18. Загальне поняття про відчуття. Відчуття як продукт історичного розвитку людства.

Відчуття - це психічний процес відображення окремих властивостей предметів і явищ навколишнього світу, а також внутрішніх станів організму при безпосередньому впливі подразників на відповідні аналізаторні системи. Еволюційно відчуття виникли на базі подразнень, які властиві живій матерії, яка вибірково реагує зміною свого внутрішнього стану на біологічно значущі впливи середовища. Подразнення, або збудливість органів почуттів, є найважливішою передумовою відображення організмом об'єктивних властивостей навколишнього середовища, що і складає суттєвість процесів чуттєвості. Завдяки чуттєвості ознаки предметів (запахи, форма, колір), самі по собі байдужі (в тому сенсі, що ними не можна задовольнити органічні потреби), набувають сигнального значення. Чим більш розвинуті органи почуттів, тим більше можливостей відображати вплив зовнішнього середовища. Характерна особливість відчуттів їх миттєвість,безпосередність. Відчуття виникають, як тільки наші органи почуттів стикнулися з тим чи іншим об’єктом матеріального світу і існують якість миті, після яких перетворюються на сприйняття.

19. Види відчуттів. Характеристика основних видів відчуттів (екстероцептивні, інтероцептивні та пропріоцептивні).

Существуют разные классификации органов ощущений и чувствительности организма к раздражителям, поступающим в анализаторы из внешнего мира или изнутри организма. В зависимости от степени контакта органов чувств с раздражителями различают чувствительность контактную (осязательная, вкусовая, болевая) и дистантную (зрительная, слуховая, обонятельная).

Классификация ощущений может производиться по-разному. Главными признаками для выделения классов (видов) ощущений выступают размещение рецептора, характер рецептора и модальность ощущения.

По признаку размещения рецептора физиолог Ч. Шерингтон выделил три основных класса ощущений:

• экстрацептивные, возникающие при воздействии внешних раздражителей на рецепторы, расположенные на поверхности тела;

• проприоцептивные (кинестетические), отражающие движение и относительное положение частей тела благодаря работе рецепторов, расположенных в мышцах, сухожилиях и суставных сумках;

• интероцептивные (органические), отражающие раздражение рецепторов, расположенных во внутренних органах и тканях тела, и протекание обменных процессов во внутренней среде организма.

По признаку характера рецептора также выделяют:

• фоторецепцию – чувствительность к свету (зрительные ощущения);

• хеморецепцию – чувствительность к определенным веществам (обонятельные, вкусовые ощущения);

• аудиорецепцию – чувствительность к звуковым колебаниям (слуховые ощущения);

• механорецепцию – чувствительность к механическому взаимодействию (ощущение соприкосновения, боли, равновесия);

• терморецепцию – чувствительность к температуре (температурные ощущения).

• По признаку модальности (это распределение ощущений наиболее широко распространено), выделяют такие виды ощущений, как зрительные, органические, вибрационные, вестибулярные, слуховые, обонятельные, вкусовые, осязания.