- •Опорний конспект лекцій з дисципліни
- •Тема 1. Вступ до курсу ідпу (2 год.)
- •1. Мета курсу
- •2. Предмет курсу
- •3. Зв'язок ідпу з іншими дисциплінами
- •4. Принципи (підходи) історичних досліджень та методи пізнання
- •5. Періодизація ідпу
- •Тема 2. Історія державності Київської Русі (2 год.)
- •1. Теорії походження Київської Русі
- •2. Суспільний лад
- •4. Податкова система
- •5. Організація війська
- •Тема 3. Руська Правда Ярослава Мудрого (2 год.)
- •1. Джерела права Київської Русі
- •2. Редакції та структура Руської Правди
- •3. Цивільно-правові норми
- •4. Норми сімейного права
- •5. Кримінально-правові норми
- •6. Процесуальні норми
- •Тема 4. Управління та право на українських землях у період Литовсько-Польської держави (2 год.)
- •1. Етапи перебування українських земель у складі вкл та Польщі. Люблінська унія
- •2. Соціальна структура суспільства
- •3. Земські сеймики і уряди – органи шляхетського самоврядування
- •4. Організація влади у містах
- •5. Цехова організація
- •6. Джерела права
- •7. Цивільно-правові норми
- •8. Шлюбно-сімейні норми
- •9. Кримінально-правові норми
- •Тема 5. Формування держави б. Хмельницького. Органи влади (2 год.)
- •1. Етапи формування держави
- •2. Органи державної влади
- •3. Військо
- •4. Джерела формування військового скарбу
- •Тема 6. Судочинство та право держави б. Хмельницького
- •1. Джерела права
- •2. Цивільно-правові норми
- •3. Кримінальне право
- •Тема 7. «Руїна». Ліквідація Гетьманщини (2 год.)
- •1. І. Виговський (Гадяцький трактат) та ю. Хмельницький (Переяславський договір) - два вектори політики
- •2. Остаточний поділ держави на Правобережжя (п. Тетеря, п. Дорошенко) та Лівобережжя (і. Брюховецький, д. Многогрішний, і. Самойлович, і. Мазепа)
- •3. Перебування Лівобережжя і Слобожанщини у складі Росії в XVIII ст.
- •4. Судочинство та право доби «Руїни»
- •Тема 8. П. Орлик та його Конституція (2 год.)
- •1. Постать п. Орлика
- •2. Структура та основні засади «Конституції» п. Орлика
- •3. Значення «Конституції» п. Орлика
- •Тема 9. Суспільно-політичний лад і право в Україні у складі Російської імперії (хіх-початок хх ст.) (2 год.)
- •1. Соціальна диференціація суспільства
- •2. Державний устрій
- •3. Система судочинства
- •4. Джерела та характерні риси права
- •Тема 10. Реформи 60-70-х років хіх ст. У Російській імперії
- •1. Селянська реформа 1861 рр.
- •2. Судова реформа 1864 р.
- •3. Земська реформа 1864 р.
- •4. Міська реформа 1870 р.
- •5. Військова реформа 1874 р.
- •6. Значення реформ
- •7. Особливості здійснення реформ у Росії (на відміну від Австрії)
- •Тема 11. Західноукраїнські землі у складі Австрії та Австро-Угорщини (2 год.)
- •1. Органи урядової адміністрації
- •2. Органи крайового і місцевого самоврядування
- •3. Система судових органів
- •4. Джерела та характерні риси права
- •Тема 12. Виникнення та діяльність Центральної Ради (2 год.)
- •1. Еволюція правового і фактичного статусу України у період Центральної Ради
- •2. Організація державної влади
- •3. Розбудова війська
- •4. Фінансова система
- •5. Джерела та галузі права
- •6. Прорахунки Центральної Ради у державотворенні
- •Тема 13. Українська держава за гетьмана п. Скоропадського
- •1. Організація державної влади
- •2. Розбудова війська
- •3. Спроби розширення території
- •4. Фінансова система
- •5. Джерела та галузі права
- •6. Причини короткотривалості держави
- •Тема 14. Українська держава та право періоду Директорії
- •1. Організація державної влади
- •2. Розбудова війська
- •3. Фінансова система
- •4. Джерела та галузі права
- •5. Причини падіння Директорії
- •Тема 15. Держава і право зунр (2 год.)
- •1. Організація державної влади
- •2. Розбудова війська
- •3. Джерела та галузі права
- •4. Причини короткотривалості існування
- •Тема 16. Радянська державність в Україні (1917-1945 рр.). Карпатська Україна та акт 30 червня 1941 р. (2 год.)
- •1. Становлення радянської влади в Україні
- •2. Конституції 1919, 1929, 1937 рр. Та розвиток галузей права урср
- •3. Карпатська Україна
- •4. Акт відновлення державності 30 червня 1941 р.
- •Тема 17. Радянська державність та право в Україні
- •1. Формування території урср
- •2. Організація влади в урср
- •3. Джерела та характерні риси права
- •Тема 18. Держава і право України на сучасному етапі (1991-2008 рр.) (2 год.)
