- •Предмет і задачі психології. Людина, індивід, особистість як об'єкт вивчення психології.
- •Зв'язок психології з іншими науками, що вивчають людину. Місце психології в системі сучасних наук.
- •Основні вимоги до методів психологічних досліджень. Їх класифікація, властивості і межі використання.
- •Становлення психології як науки. Історичні етапи розвитку психології.
- •Загальне поняття психіки і свідомості. Основні функції психіки.
- •Основні методологічні принципи психологічної науки.
- •Етапи розвитку психіки людини. Культурно-історична концепція розвитку психіки людини (л.С. Виготський).
- •Свідомість як вищий рівень розвитку психіки. Функції свідомості.
- •Поняття особистості в психології. Основні чинники і умови розвитку особистості.
- •Психологічна теорія діяльності а.Н. Леонтьєва.
- •Категорія діяльності в психології. Єдність свідомості і діяльності.
- •Структура і види діяльності людини. Дія, основні характеристики дії.
- •Самооцінка та «я-концепція» як важливі особистісні утворення.
- •Класифікація психічних явищ: психічні процеси, психічні стани, психічні властивості. Їх ознаки та характеристики.
- •Загальна характеристика психічних процесів.
- •Виды психических процессов
- •Психічні властивості людини. Роль психічних властивостей в житті людини.
- •Загальне поняття про психічні стани. Роль психічних станів в житті людини.
- •1. Черта психических состояний человека.
- •Загальне поняття про відчуття. Відчуття як продукт історичного розвитку людства.
- •Види відчуттів. Характеристика основних видів відчуттів (екстероцептивні, інтероцептивні та пропріоцептивні).
- •Основні властивості та характеристики відчуттів (якість, інтенсивність, тривалість, локалізація). Абсолютний та відносний поріг.
- •Загальна характеристика сприйняття. Взаємозв’язок між сприйняттям та відчуттями. Властивості та типи сприйняття.
- •Загальна характеристика психологічного процесу увага. Основні види уваги. Основні характеристики властивостей уваги.
- •Загальна характеристика пам’яті як психічного пізнавального процесу. Основні види пам’яті. Процеси та механізми пам’яті. Порушення пам’яті
- •Загальна характеристика мислення як психічного пізнавального процесу. Основні форми мислення: поняття, розуміння, умовивід.
- •Інтелект. Розумові операції. Аналіз та синтез як основні операції мислення.
- •Загальна характеристика мовлення. Основні види та функції мовлення.
- •Загальна характеристика уяви та її роль в психічній діяльності людини. Види уяви. Основні етапи створення образів.
- •Загальна характеристика емоційного життя людини. Співвідношення понять «емоції» та «почуття». Види емоцій та їх загальна характеристика.
- •Психологічні теорії емоцій. Основні функції емоцій та їх значення в житті людини.
- •Загальна характеристика вольових дій. Основні функції волі. Психологічна структура вольового акту. Вольові властивості та їх розвиток. Апраксія та абулія.
- •Структура волевого акта
- •Формирование волевых качеств
- •Розвиток спілкування в онтогенезі. Спілкування як потреба
- •Поняття гармонії особистості
- •Гармонія взаємин особистості, її сенс життя, духовність і свобода
- •Психічна стійкість особистості Психологическая устойчивость
- •Значення емоційної саморегуляції та стресостійкості в житті людини
- •Залежна поведінка як наслідок зниження психічної стійкості
- •Самоуправління і саморегулювання
- •Розуміння саногенного потенціалу особистості
- •Психологічне благополуччя як позитивний саногенний потенціал особистості
- •Активізація саногенного потенціалу у важких життєвих умовах
- •Розуміння поняття «конкурентоспроможна особистість»
- •Етапи розвитку конкурентоспроможної особистості
- •Психологічні основи розвитку інтегральних характеристик конкурентоспроможної особистості.
Психологічні теорії емоцій. Основні функції емоцій та їх значення в житті людини.
Труды З. Фрейда и его психоаналитическая теория занимают особое место в истории психологии и истории наук о поведении. В рамках темы, определенной нами, особого упоминания заслуживает предложенный Фрейдом способ анализа механизмов функционирования личности. Он открыл новую область научного познания – отрасль человеческой мотивации, сделал ее важной частью современной психологии.
+В основе классической психоаналитической теории мотивации – лежит теория инстинктивных влечений Фрейда. По отношению к этой теории и психоанализу взгляды Фрейда постоянно менялись и развивались. Поэтому его взгляды невозможно определить точно и систематизировать.
Спенсер (1890) одним перших став розглядати емоції, як частину свідомості, яку можна виміряти. Вундт (1896) запропонував описувати емоційну (чуттєву) сферу свідомості, оцінюючи її за допомогою трьох змінних: задоволення – незадоволення; розслаблення – напруженість; спокій – збудження.
+Даффі (1962), опираючись на концепції Спенсера і Вундта, вважає, що вся поведінка можк бути описана термінами одного феномену – збудження . Даффі стверджує, що поведінка змінюється лише відносно двох векторів, які він називає направленістю і інтенсивністю. Направленість поведінки визначається термінами вибірковості відповіді, вибірковості, що базується на сподіваннях, цільовій орієнтації організму і на взаємовідносинах між стимулами.
Выделяют несколько функций эмоций: отражательная (оценочная), побуждающая, подкрепляющая, переключательная, коммуникативная.
Отражательная функция эмоций выражается в обобщенной оценке событий .Эмоции охватывают весь организм и производят мгновенное обобщение состояния организма. Например. чувства гнева, страха, стыда. Для других эмоций, например, удовольствие, радость, скука оценочная функция не так выражена. Оценочная функция эмоций развивается не только в результате собственного опыта, но и через восприятие произведений искусства, масс-медиа, общение с другими людьми.
Побуждающая функция связана с отражательной. Она заложена даже в дословном переводе термина .Эмоция в переводе с франц. – приводить в движение. С.Л.Рубинштейн писал: что эмоция в себе самой заключает влечение, стремление, направленное к предмету или от него. Эмоция выявляет зону поиска , где будет найдено удовлетворение потребности, что и побуждает человека к действию.
Подкрепляющая функция эмоций выражается в том, что эмоции сопровождают процессы обучения и памяти. Значимые события, вызывающие эмоциональные реакции, быстрее и надолго запечатлеваются в памяти. Так, у сытой кошки нельзя выработать условные пищевые рефлексы.
Переключательная функция эмоций обнаруживается при конкуренции мотивов, в результате чего определяется доминирующая потребность. Например, состояние опасности и деятельности в опасных для жизни условиях и чувство долга вызывают борьбу эмоций. Исход будет зависеть от личностных установок.
Коммуникативная функция эмоций позволяет одному человеку показывать другому свои чувства, информировать их о своем состоянии, отношении к явлениям, процессам. Мимика, жесты, позы, интонации голоса являются средствами сообщения не столько мыслей, сколько чувств. Начало изучения экспрессивных движений положила работа Дарвина « Выражение эмоций у человека и животных» в 1872г. Дарвин выяснил, что движения мышц при одинаковых эмоциях аналогичны двигательным актам животных. Например, испуганное лицо сигнализирует об опасности. В основе фундаментальных эмоций лежат генетически детерминированные экспрессивные реакции. Улыбка, смех, слезы. Они одинаковы у слепых и зрячих маленьких детей, но с возрастом у зрячих мимика усложняется, а у слепых даже регрессирует. Следовательно, мимика определяется не только наследственностью, но и воспитанием. В результате экспериментов было выяснено , что центры выражения эмоций лежат в гипоталамусе.