- •Активний центр – це ділянка фермента, що взаємодіє з S. Активних центрів може бути 2, 4, 6, 8. До кожного входять 7-15 амінокислот, що мають такі функціональні групи:
- •Коферменти
- •Нікотинамідні коферменти
- •Піридоксальфосфат (ПАЛФ)
- •Біоцитин
- •Біоцитин - кофермент карбоксилювання (приєднання молекули СО2 до іншої молекули з подовженням ланцюга на 1 атом вуглецю)
- •Тетрагідрофолієва кислота ( ТГФК )
- •ТГФК бере участь в обміні амінокислот (синтез метіоніну, гомоцистеїну), в синтезі нуклеотидів (тиміділату для ДНК та пуринових ядер аденіну і гуаніну), синтезі інших сполук (холіну, креатину, адреналіну).
- •Метилкобаламін
- •Вітаміни групи К
- •Біологічна роль і механізм дії вітаміну Е
- •Трансмембранний перенос речовин
- •Перетравлення ліпідів та всмоктування продуктів гідролізу
- •Хіломікрони утворюються в слизовій тонкого кишечника, транспортують екзогенні тригліцериди з кишечника в кров через систему лімфатичних судин.
- •Катаболізм триацилгліцеролів
- •Регуляція ліполізу
- •Окислення жирних кислот
- •Окислення гліцеролу (гліцерину)
- •Ліпогенез
- •Біосинтез жирних кислот
- •Послідовність ферментативних реакцій біосинтезу
- •Утворення ненасичених жирних кислот
- •Біосинтез фосфогліцеридів
- •Біосинтез та катаболізм кетонових тіл
- •Патологія ліпідного обміну
- •Ожиріння – це стан, що характеризується надмірним накопиченням триацилгліцеролів в жировій тканині. Розрізняють аліментарне (надмірне споживання їжи) та гормональне (гіпофункція щитовидної залози, кастрація, гіпофізарне, гіпоталамічне).
- •Всмоктування тетрапіролів в кишечнику
- •Патологія пігментного обміну – жовтяниці
- •Хімія та метаболізм нуклеопротеїнів. Молекулярна біологія
- •Номенклатура
- •Будова та функції ДНК (дезоксирибонуклеїнової кислоти)
- •Правила Чаргафа
- •Перетравлення нуклеопротеїнів та всмоктування продуктів гідролізу
- •Особливості синтезу пуринових нуклеотидів
- •Катаболізм пуринових нуклеотидів
- •Поняття про гіперурикемію та її характеристика
- •Причини
- •Лікування подагри
- •Біосинтез піримідинових нуклеотидів
- •Особливості синтезу піримідинових нуклеотидів
- •Джерела атомів карбону та нітрогену піримідинового кільця
- •Утворення цитидилових нуклеотидів
- •Синтез дезоксирибонуклеотидів
- •Утворення тимідилових нуклеотидів
- •Інгібітори синтезу дезоксирибонуклеотидів
- •Катаболізм піримідинових нуклеотидів
- •В основному відбуваються в печінці. Кінцевими продуктами обміну піримідинових нуклеотидів є:
- •Генетичний код. Реплікація ДНК
- •Властивості біологічного коду
- •Поняття про реплікацію
- •Значення реплікаціїї: забазпечує рівномірну, серед дочірніх клітин, передачу спадкової інфлрмації при поділі клітин.
- •Механізм реплікації
- •Ферменти і фактори реплікації ДНК в еукаріот
- •Етапи реплікації ДНК у еукаріот
- •Фактори транскрипції еукаріот
- •Механізм транскрипції у еукаріот
- •Інгібітори транскрипції (пригнічують або повністю блокують транскрипцію)
- •Здійснюється на рівні транскрипціі. Виділяють регуляцію двох типів:
- •Регуляція експресії генів у еукаріот
- •І. На рівні структурної організації геному регуляція експресії генів забезпечується особливістю будови хроматину, процесами рекомбінації та ампліфікації генів.
- •Класифікація мутацій
- •Класифікація мутагенів
- •Характеристика мутацій
- •Поняття про репарацію ДНК її механізми та патологію
- •Клітинні комунікаціи. Гормони та інші сигнальні молекули
- •Приклади гормоноподібних речовин
- •Механізми передачі гормонального сигналу
- •Група тропних гормонів аденогіпофіза.
- •Стимулюють функції периферійних ендокринних залоз.
- •Гормони підшлункової залози
- •Гормони як лікарські препарати.
- •1.Замісна гормонотерапія: інсулін при цукровому діабеті. 2. Стимулююча гормонотерапія – гормон росту. 3. Блокуюча або гальмівна гормонотерапія – інгібітори синтезу статевих гормонів при деяких онкозахворюваннях.
