
- •МІнІстерство освІти і науки украини
- •Тема 1.1. Енергетична політика держави та енергозбереження
- •1.2. Енергетична політика держави
- •1.3. Ефективність енергозбереження в зв’язку з сучасним станом енергетичного сектору держави
- •1.4. Основні напрямки в області енергозбереження
- •2. Розробка енергетичної стратегії держави у питаннях енергозбереження
- •Технічний звіт
- •Тема 2.1. Енергетичний аудит теплового обладнання
- •2.1.1. Ефективність систем спалювання палива
- •Послідовність виконання практичного заняття
- •1. Загальні відомості
- •1.1. Типи пристроїв для спалювання палива
- •1.1.1. Мазутні форсунки
- •1.1.2. Газові пальники
- •1.1.3. Пиловугільні пальники
- •1.2. Типові причини зниження енергетичної ефективності пристроїв
- •2. Основні розрахункові залежності для оцінка енергетичної ефективності пристроїв
- •2.1. Вихідні дані для розрахунків
- •2.2. Оцінка повноти згорання палива
- •2.3. Визначення коєфіцієнту надлишку повітря
- •2.4. Причини зниження коефіцієнту використання палива
- •2.3. Енергозаощаджуючі заходи
- •2.4. Приклади розрахунку енергоефективності пристроїв
- •Технічний звіт
- •2.1.2. Паровиробні пристрої та котли
- •Послідовність виконання практичного заняття
- •1. Загальні відомості
- •1.1. Загальна характеристика паровиробних установок і котлів, що застосовуються в Україні
- •1.2. Основні розрахункові залежності для оцінки енергетичної ефективності котельних установок
- •1.3. Заходи щодо підвищення ефективності котельних установок
- •2. Приклад проведення енергетичного аудиту котельних установок
- •Технічний звіт
- •2.1.3. Системи постачання природного газу
- •Послідовність виконання практичного заняття
- •1. Загальні відомості
- •1.1. Системи забезпечення природним газом
- •1.2. Локалізація витоків, відбудовні й ремонтні роботи
- •1.3. Виміри й контрольно-вимірювальна апаратури
- •2. Основні заходи щодо підвищення ефективності системи постачання природного газу
- •3. Приклад проведення аудиту системи постачання природного газу
- •Тема 2.2. Енергетичний аудит електрообладнання
- •2.2.1. Системи стиснутого повітря, компресорні установки
- •Послідовність виконання практичного заняття
- •1. Загальні відомості
- •1.1. Характеристика системистисненого повітря
- •1.2. Витрати енергії на вироблення стисненого повітря. Витрати енергії при виробленні, транспортуванні і споживанні стисненого повітря. Створення карти споживання енергії
- •2. Основні шляхи підвищення енергетичної ефективності систем
- •2.1. Підвищення енергетичної ефективності компресорних установок
- •2.2. Удосконалення магістральних і розподільних повітропроводів
- •2.3. Утилізація теплоти, яка відводиться від стисненого повітря в проміжних та кінцьових повітроохолодниках
- •3. Основні розрахункові залежності для оцінки енергетичної ефективності від впровадження енергоощадних заходів
- •4. Приклади розрахунку енергоефективності системи стиснутого повітря та компресорних установок
- •Технічний звіт
- •2.2.2. Холодильні установки та установки кондиціювання
- •Послідовність виконання практичного заняття
- •1. Загальні відомості
- •1.1. Характеристика холодильних систем
- •1.2. Зменшення теплоприпливів в холодильну камеру і від охолоджуємих об’єктів
- •1.3. Регулювання коефіцієнту навантаження компресорів
- •1.4. Зниження температури конденсації
- •2. Типові можливості по економії енергії
- •3. Приклад оцінки економічного ефекту від впровадження енергозберігаючих заходів
- •2.2.3. Електроприводи та освітлення
- •Послідовність виконання практичного заняття
- •1. Загальні відомості
- •1.1. Аналіз ефективності систем електроспоживання
- •1.1.1 Коефіцієнт потужності
- •1.1.2 Номінальна потужність підведенної електрики
- •1.1.3 Високоефективні трансформатори
- •1.1.4 Основні можливості економії електроенергії при подачі й розподіли електроенергії
- •1.2. Освітлення
- •1.2.1. Освітлення люмінесцентними лампами
- •1.2.2. Ефективна конструкція, пристрій і технології
- •1.2.2.1. Системи керування освітленням
- •1.2.2.2. Сучасні освітлювальні арматури
- •1.2.2.3. Високочастотні джерела світла