- •1. Проголошення незалежності України
- •2. Конституціалізм в Україні
- •3. Формування державного апарату влади
- •4. Судова реформа
- •5. Реформування законодавства України
Тема 18. Держава і право України на сучасному етапі (1991-2008 рр.) (2 год.)
1. Проголошення незалежності України
2. Конституціалізм в Україні
3. Формування державного апарату влади
4. Судова реформа
5. Реформування законодавства України
1. Проголошення незалежності України
Верховна Рада Української РСР 16 липня 1990 р. прийняла Декларацію про державний суверенітет України.
У Москві 19 серпня 1991 р. створено так званий Державний комітет надзвичайного стану — ГКЧП. Комітет оголосив про взяття влади, в деяких регіонах ввів надзвичайний стан. Однак ГКЧП не вдалося утримати владу.
Позачергова сесія Верховної Ради України 24 серпня 1991 р. розглянула питання: про політичну ситуацію в республіці й заходи, які необхідно вжити для недопущення можливості повторення подібних дій у майбутньому. Сесія прийняла Акт проголошення незалежності України.
Акт проголошення незалежності України не був випадковим явищем. Акт проголошення незалежності України український народ прийняв, продовжуючи тисячолітню традицію державотворення в Україні з урахуванням природного права на самовизначення.
2. Конституціалізм в Україні
Конституційний процес проходив з великими труднощами і тривав понад 5 років.
Ще у жовтні 1990 р. Верховна Рада утворила конституційну комісію, яка мала завдання спочатку розробити проект концепції конституції. У червні 1991 р. концепцію нової Конституції України затвердила Верховна Рада.
Восени 1993 р. конституційний процес пригальмувався. Чинною залишалася Конституція УРСР, до якої було внесено понад 200 поправок і доповнень.
Новий, другий етап конституційного процесу почався після виборів нового складу Парламенту і Президента. У вересні була створена нова конституційна комісія — на засадах представництва від законодавчої і виконавчої влади. Співголовами комісії були Президент Л. Кучма і Голова Верховної Ради О. Мороз.
Гостре протистояння гілок влади завершилося у червні 1995 р. укладенням Конституційного договору між Верховною Радою і Президентом строком на рік.
У лютому 1996 р. конституційна комісія передала проект Конституції на розгляд Верховної Ради. Гострі дебати виникли навколо 5 основних положень: розподіл повноважень між гілками влади, проблеми власності, державна символіка, статус російської мови і статус Республіки Крим. У черговий раз конституційний процес зайшов у глухий кут.
У такій ситуації Рада національної безпеки рекомендувала Президентові оголосити референдум щодо затвердження Основного Закону. Л. Кучма підписав відповідний указ. У парламенті створено погоджувальну комісію на чолі з М. Сиротою. Врешті-решт у ніч з 27 на 28 червня 1996 р. Конституцію було затверджено
З прийняттям Конституції завершено період становлення держави, вибудувано її структуру, закладено основи для реалізації принципової конституційної формули: людина, сім'я, народ, держава.
3. Формування державного апарату влади
Після проголошення незалежності Верховна Рада прийняла низку важливих, конституційного значення законів, зокрема і щодо органів влади.
Прагнучи зміцнити виконавчу гілку влади, Президент України Л. Кравчук у лютому 1992 р. створив Державну думу. Однак через кілька місяців, наразившись на опозицію парламенту, Л. Кравчук Думу розпустив.
Законом «Про представника Президента України» (березень 1992 р.). з метою ефективнішої реалізації президентської влади на місцях створено інститут представників Президента в областях, районах та містах центрального підпорядкування.
Принципи формування та діяльності органів державної влади передбачено Конституцією. В Основному Законі визначено порядок утворення, структуру та компетенцію центральних і місцевих органів влади.
Єдиним органом законодавчої влади в Україні є Парламент — Верховна Рада. Главою Української держави є Президент. Вищим органом у системі органів виконавчої влади є Кабінет Міністрів. Органами державної виконавчої влади на місцях є обласні, районні, а також створені у містах Києві та Севастополі державні адміністрації.
Конституційний Суд України, єдиний орган конституційної юрисдикції. Він утворюється і діє на основі розділу XII Конституції, Закону від 16 жовтня 1996 р. «Про Конституційний Суд України».
Органами місцевого самоврядування, яке здійснюється територіальною громадою, є сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи. Положення Конституції щодо місцевого самоврядування набули розвитку у Законі «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21 травня 1997 р.
8 грудня 2004 р. депутати ухвалили проведення політичної реформи та реформування системи місцевого самоврядування. Україна з президентсько-парламентської республіки перетворилась на парламентсько-президентську. Повноваження Президента були значно урізані.
Закон «Про Кабінет Міністрів України» від 21 грудня 2006 р , ініційований прем'єр-міністром В. Януковичем ще більше, ніж це передбачено конституційною реформою 2004 р., обмежити владу Президента.
