Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ІДПУ-Консп-друк (1).doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
606.72 Кб
Скачать

3. Земська реформа 1864 р.

З наданням кріпакам прав громадянства зростала необхідність у місцевій адмініст­рації. Проте для задоволення цих вимог уряд не мав людей, грошей. Крім того, самодержавство намагалося компенсувати дворянам їхні економічні втрати шляхом надання їм обмеженої влади на місцевому рівні; блокувати опозиційність лібералів, створити орган, здатний вирішувати проблеми провінції. Тому в 1864 р. він дозволив общинам обирати на повітовому та губернському рівні пред­ставників для нагляду за освітою, охороною здоров'я, поштовими послугами, утриманням шляхів, накопиченням за­пасу їжі на випадок голоду та за збором статистичних даних. Для фінансування цих служб місцевим комітетам, або земст­вам, надавалося право обкладати населення земськими податками.

Відповідно до цієї реформи у губерніях і повітах створювалися виборні на 3 роки установи, що мали 2 ланки: земські збори і земські управи. Члени земств обиралися з числа виборців, поділених на три окремих категорії: великих поміщиків, міщан і селян.

Земська ре­форма вводилася тільки у 6 із 9 українських губерній (Харків­ській, Полтавській, Чернігівській, Херсонській, Катеринославсь­кій і Таврійській). У Київській, Подільській і Волинській губерніях, де більшість поміщиків були поляками і брала участь у визволь­ному русі, земські установи запроваджені 1911 р.

Уся діяльність органів земського самоврядування перебува­ла під наглядом губернатора і міністра внутрішніх справ.

4. Міська реформа 1870 р.

Міська реформа 1870 р. проведена у містах царської Росії. В Україні ця реформа запровад­жувалася спочатку в Києві, Катеринославі, Миколаєві, Полтаві, Харкові і Херсоні, а відтак — і в інших українських містах. За на­явності майнового цензу у містах створювалися виборні на 4 роки міські думи як розпорядчі та міські управи як виконавчі органи. Органи міського самоврядування вирішували дрібні господарські питання (освітлення вулиць, ремонт тротуарів тощо) і цілком підлягали губернаторові.

5. Військова реформа 1874 р.

Реформа здійснювалася п'ятнадцять ро­ків, мала на меті шляхом модернізації армії створити су­часне боєздатне військо. Ця реформа замінила рекрутчину загальною військовою повинністю, скороти­ла термін військової служби з 25 років до 6-7 років, заборонила тілесні покарання і ввела ряд правил звільнення від військової повинності тощо.

6. Значення реформ

Західні вчені підкреслюють, що реформи принесли кріпакам особисту свободу, сприяли розвитку земської системи місцевого врядування та піднесенню ролі закону й права. Радянські історики вважали, що реформи відкрили для Росії епоху переходу від феодалізму до капіталістичного суспільства. Вони мали недоліки, але без них подальша соціально-економічна модернізація імперії була б неможливою.

На Україні, де кріпаки складали близько 42% всього населення порівняно з 35% в середньому по імперії, звільнення селян мало ще більші наслідки. Вдосконалення системи освіти, поширення юридичного захисту, зміцнення й поглиблення місцевого самоврядування — все це-при­множувало можливості вираження національних особли­востей і місцевих інтересів.