- •МІнІстерство освІти і науки украини
- •Тема 1.1. Енергетична політика держави та енергозбереження
- •1.2. Енергетична політика держави
- •1.3. Ефективність енергозбереження в зв’язку з сучасним станом енергетичного сектору держави
- •1.4. Основні напрямки в області енергозбереження
- •2. Розробка енергетичної стратегії держави у питаннях енергозбереження
- •Технічний звіт
- •Тема 2.1. Енергетичний аудит теплового обладнання
- •2.1.1. Ефективність систем спалювання палива
- •Послідовність виконання практичного заняття
- •1. Загальні відомості
- •1.1. Типи пристроїв для спалювання палива
- •1.1.1. Мазутні форсунки
- •1.1.2. Газові пальники
- •1.1.3. Пиловугільні пальники
- •1.2. Типові причини зниження енергетичної ефективності пристроїв
- •2. Основні розрахункові залежності для оцінка енергетичної ефективності пристроїв
- •2.1. Вихідні дані для розрахунків
- •2.2. Оцінка повноти згорання палива
- •2.3. Визначення коєфіцієнту надлишку повітря
- •2.4. Причини зниження коефіцієнту використання палива
- •2.3. Енергозаощаджуючі заходи
- •2.4. Приклади розрахунку енергоефективності пристроїв
- •Технічний звіт
- •2.1.2. Паровиробні пристрої та котли
- •Послідовність виконання практичного заняття
- •1. Загальні відомості
- •1.1. Загальна характеристика паровиробних установок і котлів, що застосовуються в Україні
- •1.2. Основні розрахункові залежності для оцінки енергетичної ефективності котельних установок
- •1.3. Заходи щодо підвищення ефективності котельних установок
- •2. Приклад проведення енергетичного аудиту котельних установок
- •Технічний звіт
- •2.1.3. Системи постачання природного газу
- •Послідовність виконання практичного заняття
- •1. Загальні відомості
- •1.1. Системи забезпечення природним газом
- •1.2. Локалізація витоків, відбудовні й ремонтні роботи
- •1.3. Виміри й контрольно-вимірювальна апаратури
- •2. Основні заходи щодо підвищення ефективності системи постачання природного газу
- •3. Приклад проведення аудиту системи постачання природного газу
- •Тема 2.2. Енергетичний аудит електрообладнання
- •2.2.1. Системи стиснутого повітря, компресорні установки
- •Послідовність виконання практичного заняття
- •1. Загальні відомості
- •1.1. Характеристика системистисненого повітря
- •1.2. Витрати енергії на вироблення стисненого повітря. Витрати енергії при виробленні, транспортуванні і споживанні стисненого повітря. Створення карти споживання енергії
- •2. Основні шляхи підвищення енергетичної ефективності систем
- •2.1. Підвищення енергетичної ефективності компресорних установок
- •2.2. Удосконалення магістральних і розподільних повітропроводів
- •2.3. Утилізація теплоти, яка відводиться від стисненого повітря в проміжних та кінцьових повітроохолодниках
- •3. Основні розрахункові залежності для оцінки енергетичної ефективності від впровадження енергоощадних заходів
- •4. Приклади розрахунку енергоефективності системи стиснутого повітря та компресорних установок
- •Технічний звіт
- •2.2.2. Холодильні установки та установки кондиціювання
- •Послідовність виконання практичного заняття
- •1. Загальні відомості
- •1.1. Характеристика холодильних систем
- •1.2. Зменшення теплоприпливів в холодильну камеру і від охолоджуємих об’єктів
- •1.3. Регулювання коефіцієнту навантаження компресорів
- •1.4. Зниження температури конденсації
- •2. Типові можливості по економії енергії
- •3. Приклад оцінки економічного ефекту від впровадження енергозберігаючих заходів
- •2.2.3. Електроприводи та освітлення
- •Послідовність виконання практичного заняття
- •1. Загальні відомості
- •1.1. Аналіз ефективності систем електроспоживання
- •1.1.1 Коефіцієнт потужності
- •1.1.2 Номінальна потужність підведенної електрики
- •1.1.3 Високоефективні трансформатори
- •1.1.4 Основні можливості економії електроенергії при подачі й розподіли електроенергії
- •1.2. Освітлення
- •1.2.1. Освітлення люмінесцентними лампами
- •1.2.2. Ефективна конструкція, пристрій і технології
- •1.2.2.1. Системи керування освітленням
- •1.2.2.2. Сучасні освітлювальні арматури
- •1.2.2.3. Високочастотні джерела світла
- •1.2.2.4. Малогабаритні люмінесцентні лампи
- •1.2.3. Зміна конструкції
- •1.2.3.1. Рефлектори
- •1.2.3.2. Регулятори напруги
- •1.2.4. Рекомендації
- •1.2.5. Прикладекономії відустановивки відбивачів на світильники
