
- •1. Система сил на площині
- •1.1.Короткі теоретичні відомості
- •1.2. Довільна система сил
- •1.3. Задачі для самоконтролю
- •2. Кінематичний аналіз плоских систем і визначення реакцій з’єднань
- •2.1.Короткі відомості про кінематичний аналіз
- •2.3. Схеми задач для самостійного розв’язування
- •3. Розрахунок плоских статично визначуваних ферм
- •3.1.Короткі теоретичні відомості
- •3.3. Схеми задач для самостійного розв’язування
- •4. Статично визначувані просторові ферми
- •4.1. Короткі теоретичні відомості
- •4.3. Задачі для самостійного розв’язування
- •5. Розрахунок шарнірно-консольної балки на нерухоме навантаження
- •5.1.Основні теоретичні відомості
- •5.3. Задачі для самостійного розв’язування
- •6. Розрахунок тришарнірних арок
- •6.1 Короткі теоретичні відомості
- •6.3. Схеми задач для самостійного розв’язування
- •7. Статично визначувані рами
- •7.1. Короткі теоретичні відомості
- •7.2.Розрахунок простої рами
- •7.3.Розрахунок складеної рами
- •7.4. Розрахунок рами із замкненим контуром
- •8. Розрахунок на рухоме навантаження
- •8.1. Короткі теоретичні відомості
- •8.2. Лінії впливу для двоопорної балки
- •8.3. Лінії впливу для консольної балки
- •8.4. Навантаження ліній впливу
- •8.5. Лінії впливу для шарнірно–консольної балки
- •8.6. Лінії впливу в фермах
- •8.7. Лінії впливу в шпренгельних фермах
- •8.9. Задачі для самостійного розв’язування
- •9. Обчислення переміщень у стержневих системах
- •9.1. Короткі теоретичні відомості
- •9.6. Задачі для самостійного розв’язування
- •10. Розрахунок статично невизначуваної рами методом сил
- •10.1. Короткі теоретичні відомості
- •10.2. Розрахунок рами методом сил
- •10.3. Розрахунок симетричної рами методом сил
- •10.4. Задачі для самостійного опрацювання
- •11. Статично невизначувані ферми
- •11.1.Короткі теоретичні відомості
- •11.3. Задачі для самостійного опрацювання
- •12. Нерозрізна балка
- •12.1.Основні теоретичні відомості
- •12.2. Розрахунок статично невизначуваної балки на постійне навантаження методом трьох моментів
- •12.3.Розрахунок нерозрізної балки на тимчасові навантаження методом моментних фокусів
- •12.5. Задачі для самостійного опрацювання
- •13. Метод переміщень
- •13.1.Короткі відомості про метод переміщень
- •13.2.Розрахунок несиметричної рами в канонічній формі
- •13.3. Розрахунок несиметричної рами в розгорнутій формі
- •13.4. Розрахунок симетричної рами на симетричне навантаження
- •13.6. Задачі для самостійного опрацювання
- •14. Метод скінченних елементів для стержневих систем
- •14.1.Основні положення методу скінченних елементів
- •14.3. Розрахунок шарнірно-стержневої системи методом скінченних елементів
- •14.4. Схеми для самостійного розв’язування
- •15.Розрахунок рам на стійкість
- •15.1. Короткі теоретичні відомості
- •15.3. Розрахунок на стійкість симетричної рами
- •15.4. Задачі для самостійного розв’язування
- •16. Динамічний розрахунок рам
- •16.1.Короткі відомості про розрахунок на динамічні дії
- •16.4. Задачі для самостійного опрацювання
- •17. Розрахунок стінової панелі методом скінченних елементів
- •17.1. Короткі відомості про розрахунок стінової панелі
- •17.3. Задачі для самостійного розв’язування
- •18. Навчальний програмний комплекс АСИСТЕНТ
- •18.1. Основні характеристики
- •18.2. Запуск комплексу АСИСТЕНТ
- •18.3. Керування роботою комплексу
- •18.4. иконання розрахункових робіт
- •19.1. Основні характеристики
- •19.3. Завантаження ОК SCAD і основні елементи керування
- •19.4. Основні етапи створення розрахункової схеми в ОК SCAD
ДО ЗМІСТУ ПОСІБНИКА
7. Статично визначувані рами
7.1. Короткі теоретичні відомості
7.2.Розрахунок простої рами
7.3.Розрахунок складеної рами
7.4. Розрахунок рами із замкненим контуром
7.5. Задачі для самостійного розв’язання

7. Статично визначувані рами
7.1. Короткі теоретичні відомості
Рамою називають систему що складається з прямолінійних стержнів які поєднуються між собою у вузлах причому принаймні деякі з вузлів є жорсткими Вертикальні стержні або такі що наближаються до вертикальних називають стояками стійками а горизонтальні або майже горизонтальні ригелями рис 7.1).
Рис 7.1
Всю сукупність статично визначуваних плоских рам можна розподілити на прості і складені До простих можна віднести рами для яких структурний якісний етап кінематичного аналізу здійснюється за один крок тобто такі що утворюються з двох або трьох дисків включно з диском– земля за допомогою звичайних засобів з’єднання дисків див главу 2).
