- •Опорний конспект лекцій з дисципліни
- •Тема 1. Вступ до курсу ідпу (2 год.)
- •1. Мета курсу
- •2. Предмет курсу
- •3. Зв'язок ідпу з іншими дисциплінами
- •4. Принципи (підходи) історичних досліджень та методи пізнання
- •5. Періодизація ідпу
- •Тема 2. Історія державності Київської Русі (2 год.)
- •1. Теорії походження Київської Русі
- •2. Суспільний лад
- •4. Податкова система
- •5. Організація війська
- •Тема 3. Руська Правда Ярослава Мудрого (2 год.)
- •1. Джерела права Київської Русі
- •2. Редакції та структура Руської Правди
- •3. Цивільно-правові норми
- •4. Норми сімейного права
- •5. Кримінально-правові норми
- •6. Процесуальні норми
- •Тема 4. Управління та право на українських землях у період Литовсько-Польської держави (2 год.)
- •1. Етапи перебування українських земель у складі вкл та Польщі. Люблінська унія
- •2. Соціальна структура суспільства
- •3. Земські сеймики і уряди – органи шляхетського самоврядування
- •4. Організація влади у містах
- •5. Цехова організація
- •6. Джерела права
- •7. Цивільно-правові норми
- •8. Шлюбно-сімейні норми
- •9. Кримінально-правові норми
- •Тема 5. Формування держави б. Хмельницького. Органи влади (2 год.)
- •1. Етапи формування держави
- •2. Органи державної влади
- •3. Військо
- •4. Джерела формування військового скарбу
- •Тема 6. Судочинство та право держави б. Хмельницького
- •1. Джерела права
- •2. Цивільно-правові норми
- •3. Кримінальне право
- •Тема 7. «Руїна». Ліквідація Гетьманщини (2 год.)
- •1. І. Виговський (Гадяцький трактат) та ю. Хмельницький (Переяславський договір) - два вектори політики
- •2. Остаточний поділ держави на Правобережжя (п. Тетеря, п. Дорошенко) та Лівобережжя (і. Брюховецький, д. Многогрішний, і. Самойлович, і. Мазепа)
- •3. Перебування Лівобережжя і Слобожанщини у складі Росії в XVIII ст.
- •4. Судочинство та право доби «Руїни»
- •Тема 8. П. Орлик та його Конституція (2 год.)
- •1. Постать п. Орлика
- •2. Структура та основні засади «Конституції» п. Орлика
- •3. Значення «Конституції» п. Орлика
- •Тема 9. Суспільно-політичний лад і право в Україні у складі Російської імперії (хіх-початок хх ст.) (2 год.)
- •1. Соціальна диференціація суспільства
- •2. Державний устрій
- •3. Система судочинства
- •4. Джерела та характерні риси права
- •Тема 10. Реформи 60-70-х років хіх ст. У Російській імперії
- •1. Селянська реформа 1861 рр.
- •2. Судова реформа 1864 р.
- •3. Земська реформа 1864 р.
- •4. Міська реформа 1870 р.
- •5. Військова реформа 1874 р.
- •6. Значення реформ
- •7. Особливості здійснення реформ у Росії (на відміну від Австрії)
- •Тема 11. Західноукраїнські землі у складі Австрії та Австро-Угорщини (2 год.)
- •1. Органи урядової адміністрації
- •2. Органи крайового і місцевого самоврядування
- •3. Система судових органів
- •4. Джерела та характерні риси права
- •Тема 12. Виникнення та діяльність Центральної Ради (2 год.)
- •1. Еволюція правового і фактичного статусу України у період Центральної Ради
- •2. Організація державної влади
- •3. Розбудова війська
- •4. Фінансова система
- •5. Джерела та галузі права
- •6. Прорахунки Центральної Ради у державотворенні
- •Тема 13. Українська держава за гетьмана п. Скоропадського
- •1. Організація державної влади
- •2. Розбудова війська
- •3. Спроби розширення території
- •4. Фінансова система
- •5. Джерела та галузі права
- •6. Причини короткотривалості держави
- •Тема 14. Українська держава та право періоду Директорії
- •1. Організація державної влади
- •2. Розбудова війська
- •3. Фінансова система
- •4. Джерела та галузі права
- •5. Причини падіння Директорії
- •Тема 15. Держава і право зунр (2 год.)
