5.1. Визначення місії, цілей, основних функцій і стратегій організації

Місія – це мета, задля якої існує організація. Вона тісно пов’язана з такими категоріями як «бачення розвитку», «філософія існування» і майже завжди є особистим поглядом керівників вищого рівня на стратегічну перспективу розвитку організації

Цілі організації – конкретний стан окремих характеристик організації, досягнення яких є бажаним і на досягнення яких спрямована її діяльність.

Цілепокладання – характеризує процес визначення цілей та їх взаємозв’язок.

Функції організації – основні напрями діяльності, що мають соціально-економічне спрямування, виконання яких забезпечує досягнення визначених цілей організації.

Стратегія організації:

115. генеральний план дій, що визначає пріоритети стратегічних завдань, необхідні ресурси і послідовність кроків по досягненню цілей організації;

116. основний управлінський «план гри», спрямований на налагодження функціонування і розвиток в організації довгострокової перспективи, шляхом виконання продуктово-товарних, ресурсних й функціональних стратегій, необхідних для заповнення «стратегічної прогалини» та досягнення її цілей.

Типи стратегій:

117. стратегії зростання (розвитку);

118. стратегії концентрованого зростання;

119. стратегії інтегрованого зростання;

120. стратегії диверсифікаційного зростання;

121. стратегії скорочення.

5.2. Вибір правової форми організації

Прибуткові (комерційні) організації з метою координації їх підприємницької діяльності, а також представлення і захисту загальних майнових інтересів можуть за договором між собою створювати об'єднання у формі асоціацій, спілок тощо, які є неприбутковими організаціями.

Громадські та інші некомерційні організації, у тому числі установи, також можуть добровільно об'єднуватися в асоціації (союзи тощо). Асоціація (союз тощо) некомерційних організацій є також неприбутковою організацією.

5.3. Формування робочих груп

Серед малих груп можна спостерігати окремі різновиди:

122. умовні або номінальні;

123. природні (формальні та неформальні);

124. лабораторні;

125. референтні, не референтні та антиреферентні

Неформальною вважається спонтанно створена група людей, які регулярно взаємодіють для досягнення певної мети.

Цілі неформальних груп – виникають та існують на базі особистих інтересів їхніх учасників і можуть співпадати або розходитися з цілями офіційної організації.

Взаємовідносини всередині груп між учасниками і заінтересованими сторонами діляться на:

• офіційні й неофіційні;

• відносини керівництва та підлеглих;

• ділові й особисті;

• раціональні та емоційні

Процедура організаційного проектування – передбачає формування робочих груп з метою забезпечення виконання учасниками цих утворень конкретних функціональних напрямів економічного і соціального спрямування.

Регламентація діяльності – відбувається через процедуру затвердження положення про структурний підрозділ і посадових інструкцій для кожної штатної одиниці.

Сукупність структурних підрозділів і взаємозв’язки між ними – визначають організаційну структурну схему управління суб’єкта господарювання і слугують основою для побудови та налагодження функціонування дієвої системи адміністративного менеджменту.