Добавил:
Студент архфака КНУБА (КИСИ) 2019-2023 (ノ◕ヮ◕)ノ*:・゚✧ Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
БУДIВЕЛЬНА МЕХАНIКА. Посiбник-2018.pdf
Скачиваний:
112
Добавлен:
28.11.2021
Размер:
17.29 Mб
Скачать

 

7

відповідних кінцях стержня і з’єднуються прямими лініями

тобто будується епюра вузлових

моментів Mву У межах стержнів до яких прикладені зовнішні навантаження від епюри вузлових

моментів відкладаються епюри балкових моментів Mбал

побудовані від зовнішнього

навантаження в стержнях як в простих статично визначуваних балках на двох шарнірних опорах

Епюра поперечних сил будується на базі диференціальної залежності

 

Q dM .

(13.4)

ds

 

При застосуванні розгорнутого способу дійсні поперечні сили можуть також бути обчислені за

формулами для кінцевих зусиль

див табл 13. Поздовжні сили визначаються з умов рівноваги

вузлів або

окремих частин рами до яких прикладаються задані зовнішні навантаження а в

перерізах

поперечні сили

що беруться з епюри Q і поздовжні сили Вузли необхідно

розглядати в такій послідовності щоб у кожному з них було не більше двох невідомих поздовжніх сил

13.2.Розрахунок несиметричної рами в канонічній формі

Виконаємо розрахунок статично невизначуваної рами рис 13.3,а).

Рис 13.3

творення основної системи методу переміщень

Вихідна рама має два проміжних жорстких вузли в які необхідно ввести рухомі затиснення Для визначення кількості незалежних лінійних переміщень створено шарнірну схему рами рис 13.3,б Для того щоб вона була геометрично незмінюваною достатньо ввести додатковий опорний стержень C1 який закріплює ригель - від можливих горизонтальних переміщень Основна система методу переміщень зображена на рис 13.3,в.

8

Основні невідомі

Задана рама має три основні невідомі методу переміщень два кути повороту в жорстких вузлах 1 і 2 а також одне незалежне лінійне переміщення . Позначимо ці невідомі стандартним чином

Z1 1, Z2 2 , Z3 .

Відповідно до нумерації основних невідомих пронумеруємо додаткові з’єднання:

1.рухоме затиснення у вузлі

2.рухоме затиснення у вузлі

3.опорний стержень C1 .

Система канонічних рівнянь

Для випадку трьох основних невідомих система розв’язувальних рівнянь матиме вигляд

r11Z1

r12Z2

r13Z3

R1 p

0,

r21Z1

r22Z2

r23Z3

R2 p

0,

r31Z1

r32Z2

r33Z3

R3 p

0.

Схеми розташування реакцій в допоміжних станах зумовлених одиничними переміщеннями додаткових з’єднань наведені на рис 13. На цих рисунках до того ж показано деформовані вісі стержнів

Рис 13.4

Позначення вантажних реакцій показано на рис 13. У всіх випадках напрями реакцій в додаткових з’єднаннях відповідають прийнятим напрямам переміщень цих з’єднань в допоміжних станах

9

Рис 13.5

обудова одиничних і вантажної епюр

Одиничні і вантажні епюри побудовано на рис 13. При побудові використовувались епюри в однопрогонових балках табл 13.1).

 

Рис 13.6

Так при побудові епюри M1

від дії примусового кута повороту рухомого затиснення Z1 1

деформуються лише стержні - і

- що примикають до вузла Обидва зазначені стержні мають

на обох кінцях затиснення Одне із затиснень повертається на одиничний кут Така дія відповідає першому рядку табл 13. Тому епюри згинальних моментів з першого рядка таблиці переносяться

10

на стержні - і - з урахуванням розтягнених волокон див рис 13.4,а Аналогічним чином

побудовано одиничні епюри M2 і M3 а також вантажну епюру MP .

Обчислення коефіці нтів системи канонічних рівнянь

Коефіцієнти системи канонічних рівнянь це реакції у накладених з’єднаннях основної системи від одиничних примусових переміщень та від зовнішнього навантаження Схеми одиничних реакцій наведено на рис 13. а вантажних – на рис 13. Реакції можуть бути визначені з умов рівноваги додаткових з’єднань в усіх одиничних і у вантажному стані основної системи

Обчислимо реакції в першому стані рис 13.6,а).

M 0

r11 12i0;

 

M 0

r21 2i0;

 

 

 

 

Fx 0

r31 1,5i0.

У другому стані рис 13.6,б).:

M 0

r12 2i0;

M 0

r22 14i0 ;

 

 

Fx 0

r32 0,3i0 .

11

Реакції у третьому стані рис 13.6,в).:

M 0

r13 1,5i0 ;

M 0

r23 0,3i0 ;

 

 

Fx 0

r33 1,23i0 .

Реакції у вантажному стані рис 13.6,г).:

 

M 0

R1p 12;

 

M 0

R2 p 5;

 

 

 

 

 

 

 

 

Fx 0

R3P 0.

Розв’язання системи канонічних рівнянь

Підставимо знайдені коефіцієнти і вільні члени до системи розв’язувальних рівнянь:

12i0 Z1

2i0 Z2

1,5i0 Z3

 

12

0;

2i0 Z1

14i0 Z2

0,3i0 Z3

 

5

0;

1,5i0 Z1

0,3i0 Z2 1,23i0 Z3

 

0.

У результаті розв’язання маємо

 

 

 

 

 

Z1 1,1437 i0 ;

Z2 0,2248 i0 ;

 

Z3 1,4496 i0 .

