- •Опорний конспект лекцій з дисципліни
- •Тема 1. Вступ до курсу ідпу (2 год.)
- •1. Мета курсу
- •2. Предмет курсу
- •3. Зв'язок ідпу з іншими дисциплінами
- •4. Принципи (підходи) історичних досліджень та методи пізнання
- •2. Суспільний лад
- •5. Періодизація ідпу
- •Тема 2. Історія державності Київської Русі (2 год.)
- •1. Теорії походження Київської Русі
- •4. Податкова система
- •5. Організація війська
- •Тема 3. Руська Правда Ярослава Мудрого (2 год.)
- •1. Джерела права Київської Русі
- •2. Редакції та структура Руської Правди
- •3. Цивільно-правові норми
- •4. Норми сімейного права
- •5. Кримінально-правові норми
- •6. Процесуальні норми
- •Тема 4. Управління та право на українських землях у період Литовсько-Польської держави (2 год.)
- •1. Етапи перебування українських земель у складі вкл та Польщі. Люблінська унія
- •2. Соціальна структура суспільства
- •3. Земські сеймики і уряди – органи шляхетського самоврядування
- •4. Організація влади у містах
- •5. Цехова організація
- •6. Джерела права
- •7. Цивільно-правові норми
- •8. Шлюбно-сімейні норми
- •9. Кримінально-правові норми
- •Тема 5. Формування держави б. Хмельницького. Органи влади (2 год.)
- •1. Етапи формування держави
- •2. Органи державної влади
- •3. Військо
- •4. Джерела формування військового скарбу
- •Тема 6. Судочинство та право держави б. Хмельницького
- •1. Джерела права
- •2. Цивільно-правові норми
- •3. Кримінальне право
- •Тема 7. «Руїна». Ліквідація Гетьманщини (2 год.)
- •1. І. Виговський (Гадяцький трактат) та ю. Хмельницький (Переяславський договір) - два вектори політики
- •2. Остаточний поділ держави на Правобережжя (п. Тетеря, п. Дорошенко) та Лівобережжя (і. Брюховецький, д. Многогрішний, і. Самойлович, і. Мазепа)
- •3. Перебування Лівобережжя і Слобожанщини у складі Росії в XVIII ст.
- •4. Судочинство та право доби «Руїни»
- •Тема 8. П. Орлик та його Конституція (2 год.)
- •1. Постать п. Орлика
- •2. Структура та основні засади «Конституції» п. Орлика
- •3. Значення «Конституції» п. Орлика
- •Тема 9. Суспільно-політичний лад і право в Україні у складі Російської імперії (хіх-початок хх ст.) (2 год.)
- •1. Соціальна диференціація суспільства
- •2. Державний устрій
- •3. Система судочинства
- •4. Джерела та характерні риси права
- •Тема 10. Реформи 60-70-х років хіх ст. У Російській імперії
- •1. Селянська реформа 1861 рр.
- •2. Судова реформа 1864 р.
- •3. Земська реформа 1864 р.
- •4. Міська реформа 1870 р.
- •5. Військова реформа 1874 р.
- •6. Значення реформ
- •7. Особливості здійснення реформ у Росії (на відміну від Австрії)
- •Тема 11. Західноукраїнські землі у складі Австрії та Австро-Угорщини (2 год.)
- •1. Органи урядової адміністрації
- •2. Органи крайового і місцевого самоврядування
- •3. Система судових органів
- •4. Джерела та характерні риси права
- •Тема 12. Виникнення та діяльність Центральної Ради (2 год.)
- •1. Еволюція правового і фактичного статусу України у період Центральної Ради
- •2. Організація державної влади
- •3. Розбудова війська
- •4. Фінансова система
- •5. Джерела та галузі права
- •6. Прорахунки Центральної Ради у державотворенні
- •Тема 13. Українська держава за гетьмана п. Скоропадського
- •1. Організація державної влади
- •2. Розбудова війська
- •3. Спроби розширення території
- •4. Фінансова система
- •5. Джерела та галузі права
- •6. Причини короткотривалості держави
- •Тема 14. Українська держава та право періоду Директорії
- •1. Організація державної влади
- •2. Розбудова війська
- •3. Фінансова система
- •4. Джерела та галузі права
- •5. Причини падіння Директорії
- •Тема 15. Держава і право зунр (2 год.)
- •1. Організація державної влади
- •2. Розбудова війська
- •3. Джерела та галузі права
- •4. Причини короткотривалості існування
- •Тема 16. Радянська державність в Україні (1917-1945 рр.). Карпатська Україна та акт 30 червня 1941 р. (2 год.)
- •1. Становлення радянської влади в Україні
- •2. Конституції 1919, 1929, 1937 рр. Та розвиток галузей права урср
- •3. Карпатська Україна
- •4. Акт відновлення державності 30 червня 1941 р.
- •Тема 17. Радянська державність та право в Україні
- •1. Формування території урср
- •2. Організація влади в урср
- •3. Джерела та характерні риси права
- •Тема 18. Держава і право України на сучасному етапі (1991-2008 рр.) (2 год.)
