
- •Активний центр – це ділянка фермента, що взаємодіє з S. Активних центрів може бути 2, 4, 6, 8. До кожного входять 7-15 амінокислот, що мають такі функціональні групи:
- •Коферменти
- •Нікотинамідні коферменти
- •Піридоксальфосфат (ПАЛФ)
- •Біоцитин
- •Біоцитин - кофермент карбоксилювання (приєднання молекули СО2 до іншої молекули з подовженням ланцюга на 1 атом вуглецю)
- •Тетрагідрофолієва кислота ( ТГФК )
- •ТГФК бере участь в обміні амінокислот (синтез метіоніну, гомоцистеїну), в синтезі нуклеотидів (тиміділату для ДНК та пуринових ядер аденіну і гуаніну), синтезі інших сполук (холіну, креатину, адреналіну).
- •Метилкобаламін
- •Вітаміни групи К
- •Біологічна роль і механізм дії вітаміну Е
- •Трансмембранний перенос речовин
- •Перетравлення ліпідів та всмоктування продуктів гідролізу
- •Хіломікрони утворюються в слизовій тонкого кишечника, транспортують екзогенні тригліцериди з кишечника в кров через систему лімфатичних судин.
- •Катаболізм триацилгліцеролів
- •Регуляція ліполізу
- •Окислення жирних кислот
- •Окислення гліцеролу (гліцерину)
- •Ліпогенез
- •Біосинтез жирних кислот
- •Послідовність ферментативних реакцій біосинтезу
- •Утворення ненасичених жирних кислот
- •Біосинтез фосфогліцеридів
- •Біосинтез та катаболізм кетонових тіл
- •Патологія ліпідного обміну
- •Ожиріння – це стан, що характеризується надмірним накопиченням триацилгліцеролів в жировій тканині. Розрізняють аліментарне (надмірне споживання їжи) та гормональне (гіпофункція щитовидної залози, кастрація, гіпофізарне, гіпоталамічне).
- •Всмоктування тетрапіролів в кишечнику
- •Патологія пігментного обміну – жовтяниці
- •Хімія та метаболізм нуклеопротеїнів. Молекулярна біологія
- •Номенклатура
- •Будова та функції ДНК (дезоксирибонуклеїнової кислоти)
- •Правила Чаргафа
- •Перетравлення нуклеопротеїнів та всмоктування продуктів гідролізу
- •Особливості синтезу пуринових нуклеотидів
- •Катаболізм пуринових нуклеотидів
- •Поняття про гіперурикемію та її характеристика
- •Причини
- •Лікування подагри
- •Біосинтез піримідинових нуклеотидів
- •Особливості синтезу піримідинових нуклеотидів
- •Джерела атомів карбону та нітрогену піримідинового кільця
- •Утворення цитидилових нуклеотидів
- •Синтез дезоксирибонуклеотидів
- •Утворення тимідилових нуклеотидів
- •Інгібітори синтезу дезоксирибонуклеотидів
- •Катаболізм піримідинових нуклеотидів
- •В основному відбуваються в печінці. Кінцевими продуктами обміну піримідинових нуклеотидів є:
- •Генетичний код. Реплікація ДНК
- •Властивості біологічного коду
- •Поняття про реплікацію
- •Значення реплікаціїї: забазпечує рівномірну, серед дочірніх клітин, передачу спадкової інфлрмації при поділі клітин.
- •Механізм реплікації
- •Ферменти і фактори реплікації ДНК в еукаріот
- •Етапи реплікації ДНК у еукаріот
- •Фактори транскрипції еукаріот
- •Механізм транскрипції у еукаріот
- •Інгібітори транскрипції (пригнічують або повністю блокують транскрипцію)
- •Здійснюється на рівні транскрипціі. Виділяють регуляцію двох типів:
- •Регуляція експресії генів у еукаріот
- •І. На рівні структурної організації геному регуляція експресії генів забезпечується особливістю будови хроматину, процесами рекомбінації та ампліфікації генів.
