1.2. Класична адміністративна школа: а. Файоль, л. Урвік, г. Черч, Дж. Муні, а. Рейлі

Виникнення адміністративної школи управління головним чином пов'язане з ім'ям Анрі Файоля (1825-1925), який є творцем так званої «теорії адміністрації». Основні положення концепції Файоля викладені в його роботі «Загальне і промислове управління» (1916 р.). В основі його поглядів лежить положення про те, що будь-яке підприємство складається з двох основних систем: матеріальної і соціальної. Перша включає в себе продуктивну працю працівників, а також засоби праці і предмети праці.

Друга характеризує взаємини людей в процесі виробництва матеріальних благ. Однією з основних цілей адміністративної школи було створення універсальних принципів управління, дотримуючись яких, організація безсумнівно доб'ється успіху.

Вважаючи запропоновані ним принципи універсальними, А. Файоль проте вказував, що їхнє застосування повинно носити гнучкий характер і враховувати ситуацію, в якій здійснюється управління. Він відзначав, що система принципів ніколи не може бути завершена, навпаки, вона завжди залишається відкритою для доповнень і змін, заснованих на новому досвіді, його аналізі, осмисленні, узагальненні.

Багато принципів управління, започаткованих А. Файолем, досі мають практичну цінність. Наприклад, японська компанія «Міцусіта електрик» керується наступними сімома принципами управління: об'єктивність, справедливість, згуртованість, благоустрій, скромність, гармонія, оцінка, - які перегукуються з принципами, розробленими А. Файолем.

Надалі багато дослідників займалися вивченням і теоретичним описанням принципів управлінської діяльності, однак, усі вони були тільки послідовниками Файоля, розвиваючи, доповнюючи і конкретизуючи його вчення.

Крім того, А.Файоль адміністративні операції розділив на ряд взаємозалежних і послідовних функцій, які у свою чергу розбив на дві основні групи: специфічні і загальні.

Крім п'яти перерахованих вище функцій управління А. Файоль виділяв ще адміністративну, що мала одну принципову відмінність, що дозволяє розглядати її відокремлено.

А.Файоль достатньо серйозну увагу приділив визначенню ролі головному координатору процесу управління.

Основними послідовниками А. Файоля, які розвивали і поглиблювали його вчення, є Ліндал Урвік, Макс Вебер, Гамільтон Черч, Джеймс Муні та Алан Рейлі.

Англійський дослідник Ліндал Урвік, як і А. Файоль, приділяв велику увагу розробці основних функцій адміністрування, до яких він відносив: планування, організацію, укомплектування штату, керівництво, координацію, звітність та складання бюджету. Крім того, Л. Урвік розробив принципи побудови формальної організації, які актуальні і в наші дні.

Гамільтон Черч основну увагу приділяв вивченню проблем управління виробництвом. У своїй роботі «Наука і практика управління» до числа функцій управління Г. Черч відносить: проектування, обладнання, розпорядництво, облік, оперування.

Істотний внесок у розвиток адміністративної школи менеджменту внесли такі видатні її представники, як Джеймс Муні та Алан Рейлі. Їх погляди на управління викладені в роботі «Принципи організації» (1939 р.). У зазначеній роботі дано визначення організації як однієї з форм об'єднання людей для досягнення спільної мети.