- •МІнІстерство освІти і науки украини
- •Тема 1.1. Енергетична політика держави та енергозбереження
- •1.2. Енергетична політика держави
- •1.3. Ефективність енергозбереження в зв’язку з сучасним станом енергетичного сектору держави
- •1.4. Основні напрямки в області енергозбереження
- •2. Розробка енергетичної стратегії держави у питаннях енергозбереження
- •Технічний звіт
- •Тема 2.1. Енергетичний аудит теплового обладнання
- •2.1.1. Ефективність систем спалювання палива
- •Послідовність виконання практичного заняття
- •1. Загальні відомості
- •1.1. Типи пристроїв для спалювання палива
- •1.1.1. Мазутні форсунки
- •1.1.2. Газові пальники
- •1.1.3. Пиловугільні пальники
- •1.2. Типові причини зниження енергетичної ефективності пристроїв
- •2. Основні розрахункові залежності для оцінка енергетичної ефективності пристроїв
- •2.1. Вихідні дані для розрахунків
- •2.2. Оцінка повноти згорання палива
- •2.3. Визначення коєфіцієнту надлишку повітря
- •2.4. Причини зниження коефіцієнту використання палива
- •2.3. Енергозаощаджуючі заходи
- •2.4. Приклади розрахунку енергоефективності пристроїв
- •Технічний звіт
- •2.1.2. Паровиробні пристрої та котли
- •Послідовність виконання практичного заняття
- •1. Загальні відомості
- •1.1. Загальна характеристика паровиробних установок і котлів, що застосовуються в Україні
- •1.2. Основні розрахункові залежності для оцінки енергетичної ефективності котельних установок
- •1.3. Заходи щодо підвищення ефективності котельних установок
- •2. Приклад проведення енергетичного аудиту котельних установок
- •Технічний звіт
- •2.1.3. Системи постачання природного газу
- •Послідовність виконання практичного заняття
- •1. Загальні відомості
- •1.1. Системи забезпечення природним газом
- •1.2. Локалізація витоків, відбудовні й ремонтні роботи
- •1.3. Виміри й контрольно-вимірювальна апаратури
- •2. Основні заходи щодо підвищення ефективності системи постачання природного газу
- •3. Приклад проведення аудиту системи постачання природного газу
- •Тема 2.2. Енергетичний аудит електрообладнання
- •2.2.1. Системи стиснутого повітря, компресорні установки
- •Послідовність виконання практичного заняття
- •1. Загальні відомості
- •1.1. Характеристика системистисненого повітря
- •1.2. Витрати енергії на вироблення стисненого повітря. Витрати енергії при виробленні, транспортуванні і споживанні стисненого повітря. Створення карти споживання енергії
- •2. Основні шляхи підвищення енергетичної ефективності систем
- •2.1. Підвищення енергетичної ефективності компресорних установок
- •2.2. Удосконалення магістральних і розподільних повітропроводів
- •2.3. Утилізація теплоти, яка відводиться від стисненого повітря в проміжних та кінцьових повітроохолодниках
- •3. Основні розрахункові залежності для оцінки енергетичної ефективності від впровадження енергоощадних заходів
- •4. Приклади розрахунку енергоефективності системи стиснутого повітря та компресорних установок
- •Технічний звіт
- •2.2.2. Холодильні установки та установки кондиціювання
- •Послідовність виконання практичного заняття
- •1. Загальні відомості
- •1.1. Характеристика холодильних систем
- •1.2. Зменшення теплоприпливів в холодильну камеру і від охолоджуємих об’єктів
- •1.3. Регулювання коефіцієнту навантаження компресорів
- •1.4. Зниження температури конденсації
- •2. Типові можливості по економії енергії
- •3. Приклад оцінки економічного ефекту від впровадження енергозберігаючих заходів
- •2.2.3. Електроприводи та освітлення
- •Послідовність виконання практичного заняття
- •1. Загальні відомості
- •1.1. Аналіз ефективності систем електроспоживання
- •1.1.1 Коефіцієнт потужності
- •1.1.2 Номінальна потужність підведенної електрики
- •1.1.3 Високоефективні трансформатори
- •1.1.4 Основні можливості економії електроенергії при подачі й розподіли електроенергії
- •1.2. Освітлення
- •1.2.1. Освітлення люмінесцентними лампами
- •1.2.2. Ефективна конструкція, пристрій і технології
- •1.2.2.1. Системи керування освітленням
- •1.2.2.2. Сучасні освітлювальні арматури
- •1.2.2.3. Високочастотні джерела світла
- •1.2.2.4. Малогабаритні люмінесцентні лампи
- •1.2.3. Зміна конструкції
- •1.2.3.1. Рефлектори
- •1.2.3.2. Регулятори напруги
- •1.2.4. Рекомендації
- •1.2.5. Прикладекономії відустановивки відбивачів на світильники
- •2. Приклад оцінки економічного ефекту від компенсації реактивної потужності
- •Тема 3.1. Енергетичний аудит у будівництві
- •3.1.1. Енергозберігання у будівництві
- •Послідовність виконання практичного заняття
- •1. Загальні відомості
- •2. Теплова ізоляція стін
- •3. Теплоізоляція покриттів
- •4. Підвищення теплозахистних якостей вікон
- •5. Протидія інфільтрації
- •Тема 3.2. Енергетичний аудит систем життєзабезпечення
- •3.2.1. Системи опалення та теплопостачання
- •Послідовність виконання практичного заняття
- •1. Загальні відомості по існуючим опалювальним системам
- •2. Вимоги по обліку витрати тепла
- •3. Модернізація системи опалення
- •4. Модернізація системи гарячого водопостачання
- •5. Приклади розрахунку теплових втрат систем теплопостачання
- •Список літератури
- •Методичні вказівки
Технічний звіт
Звіт повинен містити:
послідовність виконання практичного заняття;
загальні відомості;
основні розрахункові залежності;
енергозаощаджуючі заходи;
розрахункове завдання практичного заняття;
висновоки по роботі.