- •1. Організація державної влади
- •2. Розбудова війська
- •3. Джерела та галузі права
- •4. Причини короткотривалості існування
- •Тема 16. Радянська державність в Україні (1917-1945 рр.). Карпатська Україна та акт 30 червня 1941 р. (2 год.)
- •1. Становлення радянської влади в Україні
- •2. Конституції 1919, 1929, 1937 рр. Та розвиток галузей права урср
- •3. Карпатська Україна
- •4. Акт відновлення державності 30 червня 1941 р.
- •Тема 17. Радянська державність та право в Україні
- •1. Формування території урср
- •2. Організація влади в урср
- •3. Джерела та характерні риси права
- •Тема 18. Держава і право України на сучасному етапі (1991-2008 рр.) (2 год.)
- •1. Проголошення незалежності України
- •2. Конституціалізм в Україні
- •3. Формування державного апарату влади
- •4. Судова реформа
- •5. Реформування законодавства України
3. Значення «Конституції» п. Орлика
Підсумовуючи наведене, варто зазначити, що Конституція Пилипа Орлика, прийнята 5 квітня 1710 р., мала надзвичайно важливе значення:
.1. була найбільш передовим у тогочасному європейському суспільстві, де панували переважно абсолютистські монархії, державницьким актом, який визначав Україну як станову республіку на чолі з виборною гетьманською владою.
2. автори Конституції прагнули поєднати уривки минувшини та окреслити модель суспільства, яка вмістила б найголовніші здобутки нації.
3. в Конституції відчутні ліберально-демократичні традиції. Запровадження постійних генеральних рад свідчило, що засади парламентаризму зародилися в середовищі українських політиків. Крім того, закріплення Конституцією засади особистої відповідальності службовців за розтрату державного майна, незалежності судової гілки влади, розмежування компетенції між гетьманом та Генеральною радою тощо були свідченням новаторства та демократизму в організації державної влади і управління.
Хоч чітко форми правління в Україні вона не визначала, але це була станова гетьмансько-парламентська республіка з виборним гетьманом на чолі (але не монархія, як твердять деякі дослідники; монархічних традицій в Україні ніколи не було, оскільки надто сильними увесь час були демократичні традиції).
4. Конституція 1710 р. мала на меті консолідацію тогочасного українського суспільства, про що свідчать зафіксовані в ній обмеження самовладдя гетьмана, розширення демократичних засад у суспільстві, повернення Запорізькій Січі традиційних прав і вольностей та особливого статусу, підтвердження прав українських міст, обмеження соціальної експлуатації.
Тема 9. Суспільно-політичний лад і право в Україні у складі Російської імперії (хіх-початок хх ст.) (2 год.)
1. Соціальна диференціація суспільства
2. Державний устрій
3. Система судочинства
4. Джерела та характерні риси права
1. Соціальна диференціація суспільства
Дворянство. Загальною політикою царського самодержавства щодо дворянського стану була політика підтвердження і зміцнення прав цього стану. У 1801 р. підтверджена Жалувана грамота дворянству 1785 р. Водночас царське самодержавство надавало чимало переваг російському дворянству у губерніях Правобережної України.
Духовенство поділялося на чорне (чернече) і біле (приходське); звільнялося від особистих податків і повинностей, військових постоїв, тілесних покарань.
Міста поділялися на губернські, повітові, заштатні (які не були адміністративними центрами) та містечка. Все міське населення поділялося на купців, міщан, цехових і так званих робочих людей.
Селянство поділялося на:
- державних селян,
- військових поселенців,
- поміщицьких селян.
З розвитком промисловості в Україні зростала кількість робітників.
Буржуазія: прошарок української національної буржуазії становив невелику частину населення. В її середовищі виник прошарок інтелігенції — лікарі, адвокати, чиновники. Велике значення для розширення прав буржуазії мали земська, міська і судова реформи. Відповідно до встановлених майнових цензів представники буржуазії отримали доступ до органів місцевого самоврядування, а також до судових посад.