4.Захисна функція – захист організму від порушень внутрішнього гомеостазу чужорідними білками та іншими макромолекулами, що забезпечується за рахунок різних типів лейкоцитів, специфічних білків і складних ферментних систем плазми крові.

5.Участь в гемостазі. Здатність забезпечити рідкий стан крові, а в разі ушкодження стінки судини – зупинити кровотечу шляхом взаємодії систем згортання та протизгортання крові.

6.Терморегуляторна функція – перенос тепла від більш до менш енергоємних органів. Забезпечується високою теплоємністю та теплопровідністю крові.

7.Гуморальна - транспорт гормонів та інших біорегуляторів від ендокринних органів до органів-мішеней.

8.Підтримка кислотно-лужної рівноваги, осмотичного тиску та водно-сольового балансу.

Хімічний склад крові

Цільна кров складається з води на 75-85%, сухого залишку – до 21%, низькомолекулярних речовин – 1,5-2%. Вміст гемоглобіну – 130-160 г/л.

Плазма містить 90% води, та 10% сухого залишку (неорганічні й органічні речовини). Неорганічні речовини плазми: натрій – 130-157 ммоль/л, калій – 3,4-5,3 ммоль/л,

кальцій – 2,3-2,7 ммоль/л, фосфати – 1-2 ммоль/л та ін.

Органічні речовини плазми поділяються на високомолекулярні та низькомолекулярні. Високомолекулярні органічні речовини представлені переважно простими та

складними білками (загальний білок – 65-85 г/л, фібриноген – 2-4 г/л). В плазмі крові за рахунок фібриногену білка міститься на 2-4 г/л більше, ніж в сироватці. У новонароджених кількість білка в плазмі дещо менша (50-60г/л) і сягає рівня дорослих на 3 році життя.

Органічні низькомолекулярні речовини поділяються на безазотисті (глюкоза, холестерин, кетонові тіла, гліцерол, ПВК, жирні кислоти та ін.) та азотвмісні (небілковий азот крові або залишковий азот складає - 14-28 ммоль/л).

Залишковий азот (rest-азот) складається з сечовини (50%), вільних амінокислот (25%), креатиніну (2,5-7,5%), креатину (5%), сечової кислоти (4%), аміаку та індикану (0,5%), решта - білірубін, холін, глутатіон та інші продукти білкового обміну.

Азотемія - зростання вмісту залишкового азоту в крові більше 35 ммоль/л. Розрізняють ретенційну та продукційну азотемію.

Ретенційна азотемія виникає при порушенні виведення азотистих сполук з сечею, особливо за рахунок сечовини.

Причини: ниркова недостність (гломерулонефрит, гострий тубулярний некроз та ін.), позаниркові - обтурація сечових шляхів, серцево-судинна недостатність, крововтрати, тривала діарея, блювота.

Продукційна азотемія - надлишкове надходження азотистих сполук в кров при посиленому розпаді білків (сечовина зростає помірно, до 10 ммоль/л). Причини: опіки, травми, інфекційні захворювання, туберкульоз, цукровий діабет.

Фізико-хімічні константи крові

1.Щільність крові – в нормі становить 1,050–1,064 г/мл, плазми - 1,024–1,030 г/мл, клітин - 1,080–1,097 г/мл.

2.В’язкість крові. Зумовлена тим, що у судинах кров знаходиться в постійному русі. Кров

має високу в’язкість – в 4-5 разів вище ніж у води, за рахунок високого вмісту еритроцитів. 3. Осмотичний тиск - визначається осмотичною концентрацією, тобто сумою всіх частинок, які містяться в одиниці об’єму. Осмотичний тиск плазми крові становить 7,6-8,1 атм (762788 кПа). Він обумовлений головним чином хлоридом натрію, а також іншими низькомолекулярними речовинами, які містяться в плазмі. Регулює обмін води між плазмою і форменними елементами.

Частина осмотичного тиску (біля 0,03 атм), створеного білками крові, переважно альбумінами, називається онкотичним тиском. Саме він регулює водний обмін між плазмою