- •1.2.2.4. Малогабаритні люмінесцентні лампи
- •1.2.3. Зміна конструкції
- •1.2.3.1. Рефлектори
- •1.2.3.2. Регулятори напруги
- •1.2.4. Рекомендації
- •1.2.5. Прикладекономії відустановивки відбивачів на світильники
- •2. Приклад оцінки економічного ефекту від компенсації реактивної потужності
- •Тема 3.1. Енергетичний аудит у будівництві
- •3.1.1. Енергозберігання у будівництві
- •Послідовність виконання практичного заняття
- •1. Загальні відомості
- •2. Теплова ізоляція стін
- •3. Теплоізоляція покриттів
- •4. Підвищення теплозахистних якостей вікон
- •5. Протидія інфільтрації
- •Тема 3.2. Енергетичний аудит систем життєзабезпечення
- •3.2.1. Системи опалення та теплопостачання
- •Послідовність виконання практичного заняття
- •1. Загальні відомості по існуючим опалювальним системам
- •2. Вимоги по обліку витрати тепла
- •3. Модернізація системи опалення
- •4. Модернізація системи гарячого водопостачання
- •5. Приклади розрахунку теплових втрат систем теплопостачання
- •Список літератури
- •Методичні вказівки
1.3. Ефективність енергозбереження в зв’язку з сучасним станом енергетичного сектору держави
Енергоекономічні показники України в порівнянні з показниками ряду країн Західної Європи (членів ЄС) далеко неблагополучні. Незважаючи на те, що виробницт-во електроенергії на душу населення практично на рівні таких Європейських країн як Великобританія та Франція відповідно – 5,2, 5,8 та 5,7 тис.кВт, частка витрат електроенергії в промисловості України складає 60 %, у Франції – 40 %, у Великобританії – 35,8 % (по даним 1995 р.).
Споживання енергії на душу населення в кілограмах нафтового еквіваленту в 1990 р. в Україні було достатньо високим – на рівні 4000 кг. Але в той же час валовий внутрішній продукт України був в 8...10 разів менше середньоєвропейського (без врахування країн Східної Європи) Тобто енергоємність ВВП відповідно в 8...10 разів вище.
Дослідження, які виконані науковими організаціями України, спеціалістами міністерств та відомств і підтверджені висновками експертів різних міжнародних організацій, показали, що енерговитра-ти на одиницю валового продукту в Україні в 2...3 рази, а то і більше разів вище, ніж в економічно розвинутих країнах.
Друга цифра, яка підтверджує низьку ефективність енергозбереження в Україні, така. На багатьох підприємствах до 50 % загальної кількості використаної енергії втрачається.
Стан енергетики України за оцінками Інституту енергетики НАН України, ІТТФ та Міністерства палива і енергетики характеризується наступними факторами:
фізичний і моральний знос генеруючого обладнання;
великі втрати електроенергії в передаючих сітях;
відсутність пікових мобільних потужностей;
централізоване вироблення енергії, яке призводить до беззворотних втрат до 2/3 енергії палива;
великі питомі викиди шкідливих речовин в атмосферу на одиницю виробленої енергії.
Положення ускладнюється ще і тим, що в паливному балансі 70 % палива залежить від зовнішніх поставщиків.
Вихід енергетики з кризисного стану міститься в впровадженні когенераційних технологій – комбіноване виробництво теплової і електричної енергії.
Переваги когенераційних технологій:
ККД установок – 50...56 % , що до 1.5 разів вище, чим ККД ТЕС та АЕС;
теплофікаційний ККД установок – 85...90 % ;
високий рівень прибутку.
Цей висновок треба розглядати як показник великого резерву в удосконаленні національної економіки і підтверджує актуальність проблеми енергозбереження. Перше ніж говорити про шляхи і методи реалізації державної програми енергозбереження, треба обмовити величину потенціалу енергозбереження, яка за оцінками українських спеціалістів та зарубіжних експертів показує, що до 2010 року річне споживання енергоресурсів може бути знижено на 70...100 млн. т.у.п. в залежності від сценаріїв реформування економіки України. Досягнення таких кінцевих результатів ще не дозволить Україні забезпечити ефективність використання енергоносіїв на світовому рівні, але дозволить збалансувати потреби з можливостями видобутку та закупки енергоносіїв і забезпечити конкурентноздатність на світовому ринку багатьох видів своєї продукції.