- •2. Приклад оцінки економічного ефекту від компенсації реактивної потужності
- •Тема 3.1. Енергетичний аудит у будівництві
- •3.1.1. Енергозберігання у будівництві
- •Послідовність виконання практичного заняття
- •1. Загальні відомості
- •2. Теплова ізоляція стін
- •3. Теплоізоляція покриттів
- •4. Підвищення теплозахистних якостей вікон
- •5. Протидія інфільтрації
- •Тема 3.2. Енергетичний аудит систем життєзабезпечення
- •3.2.1. Системи опалення та теплопостачання
- •Послідовність виконання практичного заняття
- •1. Загальні відомості по існуючим опалювальним системам
- •2. Вимоги по обліку витрати тепла
- •3. Модернізація системи опалення
- •4. Модернізація системи гарячого водопостачання
- •5. Приклади розрахунку теплових втрат систем теплопостачання
- •Список літератури
- •Методичні вказівки
1.2. Енергетична політика держави
В умовах, які склалися, необхідно прийняття принципово нової енергетичної стратегії України. Поряд з розробкою програм розвитку галузей паливно-енергетичного комплексу, програми структурної перебудови економіки держави, найважливішою складовою цієї стратегії є здійснення державної політики енергозбереження.
Про те, що енергозбереження стало предметом державної політики в Україні свідчить прийняття в серпні 1994 р. Верховною Радою Закону України «Про енергозбереження».
Сформулюємо основні узагальнюючі рекомендації, які визначають політику України в енергетичному секторі.
1. Розробка і втілення планів реалізації програм продуманого просування до ринкових цін, проміжним станом яких можуть бути ціни, які покривають виробничі втрати.
2. Створення на базі різної цінової та податкової політики політичного клімату, який буде сприяти утворенню і накопленню в Україні внутрішнього капіталу та здатний задовольнити потреби в інве-стиціях з подальшим реінвестуванням в енергетичний сектор.
3. Прийняття вичерпаного по змісту, продуманого по суті, дійового в плані реалізації і розумного за змістом гарантій законодавства, яке торкається внутрішніх капіталовкладень, прямих іноземних інве-стицій, видобутку, транзиту і торгівлі енергоресурсами, виробництва і використання енергії. Таке законодавство мусить враховувати як національні так і міжнародні принципи, наприклад, принципи Європейської Енергетичної Хартії та загального погодження по тарифам та торгівлі.
4. Незалежно від рівня уряду, на котрому вирішуються питання оподаткування, торгові ставки повинні бути завбачені та стабільні.
5. Всебічне сприяння торговій і інвестиційній політиці, яке формує в усіх галузях ПЕК України конкретне середовище шляхом створення конкурентних підприємств, скорочення кредитування непер-спективних підприємств, прийняття антимонопольних законів.
6. Обов’язкове офіційне інформування акціонерів, які вклали свої капітали в ПЕК, про проекти вкладення і в відношенні дивідендів, які вони отримують. Розробка всебічного законодавства для створення спеціальних енергетичних зон, в яких іноземні інвестори могли би фінансувати проекти і управляти ними.
7. Приоритетне збільшення внутрішніх та іноземних інвестицій і підвищення ефективності енерговикористання. Україна повинна стати активним учасником Всесвітньої асоціації по ефективному викори-станню енергії. Законодавство повинно сприяти впровадженню важливих стандартів по ефективному енерговикористанню.
8. Створення в Україні інформаційної енергетичної системи аналогічної і сумісної з системою Міжнародної Енергетичної Агенції.
9. Закони і постанови, які торкаються економіки, необхідно привести в відповідність з прийнятими в світовій практиці.
10. Створення організації, яка сприяла би розвитку співробітництва республік СНД в галузях економіки, енергетики і екології.
11. Структурна перебудова вугільної і модернізація нафтогазової промисловості відповідно існуючим національним програмам розвитку галузей енергетики.
Раціоналізація структури фінансування, ціноутворення, вимог відносно палива, ефективності і оточуючого середовища, комбінування генеруючих технологій в електроенергетиці, включаючи зусилля по удосконаленню безпеки та ефективності атомних електростанцій для задовольняння сучасних норм.
Рекомендації були розроблені на основі пропозицій, які представив Інститут проблем енергозбереження України.