Біоцитин

Кофермент ІІ групи. Є гетероциклом, що складається з конденсованих імідазольного та тіофенового кілець з приєднаним до нього залишка лізину.

Біоцитин - кофермент карбоксилювання (приєднання молекули СО2 до іншої молекули з подовженням ланцюга на 1 атом вуглецю)

1)бере участь в реакціях карбоксилювання, що супряжені з розпадом АТФ При кладом таких реакцій є:

∙Карбоксилування ацетил-КоА з утворенням малоніл-КоА. Дана реакція є ключовою в синтезі жирних кислот.

∙Карбоксилування пірувату в оксалоацетат. Ця реакція важлива для циклу трикарбонових кислот (так звана реакція поповнення, “анаплеротична реакція”) та для глюконеогенезу.

2)є учасником реакціїї транскарбоксилювання (без участі АТФ), при яких субстрати обмінюються карбоксильними групами.

Синтез біоцитину відбувається з попередника – Віт В8 (біотину).

Добова потреба – 150 – 30 мкг.

Харчові джерела: продукти тваринного походження (м’ясо, молоко, яєчний жовток ) і

рослинного (томати, шпінат), синтезується мікрофлорою кішківника.

Недостатність: оскільки він досить розповсюджений в природі, то за умов звичайного харчування у людини недостатність пов’язана з порушенням функціонування нормальної мікрофлори кішківника (застосування антибіотиків та сульфаніламідів). В яєчному білку є білок авідин, який зв’язує біотин і не дає йому всмоктуватись в кішківнику. Прояви - дерматити себорейного типу – підвищена діяльність сальних залоз, може спостерігатись випадіння волос, ураження нігтів, м’язева слабкість, анемія. Явища зникають через декілька днів після прийому вітВ8.

Тетрагідрофолієва кислота ( ТГФК )

Належить до коферментів ІІ групи. Структура кофермента включає кільце птеридину з’єднане з ПАБК та глутаміновою кислотою.

Коферментні функції ТГФК полягають у міжмолекулярному переносі одновуглецевих фрагментів:

1. Метильного (-СН3 ), ТГФК є синергістом іншого коферменту – метилкобаламіну, який теж переносить цей важливий залишок.

2.Метиленового (-СН2- )

3.Метинільного (-СН = )

4.Оксиметильного (-СН2– ОН )

5.Формільного (- СОН )

6.Форміміннного (- СН=NH )

ТГФК бере участь в обміні амінокислот (синтез метіоніну, гомоцистеїну), в синтезі нуклеотидів (тиміділату для ДНК та пуринових ядер аденіну і гуаніну), синтезі інших сполук (холіну, креатину, адреналіну).

Синтез ТГФК відбувається з вітаміну В9 (фолієвої кислоти) шляхом ступінчатого гідрування за участю дігідрофолатредуктази. Фермент сильно інгібується протипухлинним препаратом метотрексатом, що веде до гальмування синтезу необхідних для реплікації ДНК нуклеотидів.

На відміну від тварин бактерії здатні самостійно синтезувати фолат з попередників – птеринового ядра, ПАБК і глутамату. Сульфаніламідні антимікробні препарати є подібними до ПАБК і гальмують синтез ФК, затримуючи розмноження бактерій.

Добова потреба: 200мкг. Харчові джерела: зелене листя рослин (власне звідку і походить назва вітаміну /folium=листя/), дріжджі, м’ясо, печінка.

Недостатність В9 проявляється макроцитарною анемією, лейкопенією. Недостатність В9 у тварин важко викликати, якщо попередньо не пригнічувати мікрофлору кішківника. У мавп виникає анемія (вітамін М), у щурів - лейкопенія а потім анемія. У людини – макроцитарна анемія (порушується синтез ДНК в клітинах кісткового мозку, внаслідок чого в крові