Література: [3]: с.117-124, [2]: с.48-79.
Контрольні запитання
Загальна характеристика існуючих систем.
Витрати енергії на вироблення стисненого повітря.
Витрати енергії при виробленні, транспортуванні і споживанні стисненого повітря.
Створення карти споживання енергії.
Основні шляхи підвищення енергетичної ефективності системи.
Підвищення енергетичної ефективності компресорних установок.
Удосконалення магістральних і розподільних трубопроводів.
Розрахунок економії енергії від впровадження енергоощадних заходів.
Практична робота №6
2.2.2. Холодильні установки та установки кондиціювання
Класифікація холодильних установок. Теплоізоляційні характеристики холодильних камер. Розрахунки теплопритоків. Раціональний температурний режим.
Мета роботи: закріплення лекційного матеріалу та більш глибоке вивчення холодильних установок та установок кондиціювання,проведення енергетичного аудиту цих установок.
Послідовність виконання практичного заняття
Ознайомлення та складання звіту по загальними відомостями про систем спалювання палива.
Ознайомитись та навести в звіті типові можливості по економії енергії.
Ознайомитись з прикладом оцінки економічного ефекту від впровадження енергозберігаючих заходів, розрахункового завдання прктичного заняття №6, п.3.
Для виконання розрахункового завдання практичного заняття №6 студент повинен відповідно до свого варіанту завдання, який визначається по останній цифрі у списку групи, вибрати з табл. 6.1. розрахункові данні.
Відповідно до отриманих даних студенту необхідно визначити економію електроенергії від закриття дверей.
Захист практичного заняття.
Таблиця 6.1. Варіанти розрахункового завдання практичного заняття №6
Величини й одиниці їх виміру |
Чисельні значення величин, які обираються по останній цифрі у списку групи | |||||||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
0 | |
Типовий коефіцієнт якості |
1,6 |
1,2 |
2,0 |
2,1 |
1,8 |
3,0 |
2,9 |
2,5 |
2,6 |
1,7 |
1. Загальні відомості
1.1. Характеристика холодильних систем
В наш час штучний холод здобув самого широкого застосування у всіх галузях господарства України: харчовій і хімічній промисловості, торгівлі і громадському харчуванні, при прокладанні шахт в водоносних ґрунтах, кондиціонуванні повітря, загартуванні стальних виробів, в медицині, на транспорті, шовківництві, квітництві, фармакологічній промисловості та інших.
Всяке нагріте тіло можна охолодити природнім шляхом до температури оточуючого середовища. Охолодити тіло до температури нижче, чим температура оточуючого середовища, можна тільки штучним шляхом.
Відняти тепло від тіла може тільки друге тіло, температура якого нижче температури тіла, яке охолоджується. Кількість теплоти, яку відбирає охолоджуюче тіло від охолоджуємого тіла або середовища, визначає його холодильний ефект або холодопродуктивність.
Середовищем, яке охолоджується може бути повітря камери з швидкопсующимися продуктами, земельний грунт при прокладанні шахт та інше.
В якості охолодильників використовуються тіла, які здійснюють такі фізичні процеси, що протікають при низьких температурах зі значним поглинанням теплоти. До них відносяться процеси зміни агре-гатного стану тіла, процеси розширення, термоелектричні процеси та інші.
Діапазон температур, який досягається при штучному охолодженні великий, тому розрізняють зону помірного холоду, в якій получають температуру до -100°С, і зону глибокого холоду, коли досягається температура нижче -100°С (межею є абсолютний нуль – 273,2°С). Глибокий холод використовується головним чином для скраплювання повітря і других газів. Помірне охолоджування широко використовується в різних галузях господарства України.
Безперервне охолоджування можна забезпечити з одною і тою ж кількістю охолоджуючої речовини, коли після одержання холодильного ефекту вернути її в початковий стан. Враховуючи, що температура кипіння рідини залежить від тиску, можна досягти необхідної температури кипіння. Для цього необхідно підтримувати в апараті необхідний тиск, який відповідає властивостям рідини, яка кипить. При зниженні тиску температура кипіння понижується. Наприклад, вода при атмосферному тиску кипить при 100°С, але коли її помістити в закриту посудину і знизити тиск до 0,0009 МПа, вода закипить при 5°С. Аміак при тиску 0,1 МПа кипить при -33,6°С, при пониженні тиску до 0,05 МПа температура кипіння знизиться до -46,5°С.
Якщо закритий апарат з насиченою рідиною помістити в охо-лоджуєме середовище, температура якого декілька вище температури кипіння рідини при тиску, який створено в апараті, то рідина закипить. Теплота, яка необхідна для пароутворення, буде відніматись від охолоджуємого середовища. Для підтримання постійного тиску в апараті і постійної низької температури пари, яка утворюється, необхідно її постійно відводити.
Більшість холодильних установок працюють на основі стандартного циклу випаровування – компресії.
Холодопродуктивність 1 кг холодильного агенту – qo, Дж/кг.
Робота, яка витрачається на проведення кругового процесу, рівна різниці робіт, витраченої в компресорі і отриманої в розширювальному клапані
|
(6.1) |
Холодильний коефіцієнт циклу
Повну характеристику зворотнього циклу дає тепловий коефіцієнт, який представляє собою відношення холодопродуктивності машини до енергії теплоти, яка витрачується в тепловому двигуні на одержання роботи, необхідної для роботи холодильного циклу
|
(6.2) |
де Qo – холодопродуктивність машини; Qвитр – кількість теплоти, витраченої в тепловому двигуні.