- •1. Система сил на площині
- •1.1.Короткі теоретичні відомості
- •1.2. Довільна система сил
- •1.3. Задачі для самоконтролю
- •2. Кінематичний аналіз плоских систем і визначення реакцій з’єднань
- •2.1.Короткі відомості про кінематичний аналіз
- •2.3. Схеми задач для самостійного розв’язування
- •3. Розрахунок плоских статично визначуваних ферм
- •3.1.Короткі теоретичні відомості
- •3.3. Схеми задач для самостійного розв’язування
- •4. Статично визначувані просторові ферми
- •4.1. Короткі теоретичні відомості
- •4.3. Задачі для самостійного розв’язування
- •5. Розрахунок шарнірно-консольної балки на нерухоме навантаження
- •5.1.Основні теоретичні відомості
- •5.3. Задачі для самостійного розв’язування
- •6. Розрахунок тришарнірних арок
- •6.1 Короткі теоретичні відомості
- •6.3. Схеми задач для самостійного розв’язування
- •7. Статично визначувані рами
- •7.1. Короткі теоретичні відомості
- •7.2.Розрахунок простої рами
- •7.3.Розрахунок складеної рами
- •7.4. Розрахунок рами із замкненим контуром
- •8. Розрахунок на рухоме навантаження
- •8.1. Короткі теоретичні відомості
- •8.2. Лінії впливу для двоопорної балки
- •8.3. Лінії впливу для консольної балки
- •8.4. Навантаження ліній впливу
- •8.5. Лінії впливу для шарнірно–консольної балки
- •8.6. Лінії впливу в фермах
- •8.7. Лінії впливу в шпренгельних фермах
- •8.9. Задачі для самостійного розв’язування
- •9. Обчислення переміщень у стержневих системах
- •9.1. Короткі теоретичні відомості
- •9.6. Задачі для самостійного розв’язування
- •10. Розрахунок статично невизначуваної рами методом сил
- •10.1. Короткі теоретичні відомості
- •10.2. Розрахунок рами методом сил
- •10.3. Розрахунок симетричної рами методом сил
- •10.4. Задачі для самостійного опрацювання
- •11. Статично невизначувані ферми
- •11.1.Короткі теоретичні відомості
- •11.3. Задачі для самостійного опрацювання
- •12. Нерозрізна балка
- •12.1.Основні теоретичні відомості
- •12.2. Розрахунок статично невизначуваної балки на постійне навантаження методом трьох моментів
- •12.3.Розрахунок нерозрізної балки на тимчасові навантаження методом моментних фокусів
- •12.5. Задачі для самостійного опрацювання
- •13. Метод переміщень
- •13.1.Короткі відомості про метод переміщень
- •13.2.Розрахунок несиметричної рами в канонічній формі
- •13.3. Розрахунок несиметричної рами в розгорнутій формі
- •13.4. Розрахунок симетричної рами на симетричне навантаження
- •13.6. Задачі для самостійного опрацювання
- •14. Метод скінченних елементів для стержневих систем
- •14.1.Основні положення методу скінченних елементів
- •14.3. Розрахунок шарнірно-стержневої системи методом скінченних елементів
- •14.4. Схеми для самостійного розв’язування
- •15.Розрахунок рам на стійкість
- •15.1. Короткі теоретичні відомості
- •15.3. Розрахунок на стійкість симетричної рами
- •15.4. Задачі для самостійного розв’язування
- •16. Динамічний розрахунок рам
- •16.1.Короткі відомості про розрахунок на динамічні дії
- •16.4. Задачі для самостійного опрацювання
- •17. Розрахунок стінової панелі методом скінченних елементів
- •17.1. Короткі відомості про розрахунок стінової панелі
- •17.3. Задачі для самостійного розв’язування
- •18. Навчальний програмний комплекс АСИСТЕНТ
- •18.1. Основні характеристики
- •18.2. Запуск комплексу АСИСТЕНТ
- •18.3. Керування роботою комплексу
- •18.4. иконання розрахункових робіт
- •19.1. Основні характеристики
- •19.3. Завантаження ОК SCAD і основні елементи керування
- •19.4. Основні етапи створення розрахункової схеми в ОК SCAD
|
7 |
відповідних кінцях стержня і з’єднуються прямими лініями |
