- •МІнІстерство освІти і науки украини
- •Тема 1.1. Енергетична політика держави та енергозбереження
- •1.2. Енергетична політика держави
- •1.3. Ефективність енергозбереження в зв’язку з сучасним станом енергетичного сектору держави
- •1.4. Основні напрямки в області енергозбереження
- •2. Розробка енергетичної стратегії держави у питаннях енергозбереження
- •Технічний звіт
- •Тема 2.1. Енергетичний аудит теплового обладнання
- •2.1.1. Ефективність систем спалювання палива
- •Послідовність виконання практичного заняття
- •1. Загальні відомості
- •1.1. Типи пристроїв для спалювання палива
- •1.1.1. Мазутні форсунки
- •1.1.2. Газові пальники
- •1.1.3. Пиловугільні пальники
- •1.2. Типові причини зниження енергетичної ефективності пристроїв
- •2. Основні розрахункові залежності для оцінка енергетичної ефективності пристроїв
- •2.1. Вихідні дані для розрахунків
- •2.2. Оцінка повноти згорання палива
- •2.3. Визначення коєфіцієнту надлишку повітря
- •2.4. Причини зниження коефіцієнту використання палива
- •2.3. Енергозаощаджуючі заходи
- •2.4. Приклади розрахунку енергоефективності пристроїв
- •Технічний звіт
- •2.1.2. Паровиробні пристрої та котли
- •Послідовність виконання практичного заняття
- •1. Загальні відомості
- •1.1. Загальна характеристика паровиробних установок і котлів, що застосовуються в Україні
- •1.2. Основні розрахункові залежності для оцінки енергетичної ефективності котельних установок
- •1.3. Заходи щодо підвищення ефективності котельних установок
- •2. Приклад проведення енергетичного аудиту котельних установок
- •Технічний звіт
- •2.1.3. Системи постачання природного газу
- •Послідовність виконання практичного заняття
- •1. Загальні відомості
- •1.1. Системи забезпечення природним газом
- •1.2. Локалізація витоків, відбудовні й ремонтні роботи
- •1.3. Виміри й контрольно-вимірювальна апаратури
- •2. Основні заходи щодо підвищення ефективності системи постачання природного газу
- •3. Приклад проведення аудиту системи постачання природного газу
- •Тема 2.2. Енергетичний аудит електрообладнання
- •2.2.1. Системи стиснутого повітря, компресорні установки
- •Послідовність виконання практичного заняття
- •1. Загальні відомості
- •1.1. Характеристика системистисненого повітря
- •1.2. Витрати енергії на вироблення стисненого повітря. Витрати енергії при виробленні, транспортуванні і споживанні стисненого повітря. Створення карти споживання енергії
- •2. Основні шляхи підвищення енергетичної ефективності систем
- •2.1. Підвищення енергетичної ефективності компресорних установок
- •2.2. Удосконалення магістральних і розподільних повітропроводів
- •2.3. Утилізація теплоти, яка відводиться від стисненого повітря в проміжних та кінцьових повітроохолодниках
- •3. Основні розрахункові залежності для оцінки енергетичної ефективності від впровадження енергоощадних заходів
- •4. Приклади розрахунку енергоефективності системи стиснутого повітря та компресорних установок
- •Технічний звіт
- •2.2.2. Холодильні установки та установки кондиціювання
- •Послідовність виконання практичного заняття
- •1. Загальні відомості
- •1.1. Характеристика холодильних систем
- •1.2. Зменшення теплоприпливів в холодильну камеру і від охолоджуємих об’єктів
- •1.3. Регулювання коефіцієнту навантаження компресорів
- •1.4. Зниження температури конденсації
- •2. Типові можливості по економії енергії
- •3. Приклад оцінки економічного ефекту від впровадження енергозберігаючих заходів
- •2.2.3. Електроприводи та освітлення
- •Послідовність виконання практичного заняття
- •1. Загальні відомості
- •1.1. Аналіз ефективності систем електроспоживання
- •1.1.1 Коефіцієнт потужності
- •1.1.2 Номінальна потужність підведенної електрики
- •1.1.3 Високоефективні трансформатори
- •1.1.4 Основні можливості економії електроенергії при подачі й розподіли електроенергії
- •1.2. Освітлення
- •1.2.1. Освітлення люмінесцентними лампами
- •1.2.2. Ефективна конструкція, пристрій і технології
- •1.2.2.1. Системи керування освітленням
- •1.2.2.2. Сучасні освітлювальні арматури
- •1.2.2.3. Високочастотні джерела світла
- •1.2.2.4. Малогабаритні люмінесцентні лампи
- •1.2.3. Зміна конструкції
- •1.2.3.1. Рефлектори
- •1.2.3.2. Регулятори напруги
- •1.2.4. Рекомендації
- •1.2.5. Прикладекономії відустановивки відбивачів на світильники
- •2. Приклад оцінки економічного ефекту від компенсації реактивної потужності
- •Тема 3.1. Енергетичний аудит у будівництві
- •3.1.1. Енергозберігання у будівництві
- •Послідовність виконання практичного заняття
- •1. Загальні відомості
- •2. Теплова ізоляція стін
- •3. Теплоізоляція покриттів
- •4. Підвищення теплозахистних якостей вікон
- •5. Протидія інфільтрації
- •Тема 3.2. Енергетичний аудит систем життєзабезпечення
- •3.2.1. Системи опалення та теплопостачання
- •Послідовність виконання практичного заняття
- •1. Загальні відомості по існуючим опалювальним системам
- •2. Вимоги по обліку витрати тепла
- •3. Модернізація системи опалення
- •4. Модернізація системи гарячого водопостачання
- •5. Приклади розрахунку теплових втрат систем теплопостачання
- •Список літератури
- •Методичні вказівки
2. Вимоги по обліку витрати тепла
Щоб система опалення працювала економічно, потрібно встановити порядок, при якому кожний споживач тепла платив би за опалення пропорційно витраченої їм теплової енергії. Це непросте завдання, особливо для багатоквартирного будинку. Лічильник теплової енергії коштує дорого, і в кожній квартирі його не встановиш, хоча на уведенні теплової мережі в будинок він повинен стояти обов'язково. По цьому лічильнику повинна визначатися загальна сума платежів за опалення. Комерційний облік тепла - це зовсім необхідно, але не менш важливо розподілити суму платежів між власниками квартир (квартиронаймачами). У деяких країнах Європи знайшли застосування лічильники-розподільники, установлювані на кожний радіатор. Усередині такого пристрою перебуває спеціальна рідина, що випаровується тим швидше, ніж гаряче радіатор. Перед початком кожного опалювального сезону балончик з рідиною вставляється в лічильник-розподільник, що повинен бути жорстко прикріплений до радіатора, а наприкінці сезону за рівнем невипарованої рідини можна приблизно оцінити скільки тепла було передано через поверхню радіатора в кімнату. Спеціальний персонал повинен зібрати ці відомості по кожному радіаторі кожної квартири й передати інформацію в обчислювальний центр, де розподіляється сума платежів за опалення між власниками квартир.
