5.10. Вибір оптимальної структури управління організації

Основні групи видів організаційних структур:

126. традиційні (бюрократичні);

127. адаптивні (органічні).

Адаптивні (органічні) структури управління :

128. програмно-цільові;

129. матричні;

130. матрично-штабні.

5.11. Делегування повноважень і розподіл відповідальності

Делегування повноважень – передача задач і повноважень певній особі, яка бере на себе зобов'язання щодо їх виконання.

Відповідальність – зобов'язання працівника виконувати притаманні займаної ним посади завдання і відповідати за результати своєї діяльності.

Відповідальність виконавця – зобов'язання працівника виконувати делеговані йому завдання і відповідати за результати своєї праці.

Відповідальність керівника – зобов'язання відповідати за результати праці підлеглих йому працівників.

Види організаційних повноважень:

131. Лінійні.

132. Апаратні:

133. рекомендаційні;

134. повноваження обов'язкового узгодження.

135. Функціональні.

136. Паралельні.

5.12. Створення системи комунікацій та інформаційного забезпечення діяльності організації

Комунікація – обмін інформацією між людьми. У систему комунікацій організації входять зовнішні і внутрішні комунікації.

Зовнішні комунікації – обмін інформацією між організацією та її зовнішнім середовищем.

Внутрішні комунікації – інформаційні обміни між елементами організації.

Інформаційне забезпечення адміні-стративного менеджменту полягає в створенні ефективної системи збору, обробки, зберігання і передачі інформації.

Управлінська внутрішньо-організаційна інформаційна система – сукупність інформаційних потоків, що задовольняють потреби в інформації різних центрів для прийняття управлінських рішень.

5.13. Формування позитивного іміджу організації

Імідж – цілеспрямовано сформований образ особи, явища або предмета, що виділяє певні ціннісні характеристики, покликаний здійснити емоційно-психологічний вплив на кого-небудь з метою популяризації, реклами і т. п.

Формування позитивного іміджу організації – етап процедури організаційного проектування, реалізація якого повинна розпочинатися у ході визначення місії, цілей, основних функцій і стратегій та прямо або опосередковано бути присутньою при формуванні кожної складової цього процесу.

?Контрольні питання

137. Місія, цілі, функції і стратегія організації.

138. Основні типи стратегій організації.

139. Правова форма організації.

140. Основні правові форми організації.

141. Основні причини об’єднання людей у групи.

142. Формальні та неформальні групи людей.

143. Основні типи формальних груп в організації.

144. Поділ взаємовідносин в середині груп між учасниками і заінтересованими сторонами.

145. Поділ праці в управлінні.

146. Спеціалізація в управлінні.

147. Департаменталізація в управлінні.

148. Централізація в управлінні.

149. Децентралізація в управлінні.

150. Переваги та недоліки централізації.

151. Переваги та недоліки децентралізації.

152. Диференціація в управлінні.

153. Інтеграція в управлінні.

154. Координація та зв’язки в організації.

155. Види зв’язків в організації, їх характеристика.

156. Рівні управління в організації.

157. Функції керівників на різних рівнях управління.

158. Організаційна структура управління. Види організаційних структур.

159. Характеристика нормативної моделі раціональної бюрократії.

160. Порівняльна характеристика бюрократичного і організаційного типів структури управління.

161. Програмно-цільова структура управління.

162. Матрична структура управління.

163. Делегування повноважень в управлінні.

164. Розподіл відповідальності в управлінні.

165. Комунікації в управлінні.

166. Види внутрішніх комунікацій в управлінні. Їх характеристика.

167. Основні етапі процесу комунікації.

168. Управлінська внутрішньо-організаційна інформаційна система.

169. Цілі внутрішньо-організаційної інформаційної системи.

170. Функції внутрішньо-організаційної інформаційної системи.

171. Імідж організації.

172. Схема формування корпоративного іміджу.

173. Процес формування іміджу організації.

174. Позитивний імідж організації.