тобто будується епюра вузлових |
моментів Mву У межах стержнів до яких прикладені зовнішні навантаження від епюри вузлових |
|
моментів відкладаються епюри балкових моментів Mбал |
побудовані від зовнішнього |
навантаження в стержнях як в простих статично визначуваних балках на двох шарнірних опорах
Епюра поперечних сил будується на базі диференціальної залежності |
|
Q dM . |
(13.4) |
ds |
|
При застосуванні розгорнутого способу дійсні поперечні сили можуть також бути обчислені за
формулами для кінцевих зусиль |
див табл 13. Поздовжні сили визначаються з умов рівноваги |
|
вузлів або |
окремих частин рами до яких прикладаються задані зовнішні навантаження а в |
|
перерізах |
поперечні сили |
що беруться з епюри Q і поздовжні сили Вузли необхідно |
розглядати в такій послідовності щоб у кожному з них було не більше двох невідомих поздовжніх сил
13.2.Розрахунок несиметричної рами в канонічній формі
Виконаємо розрахунок статично невизначуваної рами рис 13.3,а).
Рис 13.3
творення основної системи методу переміщень
Вихідна рама має два проміжних жорстких вузли в які необхідно ввести рухомі затиснення Для визначення кількості незалежних лінійних переміщень створено шарнірну схему рами рис 13.3,б Для того щоб вона була геометрично незмінюваною достатньо ввести додатковий опорний стержень C1 який закріплює ригель - від можливих горизонтальних переміщень Основна система методу переміщень зображена на рис 13.3,в.
8
Основні невідомі
Задана рама має три основні невідомі методу переміщень два кути повороту в жорстких вузлах 1 і 2 а також одне незалежне лінійне переміщення . Позначимо ці невідомі стандартним чином
Z1 1, Z2 2 , Z3 .
Відповідно до нумерації основних невідомих пронумеруємо додаткові з’єднання:
1.рухоме затиснення у вузлі
2.рухоме затиснення у вузлі
3.опорний стержень C1 .
Система канонічних рівнянь
Для випадку трьох основних невідомих система розв’язувальних рівнянь матиме вигляд
r11Z1 |
r12Z2 |
r13Z3 |
R1 p |
0, |
r21Z1 |
r22Z2 |
r23Z3 |
R2 p |
0, |
r31Z1 |
r32Z2 |
r33Z3 |
R3 p |
0. |
Схеми розташування реакцій в допоміжних станах зумовлених одиничними переміщеннями додаткових з’єднань наведені на рис 13. На цих рисунках до того ж показано деформовані вісі стержнів
Рис 13.4
Позначення вантажних реакцій показано на рис 13. У всіх випадках напрями реакцій в додаткових з’єднаннях відповідають прийнятим напрямам переміщень цих з’єднань в допоміжних станах
9
Рис 13.5
обудова одиничних і вантажної епюр
Одиничні і вантажні епюри побудовано на рис 13. При побудові використовувались епюри в однопрогонових балках табл 13.1).
|
Рис 13.6 |
Так при побудові епюри M1 |
від дії примусового кута повороту рухомого затиснення Z1 1 |
деформуються лише стержні - і |
- що примикають до вузла Обидва зазначені стержні мають |
на обох кінцях затиснення Одне із затиснень повертається на одиничний кут Така дія відповідає першому рядку табл 13. Тому епюри згинальних моментів з першого рядка таблиці переносяться
10
на стержні - і - з урахуванням розтягнених волокон див рис 13.4,а Аналогічним чином
побудовано одиничні епюри M2 і M3 а також вантажну епюру MP .
Обчислення коефіці нтів системи канонічних рівнянь
Коефіцієнти системи канонічних рівнянь це реакції у накладених з’єднаннях основної системи від одиничних примусових переміщень та від зовнішнього навантаження Схеми одиничних реакцій наведено на рис 13. а вантажних – на рис 13. Реакції можуть бути визначені з умов рівноваги додаткових з’єднань в усіх одиничних і у вантажному стані основної системи
Обчислимо реакції в першому стані рис 13.6,а).