До складених можна віднести рами |
для яких структурний якісний етап кінематичного |
||
аналізу здійснюється більше |
ніж за один крок |
астину складеної рами що відповідає одному |
|
кроку умовно називатимемо |
поверхом |
Кожен |
поверх може розглядатись як проста рама і |
тому складену раму можна розглядати як сукупність кількох простих рам Опорні реакції в рамах визначаються методом перерізів При цьому рама або її поверх
відокремлюється від опор Замість розсічених в’язей прикладаються реакції після чого для відокремленої частини складаються рівняння рівноваги розв’язок яких визначає величини опорних реакцій
При розрахунку складених рам необхідно обчислювати не тільки опорні реакції всієї
складеної |
рами а й |
опорні |
реакції рам |
кожного |
поверху |
і реакції визначаються для |
кожного |
поверху |
окремо |
Обчислення |
опорних |
реакцій слід |
розпочинати з рами най- |
верхнього |
поверху |
після чого можна переходити до наступного нижнього поверху тощо |
До поверху що розраховується крім заданих зовнішніх навантажень необхідно прикласти опорні реакції верхнього поверху” як вже відомі зовнішні сили
2
Внаслідок дії зовнішніх навантажень у перерізах плоских рам виникають внутрішні зусилля згинальні моменти поздовжні сили і поперечні сили Розрахунок рам полягає в обчисленні зусиль і в побудові графіків їх розподілу в стержнях Означені графіки називають епюрами внутрішніх зусиль
Згинальний момент у перерізі стержня рами обчислюється як сума моментів усіх сил що прикладені до рами по один бік від перерізу відносно центра тяжіння перерізу Правило обчислення згинального моменту в перерізі стержня рами k-k можна записати у вигляді фор-
мули Mk k Mk k , де знак суми поширюється на одну з частин на які переріз поділяє
раму Знаки згинальних моментів для рам не визначені При побудові епюри ординати на
стержнях рам прийнято відкладати від розтягнених волокон
оперечна сила в перерізі k-k стержня рами обчислюється як сума проекцій усіх сил розташованих по один бік від перерізу на нормаль n до осі стержня в цьому перерізі
Qk k Fn,k k |
За цією формулою підсумовуються всі сили що прикладені до однієї з |
||||||||
частин рами |
Поперечна |
сила |
вважається додатною |
якщо |
вона намагається |
повернути |
|||
відповідну частину стержня відносно перерізу за годинниковою стрілкою |
|
|
|||||||
оздовжня сила в перерізі k-k стержня рами обчислюється як сума проекцій всіх сил роз- |
|||||||||
ташованих по |
один бік |
від |
перерізу |
на напрям |
t осі |
стержня |
в цьому |
перерізі |
|
Nk k Ft,k k |
Тут також беруть до уваги всі сили |
які діють на одну з частин рами По- |
|||||||
здовжня сила вважається додатною якщо вона розтягує переріз |
|
|
|
||||||
У разі якщо опорні реакції задовольняють умовам рівноваги |
внутрішні зусилля |
обчислені |
|||||||
із розгляду лівої й правої частин рами |
матимуть ті ж самі величини |
На цій підставі при |
виконанні практичних розрахунків слід розглядати ту частину рами на яку діє менша кількість зовнішніх сил тобто ту для якої простіше виконувати обчислення
Зазначений спосіб визначення внутрішніх зусиль застосовується при розрахунку простих рам Такий підхід дає можливість іноді але не завжди обчислити зусилля і для деяких складених рам Загальний спосіб розрахунку полягає в розкладенні складених рам на окремі поверхи В такому разі розрахунки внутрішніх зусиль виконуються для кожного поверху окремо
При побудові епюр виникає необхідність обчислювати зусилля у великій кількості перерізів стотне скорочення перерізів може бути одержано за рахунок використання правил побудови епюр у стержнях відомих з курсу опору матеріалів
3
кщо на ділянці стержня відсутнє будь-яке зовнішнє навантаження то епюра згинальних
моментів змінюється за лінійним законом |
а поперечні й поздовжні сили є постійними |
|||
Тому для побудови епюри M достатньо обчислити згинальні моменти в двох перерізах |
||||
ділянки а для побудови епюр Q і N величини поперечних і поздовжніх сил лише в |
||||
одному перерізі |
|
|
|
|
кщо на ділянці стержня розташоване розподілене навантаження |
то згинальні моменти |
|||
змінюються |
за нелінійним законом у |
випадку коли |
навантаження розподілене |
|
рівномірно за законом квадратної параболи і тому для побудови епюри M необхідно |
||||
обчислити згинальні моменти принаймні в трьох перерізах ділянки |
Епюри Q i N при дії |
|||
рівномірно |
розподіленого навантаження |
змінюються за |
лінійним законом і тому |
|
необхідно обчислювати відповідні величини в двох перерізах |
кщо ж навантаження |
розподілене нерівномірно то величини Q i N змінюються за нелінійним законом і для побудови їхніх епюр необхідно обчислювати відповідні величини не менш ніж у трьох перерізах ділянки
Отже для побудови епюр необхідно насамперед розбити раму на окремі ділянки Межами ділянок можуть бути
місця поєднання двох або більше стержнів перерізи в яких прикладено зовнішні зосереджені сили або моменти
місця початку і закінчення розподілених навантажень Далі для кожної ділянки треба призначити перерізи для обчислення згинальних моментів
поперечних і поздовжніх сил визначити відповідні величини і побудувати їхні епюри Перевіряються побудовані епюри шляхом аналізу рівноваги вузлів або будь-якиз
фрагментів розрахункової схеми до яких прикладаються зовнішні навантаження а також внутрішні зусилля які вибираються з побудованих епюр До того ж перевіряється відповідність між епюрами згинальних моментів і поперечних сил
Q |
dM |
. |
(7.1) |
|
|||
|
dx |
|
Тут x координата перерізу яка вимірюється вздовж стержня координата абсцис локальної системи координат стержня Виходячи з геометричного змісту похідної можна вважати що поперечна сила в перерізі стержня дорівнює тангенсу кута нахилу дотичної до епюри М в даному перерізі до стержня кщо дотична відхиляється від стержня за годинниковою стрілкою то поперечна сила в перерізі буде додатною Крім того нульова точка на епюрі Q відповідатиме екстремуму на епюрі М.