Тема 17. Радянська державність та право в Україні

(1946-1991 рр.) (2 год.)

1. Формування території УРСР

2. Організація влади в УРСР

3. Джерела та характерні риси права

1. Формування території урср

Галичина. Друга світова війна почалася 1 вересня 1939 р., коли фашистська Німеччина напала на Польщу. 17 верес­ня уряд СРСР вручив послу Польщі в Москві ноту і дав розпорядження військам Червоної армії перейти кордон, взяти під захист життя і майно на­селення Західної України і Західної Білорусі. Такими, принаймні формально, були події. Останнім часом ґрунтовніше з'ясовано політичні передумови такого розвитку подій - До­говір про ненапад між Радянським Союзом та Німеччиною, укла­дений 23 серпня 1939 р. (Пакт Молотова-Ріббентропа), і таємний протокол до нього.

У приміщенні Львівського оперного театру 26 жовтня 1939 р. в урочистій обстановці відкрилися Народні Збори Західної Ук­раїни. На заключному засіданні депутати обрали Повноважну комісію, якій доручено від імені Народних Зборів вручити декла­рації Верховній Раді СРСР і Верховній Раді УРСР і просити їх ввести Західну Україну до складу СРСР з входженням її до УРСР.

1 листопада Верховна Рада СРСР ухвалила відповідний закон: задовольнити прохання Народних Зборів Західної України і включити її до складу Союзу РСР із з'єднанням з Українською РСР. Верховній Раді УРСР було запропоновано прийняти Західну Україну до складу Української РСР, що зроблено на третій сесії Верховної Ради Української РСР 13-15 листопада 1939 р.

Північна Буковина. Встановлення у Румунії 1938 р. королів­ської диктатури, а у вересні 1940 р. фашистського режиму, очоле­ного генералом Антонеску, тяжко позначилося на становищі ук­раїнського населення Північної Буковини.

Ра­дянський уряд 26 червня 1940 р. надіслав румунському урядові ноту, вимагаючи повернути Бессарабію та Північну Буковину, населення яких було українським, тобто пов'язане з Україною як спільністю історичної долі, так і спільністю мови, релігії, традицій та ін.

У зв'язку з неясною відповіддю Румунії радянський уряд 27 червня ультимативно запропонував їй звільнити Бессарабію і Північну Буковину. Наступного дня уряд Румунії прийняв ці про­позиції і почав виводити свої війська з цих земель.

У липні 1940 р. до Москви виїхала делегація «від трудящих» Північної Буковини просити возз'єднати їх край з Україною.

Верховна Рада СРСР 2 серпня прийняла закон «Про включен­ня північної частини Буковини і Хотинського, Акерманського та Ізмаїльського повітів Бєссарабії до складу УРСР». Решта тери­торії Бессарабії відійшла до складу новоутвореної Молдавської РСР. Так, 7 серпня 1940 р. були створені Чернівецька та Ізмаїльська області, замість повітів і волостей — райони. Тоді ж 2 райони — Бричанський і Липканський, населені переважно мол­даванами, ввійшли до складу МРСР.

Закарпатська Україна. Поступове звільнення радянськими військами України у 1943-1944 рр. від фашистських загарбників викликало нове піднесення на Закарпатті. Розгорнувся масовий рух за вихід Закарпатської України з Чехословацької Республіки та входження її до складу єдиної Української держави. 26 листопада 1944 р. у Мукачевому відбувся Перший з'їзд народних комітетів Закарпатської України, одноголосно прийняв Маніфест про возз'єднання Закарпатської України з Україною і вихід зі складу Чехословаччини.

У червні 1945 р. до Москви прибула чехословацька урядова де­легація для переговорів з радянським урядом про Закарпатську Україну, а 20 червня був підписаний договір між Радянським Со­юзом і Чехословаччиною про Закарпатську Україну, ратифікова­ний у листопаді того ж року Тимчасовими Національними Збора­ми Чехословаччини і Президією Верховної Ради СРСР. Так був за­вершений процес об'єднання українських земель.

На підставі Указу Президії Верховної Ради СРСР 22 січня 1946 р. у складі України була створена Закарпатська область.

У 1954 р., коли з ініціативи уряду Російської Федерації з нагоди 300-річчя приєднання Ук­раїни до Росії було прийнято Указ Президії Верховної Ради СРСР про передачу Україні Криму, — остаточно сформувалися кордони України.