M 0 |
r11 12i0; |
|
M 0 |
r21 2i0; |
|
|
|||
|
|
Fx 0 |
r31 1,5i0. |
У другому стані рис 13.6,б).:
M 0 |
r12 2i0; |
M 0 |
r22 14i0 ; |
|
|
Fx 0 |
r32 0,3i0 . |
11
Реакції у третьому стані рис 13.6,в).:
M 0 |
r13 1,5i0 ; |
M 0 |
r23 0,3i0 ; |
|
|
Fx 0 |
r33 1,23i0 . |
Реакції у вантажному стані рис 13.6,г).:
|
M 0 |
R1p 12; |
|
M 0 |
R2 p 5; |
|
|
||||
|
|
|
|||
|
|
|
Fx 0 |
R3P 0. |
Розв’язання системи канонічних рівнянь
Підставимо знайдені коефіцієнти і вільні члени до системи розв’язувальних рівнянь:
12i0 Z1 |
2i0 Z2 |
1,5i0 Z3 |
|
12 |
0; |
2i0 Z1 |
14i0 Z2 |
0,3i0 Z3 |
|
5 |
0; |
1,5i0 Z1 |
0,3i0 Z2 1,23i0 Z3 |
|
0. |
||
У результаті розв’язання маємо |
|
|
|
|
|
Z1 1,1437 i0 ; |
Z2 0,2248 i0 ; |
|
Z3 1,4496 i0 . |
Для перевірки підставимо обчислені величини основних невідомих у сумарне рівняння
15,5i0Z1 16,3i0Z2 3,03i0Z3 17 0;
15,5 1,1437 16,3 0,2248 3,03 1,4496 17 21,3915 21,3923 0,0008 0.
12
Відносна похибка
21,39150,0008 100% 0,004%.
обудова дійсної епюри згинальних моментів
Дійсна епюра згинальних моментів будується накладанням епюр за допомогою формули
M M1Z1 M2Z2 M3Z3 M .
Результати множення одиничних епюр на дійсні величини основних невідомих наведено на рис 13.7.
Рис 13.7
Дійсна епюра згинальних моментів представлена на рис 13.8,а.
Рис 13.8
Статична перевірка дійсної епюри згинальних моментів
Статична перевірка полягає в перевірці умов рівноваги вузлів рами Для її виконання почергово виокремлюються всі проміжні вузли до яких прикладаються зовнішні вузлові
13
навантаження якщо вони є після чого перевіряється чи дорівнює нулю сума моментів у даному
вузлі |
Виконання перевірки показано на рис |
б і 13.8,в Так рівновага вузла очевидна а для |
вузла |
маємо |
|
|
7,651 2,639 4 1,012 0. |
Кінематична перевірка епюри згинальних моментів
Кінематична перевірка полягає в обчисленні переміщень які завідомо дорівнюють нулю Для виконання перевірки необхідно задану статично невизначувану схему рис 13.3,а замінити статично визначуваною тобто перейти до основної системи методу сил відкинувши "зайві" в’язі. Кількість зайвих в’язей обчислюється за відомою формулою
n 3k ,
де k кількість замкнених контурів кількість простих шарнірів У заданій схемі k = 2
див рис 13.9,а), Звідси n 3 2 2 4 Відкинемо чотири опорні в’язі рис 13.9,б На цій же схемі позначено жорсткості стержнів на згин які обчислені за формулою
EIab iab lab .
Для кінематичної перевірки слід побудувати епюру згинальних моментів у статично визначуваній основній системі від одиничних невідомих Причому епюру можна будувати або від будь-якого невідомого або від сукупності будь-яких невідомих методу сил У будь–якому разі необхідно щоб епюра M розповсюджувалась на якомога більшу кількість стержнів У даному
прикладі побудована епюра MS від одночасної дії невідомих X1 1 і рис 13.9,в).
