жовтяниця. Розрізняють передпечінкову (гемолітичну), печінкову (паренхіматозну), післяпечінкову (обтураційну) та ферментативні (спадкові) жовтяниці.

1.Гемолітична – розвивається внаслідок посиленого руйнування еритроцитів (гемолізу). Причини гемолізу: резус-конфлікт у новонароджених, переливання несумісних груп крові, радіація, малярійний плазмодій, зміїна отрута тощо. Має місце збільшення концентрації загального білірубіна за рахунок непрямого, стеркобіліна в калі і уробіліна в сечі.

2.Печінкова – внаслідок порушення структури і властивостей гепатоцитів (вірусні, токсичні, інфекційні гепатити). Гіпербілірубінемія за рахунок зростання непрямого білірубіну внаслідок порушення кон’югації з УДФГК (пошкодження мембран ендоплазматичного ретикулума і зменшення активності УДФГК-трансферази), а також прямого внаслідок порушення секреторної функції гепатоцитів, і некрозу печінкових клітин. В сечі з’являється білірубін-глюкуронід, а також “уробілін” внаслідок порушення здатності гепатоцитів руйнувати тетрапіроли. Зростає активність трансаміназ, особливо АлАТ.

3.Обтураційна – неможливість надходження жовчі в 12-палу кишку внаслідок закупорки

жовчних шляхів (пухлини, камінці, післяопераційні рубці, глисти тощо).

Має місце знебарвлення калових мас (“ахолічний” кал) із-за відсутності в них стеркобіліну та абсолютної відсутності уробіліну. В крові збільшення прямого білірубіну, його надлишок виділяється з сечею (сеча кольору пива). Активність трансаміназ в нормі.

Спадкові жовтяниці

1.Синдром Криглера-Найяра – жовтяниця, що спричинена недостатністю синтезу УДФглюкуронілтрансферази.

2.Хвороба Жильбера – порушення синтезу УДФ-глюкуронілтрансферази і здатності гепатоцитів до поглинання білірубіну з крові

3.Синдром Дабіна-Джонсона – порушення транспорту білірубін-глюкуроніду з гепатоцитів у жовч.

4.Жовтяниця новонароджених – тимчасовий стан, що спричинений запізнілим

включенням генів, що кодують УДФ-глюкуронілтрансферазу. Лікування фенобарбіталом – індуктором печінкових ферментів як мікросомального окислення, так і глюкуронування субстратів.

Хімія та метаболізм нуклеопротеїнів. Молекулярна біологія

Нуклеопротеїни - це складні білки, небілковою частиною яких є нуклеїнові кислоти . Нуклеїнові кислоти — біополімери, мономерами яких є мононуклеотиди.

Азотисті основи

Поділяються на пуринові та піримідинові До пуринових азотистих основ відносяться: аденін (А) та гуанін (Г).

Піримідинові азотисті основи представлені: цитозином (Ц), урацилом (У) та тиміном (Т).