Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ІДПУ-Консп-друк (1).doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
606.72 Кб
Скачать

2. Конституції 1919, 1929, 1937 рр. Та розвиток галузей права урср

III Всеукраїнський з'їзд Рад відкрився 6 березня 1919 р. у м. Харкові. 10 березня 1919 р. на розгляд і затвердження був представлений проект Конституції УРСР. Написано і опубліковано Конституцію російською мовою.

У Конституції УСРР 1919 р., за прикладом Конституції РРФСР, в першому розділі під назвою «Загальні положення» вка­зувалося на основні завдання диктатури пролетаріату в Україні.

В основному законі був формально зафіксований суверенітет України, її право здійснювати зовнішні зносини, мати збройні сили.

Утворення нової союзної держави вимагало прийняття й нової Конституції. Основою

Друга сесія ЦВК СРСР першого скликання 6 липня 1923 р. за­твердила і ввела в дію першу Конституцію СРСР. Остаточно її за­твердив II Всесоюзний з'їзд Рад 31 січня 1924 р., чим завершилося конституційне оформлення єдиної союзної держави. В основу Конституції СРСР 1924 р. покладено Декларацію і Договір про створення СРСР, прийняті 30 грудня 1922 р. І з'їздом Рад СРСР.

Союз РСР був створений як єдина союзна держава.

Для громадян союзних республік встановлювалося єдине союзне громадянство. Обмеження компе­тенції республік вважалося добровільним.

В Україні 1925 р. внесено зміни і доповнення до чинної Консти­туції УРСР 1919 р. У травні 1929 р. XI Всеукраїнський з'їзд Рад за­твердив Конституцію УРСР.

У 1936 р. була прийнята так звана сталінська Конституція СРСР, а на її основі — Конституція України 1937 р. Остання поряд з перебудовою державного апарату республіки провела так звану демократизацію виборчої системи, встановила загальне, пряме і рівне виборче право при таємному голосуванні. Проте це мало лише пропагандистський характер.

Джерела й характерні риси права

З переходом у 1921 р. до нової економічної політики, що допу­скала вільну торгівлю і товарно-грошові відносини, постало за­вдання кодифікації радянського законодавства. Раднарком УРСР постановою 10 травня 1921 р. доручив Нарком'юстові вжити за­ходів, спрямованих на систематизацію всіх діючих правових норм. Упродовж кількох найближчих років було створено кодекси та інші рівнозначні їм законодавчі акти з основних галузей права: Цивільний кодекс, Земельний кодекс, Кодекс законів про працю, Кодекс законів про народну освіту, Кримінальний кодекс, Кримі­нально-процесуальний кодекс (1922 р.), Закон про ліси (1923 р.), Цивільний процесуальний кодекс, Тимчасові будівельні правила (1924 р.), Ветеринарний кодекс, Виправно-трудовий кодекс (1925 р.).

Окрім цього, 1924 р. розроблявся Кооперативний кодекс, а 1924-1925 рр. — новий Кодекс законів про сім'ю, опіку, шлюб та про акти громадянського стану. У 1927 р. був затверджений Адміністратив­ний кодекс.

У 1958-1984 рр. була проведена друга кодифікація законодав­ства України і прийнято 13 нових кодексів: Кримінальний кодекс, Кримінально-процесуальний кодекс (1960 р.), Цивільний кодекс Цивільний процесуальний кодекс (1963 р.), Кодекс про шлюб та сім'ю (1969 р.), Земельний кодекс, Виправно-трудовий кодекс (1970 р.), Кодекс законів про працю (1971 р.), Водний кодекс (1972 р.), Кодекс законів про надра (1976 р.), Лісний кодекс (1979 р.), Житловий кодекс (1983 р.), Кодекс про адміністративні правопорушення (1984 р.).

Кодифікація республіканського законодавства проводилася і в інших формах. Наприклад, були прийняті: Закон про охорону природи України (1960 р.), Положення про товариські суди Ук­раїни (1961 р. та 1977 р.) тощо.