Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ІДПУ-Консп-друк (1).doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
606.72 Кб
Скачать

Тема 12. Виникнення та діяльність Центральної Ради (2 год.)

1. Еволюція правового і фактичного статусу України у період Центральної Ради

2. Організація державної влади

3. Розбудова війська

4. Фінансова система

5. Джерела та галузі права

6. Прорахунки Центральної Ради у державотворенні

1. Еволюція правового і фактичного статусу України у період Центральної Ради

Етапи:

  1. 17-20 квітня 1917 р. – ЦР постає як координаційний орган

  2. З політичного клубу (ТУП, УДРП) перетворення в загальноукраїнський орган, що представляє інтереси різних організацій і територіальних громад

  3. ЦР – територіальний носій влади на Україні

У Києві 4 (за но­вим стилем — 17) березня 1917р. створено Центральну Раду, її головою обрано вченого М. Грушевського.

Універсали:

- 10 (23) червня 1917 р. - Перший Універсал, у яко­му закликано населення до самостійного будівництва національ­ної української державності.

- 16 липня 1917 р. - Другий Універсал: політичні керманичі України ще надіялися на Всеросійські Установчі збори, які нібито мали вста­новити автономію України, і підкреслювали, що Україна не буде відокремлюватися від Росії, що Україна визнає Установчі збори Росії найвищим органом влади.

7 (20) листопада 1917 р. - Третій Універсал, яким проголошувала утворення Української Народної Республіки, але знову у федеративному союзі з Росією.

У період наступу більшовиків - 9 (22) січня 1918 р. - Четвертий Універсал:

- проголошено «однині Українська Народна Республіка стає самостійною, ні від нікого незалежною, вільною, суверенною державою».

29 квітня 1918 р. – державний переворот, ЦР втрачає владу.

2. Організація державної влади

ЦР, видавши Перший універсал, постала як законодавчий орган, але цю функцію брала тимчасово до скликання Всеросійських, згодом Всеукраїнських, установчих зборів.

Центральна Рада виділила зі свого складу виконавчий орган — Малу Раду, на чолі з М. Грушевським і заступниками В. Винниченком та С. Єфремовим.

Наприкінці червня 1917 р. згідно з Першим Універсалом був створений уряд автономної України — Генеральний Секретаріат. Головою уряду став В. Винниченко (він також очолив секретарст­во внутрішніх справ), секретарем (генеральним писарем) — П. Христюк, згодом — О. Лотоцький.

Щодо місцевих органів державної адміністрації і самовря­дування, то тут в політиці Центральної Ради не було ясності. Четвертий Універсал до вже існуючих місцевих органів додав ради робітничо-селянських і солдатських депутатів, що ускладни­ло і заплутало систему органів самоврядування.

Щодо судової системи, то продовжували існувати (й частково — діяти) суди, запроваджені судовою реформою 1864 р. Це були: діль­ничні мирові суди, з'їзди мирових суддів, окружні суди (1 на кілька повітів); як апеляційні інстанції — судові палати; найвищою інстанцією був сенат у Петрограді. Крім цих судів, в Україні діяли ще селянські волосні суди, верхні волосні суди та ін.

Після Лютневої революції створено адміністра­тивні суди у повітах і особливі адміністративні відділи при окруж­них судах. В роки війни створювались рево­люційні трибунали та інші надзвичайні суди.

15 грудня 1917 р. - закон про утворення тимчасово­го Генерального суду. Він складався з 3 департаментів: цивільного, карного та адміністративного.

16 грудня прийнято Закон «Про заведення апеляційних судів», їх створено 3: Київський, Харківський і Одеський. Апеляційний суд складався з голови, заступника і кількох суддів.