких можуть бути ціни, які покривають виробничі втрати.

2. Створення на базі різної цінової та податкової політики політичного клімату, який буде сприяти утворенню і накопленню в Україні внутрішнього капіталу та здатний задовольнити потреби в інве-стиціях з подальшим реінвестуванням в енергетичний сектор.

3. Прийняття вичерпаного по змісту, продуманого по суті, дійового в плані реалізації і розумного за змістом гарантій законодавства, яке торкається внутрішніх капіталовкладень, прямих іноземних інве-стицій, видобутку, транзиту і торгівлі енергоресурсами, виробництва і використання енергії. Таке законодавство мусить враховувати як національні так і міжнародні принципи, наприклад, принципи Європейської Енергетичної Хартії та загального погодження по тарифам та торгівлі.

4. Незалежно від рівня уряду, на котрому вирішуються питання оподаткування, торгові ставки повинні бути завбачені та стабільні.

5. Всебічне сприяння торговій і інвестиційній політиці, яке формує в усіх галузях ПЕК України конкретне середовище шляхом створення конкурентних підприємств, скорочення кредитування непер-спективних підприємств, прийняття антимонопольних законів.

6. Обов’язкове офіційне інформування акціонерів, які вклали свої капітали в ПЕК, про проекти вкладення і в відношенні дивідендів, які вони отримують. Розробка всебічного законодавства для створення спеціальних енергетичних зон, в яких іноземні інвестори могли би фінансувати проекти і управляти ними.

7. Приоритетне збільшення внутрішніх та іноземних інвестицій і підвищення ефективності енерговикористання. Україна повинна стати активним учасником Всесвітньої асоціації по ефективному викори-станню енергії. Законодавство повинно сприяти впровадженню важливих стандартів по ефективному енерговикористанню.

8. Створення в Україні інформаційної енергетичної системи аналогічної і сумісної з системою Міжнародної Енергетичної Агенції.

9. Закони і постанови, які торкаються економіки, необхідно привести в відповідність з прийнятими в світовій практиці.

10. Створення організації, яка сприяла би розвитку співробітництва республік СНД в галузях економіки, енергетики і екології.

11. Структурна перебудова вугільної і модернізація нафтогазової промисловості відповідно існуючим національним програмам розвитку галузей енергетики.

Раціоналізація структури фінансування, ціноутворення, вимог відносно палива, ефективності і оточуючого середовища, комбінування генеруючих технологій в електроенергетиці, включаючи зусилля по удосконаленню безпеки та ефективності атомних електростанцій для задовольняння сучасних норм.

Рекомендації були розроблені на основі пропозицій, які представив Інститут проблем енергозбереження України.