- •1. Проголошення незалежності України
- •2. Конституціалізм в Україні
- •3. Формування державного апарату влади
- •4. Судова реформа
- •5. Реформування законодавства України
5. Періодизація ідпу
Періодизація ІДПУ відіграє важливу роль, оскільки ця дисципліна охоплює надзвичайно великий період історії.
Критерії і підходи періодизації ІДПУ:
- марксистська наука в основу періодизації клала типологічно-класові критерії, виділяючи рабовласницький, феодальний, капіталістичний, соціалістичний періоди;
- цивілізаційно-хронологічна теорія: певні періоди історичного розвитку визначаються не лише об'єктивно-матеріальними факторами та реальним співвідношенням класових сил, а й ідейно-політичними факторами, накопиченими в процесі історичного розвитку.
В українській державно-правовій науці досі немає єдиної, чіткої і обґрунтованої періодизації. Науковці визначають від 5 до 19 періодів.
Тема 2. Історія державності Київської Русі (2 год.)
1. Теорії походження Київської Русі
2. Суспільний лад
3. Державний устрій
а) князь та доктрини здобуття князівської влади
б) віче та боярська рада
в) князівські з’їзди
г) організація князівського управління
4. Податкова система
5. Організація війська
1. Теорії походження Київської Русі
Державницька теорія виникнення держави Київська Русь (М. Костомаров, І. Креп’якевич, М. Грушевський) полягає у тому, що політичний розвиток Київської Русі відбувався не тільки під впливом зовнішніх факторів, а був спричинений і організаційними засадами власне слов’ян.
Норманська теорія походження (Г. Байєр, Г. Міллер і А. Шлецер) полягає в тому, що утворення Київської держави пояснювалось впливом варяг-норманів, які стояли вище за своїм соціально-економічним та культурним розвитком і вперше серед слов'ян утворили державну організацію.
Хозарська теорія виникнення Київської Русі (Пріцак, США) базується на припущенні, що поляни мали не слов’янське походження, а були різновидом хозар (салтово-маяцька археологічна культура). Проте згідно археологічних досліджень поляни все ж мали слов’янське коріння, тому теорія має спростування.
2. Суспільний лад
У IX ст. сформувався клас землевласників-феодалів, до якого належали:
- київський великий князь, який розпоряджався общинними землями, що вважалися державними, роздаючи їх дружинникам, які становили сконсолідоване військо
- місцеві князі
- бояри, дітські (отроки)
- церква.
Групи феодально залежних людей:
- смерди – майнові права були обмежені
- рядовичі – перебували у тимчасовій залежності у зв'язку з договором — «рядом»
- закупи – не маючи засобів виробництва, змушені брати у феодала «купу», тобто позичку грошима, і одержували від нього земельний наділ
- ізгої – не мали засобів виробництва для ведення власного господарства. У становище ізгоїв потрапляло багато рабів (їх називали холопами або челяддю).
Міське населення поділялося на дві основні групи:
- міську аристократію, до якої належали: князі, бояри, вище духовенство, купці;
- міські низи: ремісники, дрібні торговці, рядове духовенство.
.3. Державний устрій
Очолював державу великий князь. Йому належала:
- верховна законодавча влада;
- виконавча влада: був главою адміністрації
- судова влада
- виконував функції воєначальника і особисто водив рать у бій.
Способи заміщення столів:
законні:
за принципом «родового старшинства» (горизонтальний): старшому в роді
за принципом «отчини» (вертикальний) :передання влади синові
закликання князя вічем
за рішенням з’їзду князів
незаконні (узурпація влади шляхом захоплення влади).
Князь у випадку необхідності скликав збори міського населення — віча. Також воно могло скликатись за власною ініціативою населення. У вічу могли брати участь усі чоловіки, крім холопів. Воно розглядало питання війни і миру, запрошення або вигнання князів, обирало або усувало представників адміністративного, судового та військового управління тощо.
Діяльність князя скеровувалася радою бояр. Щоправда, вона юридично не була оформлена, але мала вплив на князя. До ради входили наймогутніші феодали-землевласники, які мали посади у державному апараті, а також представники вищого духовенства. Князь разом з боярами обговорював питання:
- оголошення війни, укладення миру, встановлення союзів з іншими державами;
- обговорення та видання нових законів;
- судові функції: участь у розв'язанні військових, адміністративних, інших питань.
Інколи у Київській державі скликалися феодальні з'їзди, що розв'язували міжкнязівські суперечки і інші важливі питання (Любецький з'їзд 1097 р.).
У період Київської держави існували дві системи князівського управління:
1) десяткова, що випливала з військової організації. Територія держави поділялася на тисячі, сотні та десятки.
2) двірцево-вотчинна. До її складу входили дворецький, конюший, стольник, чашник та інші, які почали виконувати доручення князя, що мали загальнодержавне значення і не належали до їхніх безпосередніх обов'язків при дворі. На місця посилалися представники центральної влади — намісники і волостелі.
Суд у Київській державі не відокремлювався від адміністрації. Судові функції виконували князь з боярами, представники місцевої адміністрації — посадники у містах і волостелі у волостях, їх помічниками були тіуни, вирники та ін.