- •Препарати крові
- •Функції крові
- •Хімічний склад крові
- •Фізико-хімічні константи крові
- •Види алкалозу
- •Біохімія еритроцитів
- •Дихальна функція еритроцитів
- •Білки плазми (сироватки) крові
- •Функції білків плазми крові.
- •Структурно-функціональні особливості нирок
- •Кліренс визначають за формулою
- •Ниркова регуляція артеріального тиску
- •Індуктори ферментів метаболізму ксенобіотиків
- •Метаболічна активація ксенобіотиків
- •І фаза метаболізму ксенобіотиків
- •ІІ фаза метаболізму ксенобіотиків
- •Основні реакції кон’югації
Передумовою окислення жирної кислоти є її активація в цитоплазмі ацил-КоА- синтетазами (тіокіназами):
Окислення жирних кислот відбувається в матриксі мітохондрій, ліполіз - в цитоплазмі. Транспортує жирні кислоти з цитоплазми для їх окислення в мітохондрії карнітин.
Ферментативні реакції β-окислення жирних кислот
1.Дегідрування ФАД-залежною ацил-КоА-дегідрогеназою з утворенням єноїл-КоА (трансненасиченого в положеннях 2,3 )
2.Гідратація з утворенням β-гідроксиацил-КоА
3.Друге дегідрування НАД-залежними дегідрогеназами до β-кетоацил-КоА
4.Тіолазна реакція – жирна кислота вкорочується на 2 вуглецевих атоми у вигляді ацетил-КоА
Ацил-КоА знову багаторазово проходить увесь шлях β-окислення до утворення бутирил-КоА, який розпадається на 2 молекули ацетил-КоА. За один циклу β-окислення жирна кислота вкорочується на два атома вуглецю (ацетил-КоА). Для повного розщеплення молекули жирної кислоти з парною кількістю вуглецевих атомів (n) потрібно (n/2 - 1) циклів
Енергетика β-окислення жирних кислот
1.Кожний цикл β-окислення дає 1 молекулу ацетил-КоА, згорання якої в ЦТК супроводжується синтезом 12 молекул АТФ. β-окислення пальмітату дає 8 молекул ацетил-КоА і відповідно 96 (12x8) молекул АТФ.
2.2. У кожному циклі утворюються 2 молекули відновлених коферментів —
ФАДН2, та НАДН2, які, віддаючи свої відновлювальні еквіваленти на ланцюг електронного транспорту в мітохондріях, сприяють генерації в результаті окисного
фосфорилювання 2 та З відповідно, тобто сумарно 5 молекул АТФ. У разі повного окислення пальмітату в 7 циклах утвориться 35 (5x7) молекул АТФ.
Враховуючи витрату 1 молекули АТФ на етапі активації жирної кислоти, загальна кількість молекул АТФ дорівнює 130 (96+35-1).
Окислення гліцеролу (гліцерину)
1.Активація за участю АТФ до гліцерол-3-фосфату гліцеролфосфокіназою.
2.Окислєння гліцеролфосфату гліцеролфосфатдегідрогеназою з утворенням гліцеральдегід- 3-фосфату (Г-З-Ф).
3.окислення Г-З-Ф гліколітичним шляхом з утворенням вуглекислого газу, води та АТФ. Енергетичний баланс окислення гліцерину 20-22 молекул АТФ.
Ліпогенез
Ліпогенез – це синтез триацилгліцеролів в клітинах організму . Потрібні гліцеролфосфат і жирні кислоти.
Біосинтез гліцеролфосфату відбувається шляхом відновлення діоксиацетонфосфату ( проміжного продукту гліколізу) - НАД-залежною гліцерол-3-фосфатдегідрогеназою:або фосфорилюванням гліцеролу гліцеролфосфокіназою, яка практично відсутня у жировій тканині:
Біосинтез жирних кислот
Жирні кислоти синтезуються в цитоплазмі з ацетил-КоА, який утворився з пірувату в матриксі мітохондрій. Передумовою синтезу жирних кислот є карбоксилування ацетил-КоА ацетил-КоА-карбоксилазою з утворенням малоніл-КоА. Фермент містить біотин , який активує
Біохімічні стадії синтезу насичених жирних кислот
Синтез жирних кислот каталізується мультиферментним комплексом - синтетазою жирних кислот (пальмітатсинтетаза) в циклі Лінена.
Важливу роль виконує ацилтранспортуючий білок (Acyl Carrier Protein, ACP), що має 2 SH-вмісних центри зв’язування: залишок цистеїну для приєднання ацетил-КоА і фосфопантетеїну – для малоніл-КоА