- •Політика як сфера суспільної діяльності і суб’єкт досліджень
- •Об’єкти та суб’єкти політичних відносин
- •Політика як мистецтво
- •Політологія як наука, її місце в системі гуманітарних наук
- •Функції політології як науки
- •Політика як специфічна діяльність людей, її зміст та рівні
- •Основні види політичної діяльності
- •Влада як явище суспільного життя, основні підходи до її тлумачення
- •Типи та види влади в суспільстві
- •Основні концепції природи влади
- •Прицип поділу влади
- •Політична влада як одна з важливих сфер влади в суспільстві, її об`єкти й суб`єкти
- •Варіації влади, поняття сильної влади в суспільстві
- •Держава як основний елемент політичної системи
- •Форми державного правління та форми державного устрою
- •Монархія як форма правління
- •Особливості інституту монархії в сучасних умовах
- •Відмінність парламентської монархії від абсолютної
- •Республіка як форма правління
- •Відмінність президентської республіки від парламентської
- •Особливості парламентсько – президентської форми республіки
- •Унітарна держава як форма державного устрою
- •Федерація : ознаки та принципи організації
- •Основні функції держави
- •Передумови виникнення політичних партій
- •Ознаки та функції політичних партій
- •Класифікація політичних партій
- •Типологія партійних систем
- •Партійна система України
- •Стадії виборчого процесу
- •Мажоритарна виборча система
- •Пропорційна виборча система
- •Змішана виборча система
- •Демократичний політичний режим та його характеристика
- •В економічній сфері:
- •В політичній сфері:
- •В ідеологічній сфері:
- •Поняття суспільства та його соціальна структура
- •Поняття соціального інституту
- •Основні етапи розвитку суспільства
- •Наука про суспільство : основні етапи розвитку
- •Соціальні теорії Стародавнього світу
- •Соціологія як наука, її виникнення та функції
- •Соціальні теорії епохи Просвітництва
- •Соціальний дарвінізм, позитивізм, марксизм та інші соціальні течії хіх ст..
- •Традиційне суспільство та етапи його розвитку
- •Поняття цивілізації
- •Поняття особистості. Види та структура
- •Соціалізація особистості, її стадії
- •Соціальний конфлікт, його види та стадії протікання
- •Причини виникнення конфлікту та шляхи його завершення
- •Компроміс та консенсус
- •Етно-національнй конфлікт та його особливості
- •Теорії соціальних ролей та конфлікт
- •Ядро особистості та соціально-психологічні причини конфлікту
- •Соціальні теорії праці та управління
- •Соціологія бідності
- •Молодь як соціально-демографічна група
- •Соціальна молодіжна політика та її особливості
Традиційне суспільство та етапи його розвитку
Традиційне суспільство Наріжною опозицією для розуміння процесів, що відбуваються в сучасній культурі, є «модерн — постмодерн». Якщо розглянути цю понятійну пару діахронно, тобто в історіоґенезі, варто додати також поняття «премодерн» (або «до-модерне суспільство»). Утворена таким чином тріада характеризує три головні етапи в історії культури: 1) до-модерне суспільство, яке також часто називають «традиційним» (цей термін поєднує архаїчне (первісне), рабовласницьке та феодальне типи суспільства); 2) модерне суспільство (за іншою типологією, індустріальне, капіталістичне тощо); 3) постмодерне суспільство (інформаційне, індивідуалізоване, віртуалізоване тощо). Варто наголосити, що виокремлені три типи культури можна розглядати як три послідовні етапи в розвитку європейської культури, але водночас і як три моделі культури, присутні в сучасному світі та майже в кожному суспільстві. Термін «до-модерний» доцільно застосовувати лише до європейської культури, де, власне, відбулася модернізація, що ж до неєвропейських — доречнішим буде термін «традиційні». Перший тип культури має назву «традиційний», оскільки ґрунтується на традиціях і звичаях та націлений на відсутність змін і нескінченне відтворення існуючого ладу. Сучасні культури, яким властиві подібні світоглядні засади, зазвичай називають «традиціоналістські» (наприклад, японська, китайська, інші східні культури). Головна відмінність між традиційною та традиціоналістською культурою — поширеність в останній писемності (в той час як в традиційній культурі переважає усний спосіб комунікації) та наявність сучасних новітніх технологій. Головні ознаки традиційного суспільства:
опора на традиції і звичаї та прагнення максимального збереження існуючого ладу, а звідси і негативне ставлення до будь-яких змін;
перевага традиції над новаціями;
спрямованість на гармонійне співіснування суспільства з природою;
спадкоємність економічного розвитку та безконфліктність у стосунках між поколіннями;
проживання під одним дахом декількох поколінь (зазвичай трьох-чотирьох) та величезний вплив дідусів і бабусь на виховання онуків;
домінування усного, безпосереднього спілкування людей;
писемність як елітарне надбання, ;
село як основний тип територіальної організації поселення;
сільське господарство (зокрема, землеробство) як домінуючий вид діяльності;
корпоративність суспільства тобто відсутність великої різниці між людьми.
традиції як основний засіб суспільного відтворення;
особиста довіра між людьми. (Польові командири). Селянське й дворянське співтовариство.
влада базується на особистій залежності – не багатство дає владу, а влада дає багатство;
межі вибору діяльності дуже вузькі – людина має виконувати визначену суспільством роль.
Поняття цивілізації
ЦИВІЛІЗАЦІЯ— (від лат. civilis — громадянський, державний) 1) форма існування живих істот, наділених розумом; 2) синонім культури, сукупність духовних і матеріальних досягнень суспільства; 3) ступінь розвитку матеріальної та духовної культури, суспільного розвитку загалом; 4) процес становлення громадянського суспільства; 5) відносно самостійне цілісне соціально-історичне утворення, локалізоване у просторі і часі, що може мати ієрархічні рівні (напр., антична Ц., елліністична Ц., афінська Ц.). При всьому розмаїтті існуючих точок зору на цивілізацію, вчені були одностайні щодо таких її найважливіших характеристик: 1) утворення держави; 2) виникнення писемності; 3) відділення землеробства від ремесел; 4) розшарування суспільства на класи; 5) поява міст. Цивілізація — історично конкретний стан суспільства, який характеризується досягнутим рівнем продуктивних сил, особливою формою виробництва і відповідною духовною культурою. В основу цивілізаційного підходу покладено такі принципи: 1) багатовимірності аналізу економічних систем; 2) природної еволюційної поступовості історичного процесу; 3) відмови від класових, конфронтаційних оцінок змісту і цілей системи; 4) пізнання системи в єдності її економічних і соціокультурних елементів; 5) посилення ролі людського фактора у суспільному розвитку, визнання світової історії як єдиного планетарного цілого У доіндустріальному суспільстві переважають сільське господарство і ручна праця. В індустріальному суспільстві провідну роль відігравало велике механізоване промислове виробництво. У постіндустріальному суспільстві домінують принципово нові види техніки і технологій, посилюється творчий характер праці, набувають дедалі більшої ваги потреби творчої самореалізації особистості, на перший план висуваються сфера послуг, наука, освіта, інформатика, духовні блага тощо. Інформаційне суспільство (англ. Information society) — теоретична концепція постіндустріального суспільства, історична фаза можливого еволюційного розвитку цивілізації, в якій інформація і знання продукуються в єдиному інформаційному просторі. Головними продуктами виробництва інформаційного суспільства мають стати інформація і знання.