1.3. Ефективність енергозбереження в зв’язку з сучасним станом енергетичного сектору держави

Енергоекономічні показники України в порівнянні з показниками ряду країн Західної Європи (членів ЄС) далеко неблагополучні. Незважаючи на те, що виробницт-во електроенергії на душу населення практично на рівні таких Європейських країн як Великобританія та Франція відповідно – 5,2, 5,8 та 5,7 тис.кВт, частка витрат електроенергії в промисловості України складає 60 %, у Франції – 40 %, у Великобританії – 35,8 % (по даним 1995 р.).

Споживання енергії на душу населення в кілограмах нафтового еквіваленту в 1990 р. в Україні було достатньо високим – на рівні 4000 кг. Але в той же час валовий внутрішній продукт України був в 8...10 разів менше середньоєвропейського (без врахування країн Східної Європи) Тобто енергоємність ВВП відповідно в 8...10 разів вище.

Дослідження, які виконані науковими організаціями України, спеціалістами міністерств та відомств і підтверджені висновками експертів різних міжнародних організацій, показали, що енерговитра-ти на одиницю валового продукту в Україні в 2...3 рази, а то і більше разів вище, ніж в економічно розвинутих країнах.

Друга цифра, яка підтверджує низьку ефективність енергозбереження в Україні, така. На багатьох підприємствах до 50 % загальної кількості використаної енергії втрачається.

Стан енергетики України за оцінками Інституту енергетики НАН України, ІТТФ та Міністерства палива і енергетики характеризується наступними факторами:

• фізичний і моральний знос генеруючого обладнання;

• великі втрати електроенергії в передаючих сітях;

• відсутність пікових мобільних потужностей;

• централізоване вироблення енергії, яке призводить до беззворотних втрат до 2/3 енергії палива;

• великі питомі викиди шкідливих речовин в атмосферу на одиницю виробленої енергії.

Положення ускладнюється ще і тим, що в паливному балансі 70 % палива залежить від зовнішніх поставщиків.

Вихід енергетики з кризисного стану міститься в впровадженні когенераційних технологій – комбіноване виробництво теплової і електричної енергії.

Переваги когенераційних технологій:

• ККД установок – 50...56 % , що до 1.5 разів вище, чим ККД ТЕС та АЕС;

• теплофікаційний ККД установок – 85...90 % ;

• високий рівень прибутку.

Цей висновок треба розглядати як показник великого резерву в удосконаленні національної економіки і підтверджує актуальність проблеми енергозбереження. Перше ніж говорити про шляхи і методи реалізації державної програми енергозбереження, треба обмовити величину потенціалу енергозбереження, яка за оцінками українських спеціалістів та зарубіжних експертів показує, що до 2010 року річне споживання енергоресурсів може бути знижено на 70...100 млн. т.у.п. в залежності від сценаріїв реформування економіки України. Досягнення таких кінцевих результатів ще не дозволить Україні забезпечити ефективність використання енергоносіїв на світовому рівні, але дозволить збалансувати потреби з можливостями видобутку та закупки енергоносіїв і забезпечити конкурентноздатність на світовому ринку багатьох видів своєї продукції.