Для того, щоб платежі, розраховані на основі показань лічильників-розподільників, були пропорційні дійсному тепловикористанню, потрібно бути впевненим у тім, що ніхто з жителів протягом зими не додав до свого радіатора нові секції, ніхто не послабив твердий зв'язок лічильника-розподільника з радіатором, ніхто не знімав його на якийсь час, ніхто не утрудняв яким-небудь способом вільний вихід пар рідини з балона, ніхто не порушував інших вимог по експлуатації. Якщо немає впевненості в цьому, то краще застосувати який-небудь інший пристрій для розподілу платежів.
У споруджуваних і в реконструйованих будинках потрібно проектувати системи опалення із квартирним уведенням тепла. У цьому випадку на зворотному трубопроводі квартирної системи опалення потрібно встановлювати лічильник гарячої води, і на основі його показань можна більш точно розподілити платежі за опалення.
Водолічильник — це відносно недорогий пристрій, що повинне встановлюватися не тільки в системі опалення, але й на кожному квартирному уведенні холодної й гарячої води. За показниками водолічильник кожний житель зможе контролювати свої дії по енергозбереженню, безпосередньо оцінюючи, наприклад, ефективність тимчасового відключення радіатора у своїй квартирі. Методика розподілу платежів могла б ураховувати особливості розташування квартири, наприклад, над холодним проїздом або в торцевої стіни будинку для того, щоб жителі квартир платили додатково тільки за перевитрату тепла, а не за невдале планування.
3. Модернізація системи опалення
Облік витраченого тепла – це тільки одна із проблем, яку потрібно вирішити при модернізації опалення. Інша проблема — це забезпечення технічної можливості зменшення тепловикористання жителями. Ключовим пристроєм тут є радіаторні терморегулятори, що автоматично підтримують задану температуру в приміщенні. Для ефективної роботи терморегуляторів система опалення повинна бути двухтрубной. Це означає, що кожний радіатор однією трубою приєднаний до подающого тубопроводу, а іншою — до зворотнього. Щоб така система працювала стійко, потрібно забезпечити високий гідравлічний опір кожного регулятора, що повинен мати подвійне регулювання. Перше регулювання (монтажна) забезпечує прохід потрібної кількості води при максимальній розрахунковій витраті. Друге регулювання (експлуатаційна) повинна забезпечити зменшення розрахункової витрати за бажанням споживача. Ці два регулювання не завжди вдається сполучити в одному пристрої.
Часто встановлюють пристосування для монтажного регулювання на одній підводці до радіатора, а терморегулятор — на іншій. Звичайно потрібне для монтажного регулювання гідравлічний опір установлюється числом обертів спеціального дросельного пристрою. Найпростішим пристроєм для монтажного регулювання може служити дросельна діафрагма з каліброваним відповідно до розрахунку отвором, а найпростішим знаряддям експлуатаційного регулювання при відсутності терморегуляторів може служити звичайний вентиль.
При модернізації системи опалення необхідно вдосконалити тепловий пункт. Замість елеватора потрібно використати безшумний циркуляційний насос невеликої потужності й центральний автоматичний терморегулятор, що буде підтримувати потрібну температуру теплоносія залежно від температури зовнішнього повітря, а при пофасадних системах опалення температура води в подающому трубопроводі, повинна встановлюватися також і з урахуванням впливу на фасад сонячного випромінювання.
Істотним фактором зниження тепловикористання системою опалення є зменшення теплових втрат трубопроводами, які повинні ретельно теплоізольовуватися.
На рис. 9.1 і 9.2 показані схеми системи опалення до й після модернізації, які забезпечують енергозбереження.
Необов'язково використати на одному будинку всі відомі засоби модернізації. Можна застосувати лише деякі з них в обсязі, що відповідає можливостям замовника. Важливо, однак, щоб серед використаних засобів були прилади обліку витрати тепла, без застосування яких неможливо матеріально зацікавити споживача в реалізації енергозбереження на практиці.
Рис. 9.1 Схема традиційної опалювальної системи: 1 - тепломережа, 2 - засувки, 3 - грязевики, 4 - радіатори, 5 - елеватор, 6 - крани, що регулюють прохідні.