Для перевірки підставимо обчислені величини основних невідомих у сумарне рівняння

15,5i0Z1 16,3i0Z2 3,03i0Z3 17 0;

15,5 1,1437 16,3 0,2248 3,03 1,4496 17 21,3915 21,3923 0,0008 0.

12

Відносна похибка

21,39150,0008 100% 0,004%.

обудова дійсної епюри згинальних моментів

Дійсна епюра згинальних моментів будується накладанням епюр за допомогою формули

M M1Z1 M2Z2 M3Z3 M .

Результати множення одиничних епюр на дійсні величини основних невідомих наведено на рис 13.7.

Рис 13.7

Дійсна епюра згинальних моментів представлена на рис 13.8,а.

Рис 13.8

Статична перевірка дійсної епюри згинальних моментів

Статична перевірка полягає в перевірці умов рівноваги вузлів рами Для її виконання почергово виокремлюються всі проміжні вузли до яких прикладаються зовнішні вузлові

X 4 1

13

навантаження якщо вони є після чого перевіряється чи дорівнює нулю сума моментів у даному

вузлі

Виконання перевірки показано на рис

б і 13.8,в Так рівновага вузла очевидна а для

вузла

маємо

 

 

7,651 2,639 4 1,012 0.

Кінематична перевірка епюри згинальних моментів

Кінематична перевірка полягає в обчисленні переміщень які завідомо дорівнюють нулю Для виконання перевірки необхідно задану статично невизначувану схему рис 13.3,а замінити статично визначуваною тобто перейти до основної системи методу сил відкинувши "зайві" в’язі. Кількість зайвих в’язей обчислюється за відомою формулою

n 3k ,

де k кількість замкнених контурів кількість простих шарнірів У заданій схемі k = 2

див рис 13.9,а), Звідси n 3 2 2 4 Відкинемо чотири опорні в’язі рис 13.9,б На цій же схемі позначено жорсткості стержнів на згин які обчислені за формулою

EIab iab lab .

Для кінематичної перевірки слід побудувати епюру згинальних моментів у статично визначуваній основній системі від одиничних невідомих Причому епюру можна будувати або від будь-якого невідомого або від сукупності будь-яких невідомих методу сил У будь–якому разі необхідно щоб епюра M розповсюджувалась на якомога більшу кількість стержнів У даному

прикладі побудована епюра MS від одночасної дії невідомих X1 1 і рис 13.9,в).

Рис 13.9

Обчислимо величину переміщення

14

 

 

 

 

M M

 

 

1

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

S

 

EIS

 

dx 12i

1 3

1,144

12i

1 3

5,718

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0

 

 

 

 

 

0

 

 

 

 

 

 

1

1 4

0,919

1

5 5

0,225

 

6

 

6 7,651 4 3

5,174 0

4i

5i

6 12i

 

0

 

 

 

0

 

 

 

 

 

 

0

 

 

 

 

 

 

 

0,286

 

1, 429

0,919

 

1,125

1,348

 

2,553

2,554

 

0,001.

 

 

i

 

i

 

 

i

 

i

 

 

i

 

 

i

 

i

 

i

 

 

0

 

0

 

 

0

 

0

 

 

0

 

 

0

 

0

 

0

Відносна похибка

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0,001

100% 0,04%

0.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2,553

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Обчислення поперечних сил

Обчислимо поперечні сили користуючись диференціальною залежністю між дійсними

поперечними силами Q і M .

Q

14,287 2,850 5,713кН;

Q

Q

2,639 2,189 0,966 кН;

1 4

 

 

3

 

2 3

3 3

 

5

 

 

 

 

 

 

 

Q

16,5755 14,287 10,287 кН;

Q

7,651 2 6

7, 275кН;

4 1

 

 

3

 

2 5

6

2

 

 

 

 

 

 

 

Q

Q

1

2,850 1,012

0,966 кН;

Q

7,651 2 6

4,725кН.

1 2

2

4

 

5 2

6

2

 

 

 

 

 

 

 

Дійсна епюра Q побудована на рис 13.а.

Рис 13.10

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

15

Обчислення поздовжніх сил

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Поздовжні сили обчислюємо

розглядаючи послідовно рівновагу вузлів рами

Так вирізавши

вузол

рис 13.10,б

прикладаємо до нього вже відомі поперечні сили

а

також

невідомі

поздовжні сили

к завжди невідомі сили спрямовуємо в додатному напрямі

тобто вважаємо ці

сили розтягуючими Тоді з умов рівноваги маємо

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Fx

0

N1 4 0,996 0

 

N1 4 0,996 кН;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0

N1 2 5,713 0

 

5,713кН.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Fy

N1 2

 

 

 

 

 

 

Далі

виокремлюється вузол

до

якого

прикладаються

відомі

поперечні

сили

а

також

поздовжні

сили

рис 13.10,в

Тут

необхідно

мати

на

увазі

те що

поздовжня

сила

N2 1 N1 2

5,713

а поздовжня сила на консолі N1 k 0

Отже маємо

 

 

 

 

 

 

 

Fx

0

N2 5 0,966 0,966 0

 

N2 5

0;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0

N2 3 4,000 7,275 N2 1

0

N2 3 16,988 кН.

 

 

 

 

 

 

 

Fy

 

 

 

 

Епюра поздовжніх сил побудована на рис 13.11,а.

Рис 13.11

еревірка загальної рівноваги рами

Проведімо переріз що відокремлює раму від опор і прикладемо в місцях перерізів згинальні

моменти поперечні і поздовжні сили рис 13.11,б

Перевіримо чи виконуються умови рівноваги

всієї системи

 

 

Fx 0,996 0,996

0;

 

 

 

 

Fy 16,998 4,725

16,575 6 2 8

0,002 0;