- •Класифікація мутацій
- •Класифікація мутагенів
- •Характеристика мутацій
- •Поняття про репарацію ДНК її механізми та патологію
- •Клітинні комунікаціи. Гормони та інші сигнальні молекули
- •Приклади гормоноподібних речовин
- •Механізми передачі гормонального сигналу
- •Група тропних гормонів аденогіпофіза.
- •Стимулюють функції периферійних ендокринних залоз.
- •Гормони підшлункової залози
- •Гормони як лікарські препарати.
- •1.Замісна гормонотерапія: інсулін при цукровому діабеті. 2. Стимулююча гормонотерапія – гормон росту. 3. Блокуюча або гальмівна гормонотерапія – інгібітори синтезу статевих гормонів при деяких онкозахворюваннях.
- •Препарати крові
- •Функції крові
- •Хімічний склад крові
- •Фізико-хімічні константи крові
- •Види алкалозу
- •Біохімія еритроцитів
- •Дихальна функція еритроцитів
- •Білки плазми (сироватки) крові
- •Функції білків плазми крові.
- •Структурно-функціональні особливості нирок
- •Кліренс визначають за формулою
- •Ниркова регуляція артеріального тиску
- •Індуктори ферментів метаболізму ксенобіотиків
- •Метаболічна активація ксенобіотиків
- •І фаза метаболізму ксенобіотиків
- •ІІ фаза метаболізму ксенобіотиків
- •Основні реакції кон’югації

1.Реплікація ДНК - подвоєння ДНК.
2.Транскрипція - синтез на матриці ДНК молекули РНК.
3.У клітинах, інфікованих РНК-вірусами, за участю зворотньої транскриптази (ревертази) відбувається зворотня транскрипція, тобто синтез ДНК на матриці РНК.
4.У клітинах інфікованих вірусами може проходити реплікація РНК, тобто синтез дочірньої РНК на матриці материнської РНК.
5.Трансляція - це переведення інформації з мови нуклеїнових кислот на мову амінокислот (синтез білка у рибосомах).
Поняття про реплікацію
Реплікація — це процес подвоєння ДНК (синтез дочірніх на матриці материнської ДНК). Проходить в S-фазу (синтетичну) клітинного циклу.
Локалізація: переважно в ядрі і помірно у мітохондріях.
Значення реплікаціїї: забазпечує рівномірну, серед дочірніх клітин, передачу спадкової інфлрмації при поділі клітин.
Механізм реплікації
1.Реплікація - це матричний процес, тобто синтез ДНК відбувається на матриці ДНК. Значення матричного синтезу:
∙має більш високу швидкість;
∙забезпечує високу точність.
2.Безпосередній механізм реплікації - напівконсервативний, тобто подвійна спіраль матриці ДНК розкручується, а кожний ланцюг ДНК добудовується до цілої двохланцюгової молекули ДНК. Тобто, кожна дочірня молекула ДНК має 1 ланцюг від материнської , а другий ланцюг добудований за принципом комплементарност.
Ферменти і фактори реплікації ДНК в еукаріот
1.ДНК-матриця.
2.Субстрати і джерела енергії для синтезу ДНКдезоксирибонуклкотидтрифосфати (dАТФ, dГТФ, dТТФ, dЦТФ).
3.ДНКтопоізомераза деспіралізує ДНК.
4.ДНКхеліказа розсовує нитки ДНК.
5.SSBбілок, зв'язується з розкрученими ланцюгами ДНК і попереджує їх спіралізацію.
6.ДНК-полімераза α -забезпечує синтез праймеру.
7.ДНКполімераза β - відщеплює праймер і заповнює пустоти заново синтезованими дезоксирибонуклеотидами.
8.ДНКполімераза δ — продовжує вже наявний олігорибонуклеотид (праймер) на лідируючому ланцюгу.
9.ДНКполімераза α і ε подовжують вже наявний олігорибонуклеотид (праймер) па відстаючому ланцюгу.
10.ДНКлігаза - зшиває фрагменти Оказакі.
11.Zn2+-, Mg2+.
Етапи реплікації ДНК у еукаріот
1.Ініціація: до ланцюгів ДНК послідовно приєднується:
∙ДНК-топоізомераза – деспіралізує ДНК.
∙ДНКхеліказа – роздвигає ланцюги ДНК.