Рис 13.9
Обчислимо величину переміщення
14
|
|
|
|
M M |
|
|
1 |
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
||
|
S |
|
EIS |
|
dx 12i |
1 3 |
1,144 |
12i |
1 3 |
5,718 |
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
0 |
|
|
|
|
|
0 |
|
|
|
|
|
|
1 |
1 4 |
0,919 |
1 |
5 5 |
0,225 |
|
6 |
|
6 7,651 4 3 |
5,174 0 |
||||||||
4i |
5i |
6 12i |
|||||||||||||||||
|
0 |
|
|
|
0 |
|
|
|
|
|
|
0 |
|
|
|
|
|
|
|
|
0,286 |
|
1, 429 |
0,919 |
|
1,125 |
1,348 |
|
2,553 |
2,554 |
|
0,001. |
|||||||
|
|
i |
|
i |
|
|
i |
|
i |
|
|
i |
|
|
i |
|
i |
|
i |
|
|
0 |
|
0 |
|
|
0 |
|
0 |
|
|
0 |
|
|
0 |
|
0 |
|
0 |
Відносна похибка |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
0,001 |
100% 0,04% |
0. |
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
2,553 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Обчислення поперечних сил
Обчислимо поперечні сили користуючись диференціальною залежністю між дійсними
поперечними силами Q і M .
Q |
14,287 2,850 5,713кН; |
Q |
Q |
2,639 2,189 0,966 кН; |
||||
1 4 |
|
|
3 |
|
2 3 |
3 3 |
|
5 |
|
|
|
|
|
|
|
||
Q |
16,5755 14,287 10,287 кН; |
Q |
7,651 2 6 |
7, 275кН; |
||||
4 1 |
|
|
3 |
|
2 5 |
6 |
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|||
Q |
Q |
1 |
2,850 1,012 |
0,966 кН; |
Q |
7,651 2 6 |
4,725кН. |
|
1 2 |
2 |
4 |
|
5 2 |
6 |
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
Дійсна епюра Q побудована на рис 13.а.
Рис 13.10
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
15 |
Обчислення поздовжніх сил |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
Поздовжні сили обчислюємо |
розглядаючи послідовно рівновагу вузлів рами |
Так вирізавши |
||||||||||||||
вузол |
рис 13.10,б |
прикладаємо до нього вже відомі поперечні сили |
а |
також |
невідомі |
|||||||||||
поздовжні сили |
к завжди невідомі сили спрямовуємо в додатному напрямі |
тобто вважаємо ці |
||||||||||||||
сили розтягуючими Тоді з умов рівноваги маємо |
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
|
Fx |
0 |
N1 4 0,996 0 |
|
N1 4 0,996 кН; |
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
0 |
N1 2 5,713 0 |
|
5,713кН. |
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
Fy |
N1 2 |
|
|
|
|
|
|
||||||
Далі |
виокремлюється вузол |
до |
якого |
прикладаються |
відомі |
поперечні |
сили |
а |
також |
|||||||
поздовжні |
сили |
рис 13.10,в |
Тут |
необхідно |
мати |
на |
увазі |
те що |
поздовжня |
сила |
||||||
N2 1 N1 2 |
5,713 |
а поздовжня сила на консолі N1 k 0 |
Отже маємо |
|
|
|
|
|
||||||||
|
|
Fx |
0 |
N2 5 0,966 0,966 0 |
|
N2 5 |
0; |
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
0 |
N2 3 4,000 7,275 N2 1 |
0 |
N2 3 16,988 кН. |
|
|
|
|
||||||
|
|
|
Fy |
|
|
|
|
Епюра поздовжніх сил побудована на рис 13.11,а.
Рис 13.11
еревірка загальної рівноваги рами
Проведімо переріз що відокремлює раму від опор і прикладемо в місцях перерізів згинальні
моменти поперечні і поздовжні сили рис 13.11,б |
Перевіримо чи виконуються умови рівноваги |
|
всієї системи |
|
|
Fx 0,996 0,996 |
0; |
|
|
|
|
Fy 16,998 4,725 |
16,575 6 2 8 |
0,002 0; |