3. Військо

Армія сформувала­ся і зросла на організаційних принципах Запорозької Січі, її ядро становило реєстрове та запорозьке козацт­во, навколо якого об'єдналося повстале («покозачене») селянство та міське населення.

Чисельність була не сталою.

Організаційно військо поділялося на:

• полки – складалися з 1-11 тисяч чоловік

• сотні – у які входили 100-300 козаків

• десятки (курені) – складали 10-40 чоловік

Утримання війська (винагорода за службу):

- надання переважно низовим козакам рангових маєтностей

- надання грошової винагороди козацькій старшині, найбільший розмір отримував генеральний писар.

Грошова винагорода надавалася найманцям (татарам, сербам, німцям).

Козацьке військо у 1648-1649 рр. переважно було пішим і використовувало татарські кінні загони. Згодом розвинулася власна кіннота. Джерела отримання артилерії:

- переважно використовувалися трофеї

- купувалася в Німеччині

- є припущення про власне виготовлення в Глухові.

4. Джерела формування військового скарбу

Фінансову сферу держави гетьман спочатку контролю­вав особисто, а з 1654 р. введено посаду гетьманського підскарбія. Джерела поповнення скарбниці:

1) з земельного фон­ду – у власність держави перейшли землі польської шляхти, королівщин, які були віддані козакам за службу (рангові маєтності);

2) мита:

- зовнішні торгові збори: індукта (за ввезення), евекта (за вивезення товарів);

- внутрішні торгові збори – возове, повідерщина;

3) з доходів від промис­лів: броварні, гуральні перебували у власності держави і здавалися в оренду приватним особам, монастирям, міським магістратам;

4) з податків, які сплачували селяни і міщани. Козацтво оподатковувалося у виняткових випадках. Одиниця оподаткування - господарство. Для утримання війська запроваджено стації.

Тема 6. Судочинство та право держави б. Хмельницького

(2 год.)

1. Джерела права

2. Цивільно-правові норми

3. Кримінальне право

1. Джерела права

- припинили дію джерела права, які утверджували панування магнатів, польської шляхти і католицької церкви у Речі Посполитій: «Устав на волоки», «Ординація Війська Запорізько­го», сеймові та королівські конституції тощо;

- продовжували діяти:

1) Статут ВКЛ 1588 р. З нього вилучили тільки ті розділи й артикули, що визначали порядок створення і діяльність шляхетських станових судів;

2) магістрати керувалися «Порядком прав цивільних» та іншими джерелами права, які повністю зберегли дію;

3) без суттєвих змін залишилися джерела церковного права;

4) важливого значення набули правові звичаї. Вводилося нове поняття — «козацьке право», під яким розумілася сукупність норм звичаєвого права, що виникла у Запорізькій Січі, а згодом – сукупність доповнених і розширених гетьманською владою і в практиці судової діяльності військово-адміністративних органів;

- новим джерелом постали універсали, їх вида­вали гетьман, а іноді й полковники. Вони мали характер письмово­го розпорядження адміністративно-політичного акта. Найпоши­ренішими універсалами були ті, що регулювали:

а) розподіл земельних володінь,

б) підтвердження права власності на маєтки,

в) недоторканність майна феодалів і підвладності селян,

г) встановлення повинностей і податків,

д) з військових питань, про призначення на посади тощо.