- •Сибірка: етіологія, епізоотологія, діагностика, профіл.
- •Назвіть шляхи виділення яєць і личинок гельмінтів із організму дефінітивних хазяїв.
- •Ветеринарно-санітарна оцінка при отруєнні тварин, методи визначення отруйних речовин та антибіотиків.
- •Туберкульоз: етіологія, епізоотологія, діагностика, профіл.
- •Що включає в себе зажиттєва діагностика гельмінтозів?
- •Прийом, передзабійне утримання і ветеринарно-санітарний огляд тварин.
- •Бруцельоз: етіологія, епізоотологія, діагностика, профіл.
- •Назвіть джерела забруднення довкілля яйцями і личинками гельмінтів.
- •Ветеринарно-санітарна оцінка м‘яса при змінах які виникають в процесі його збереження
- •Лейкоз: етіологія, епізоотологія, діагностика, профіл.
- •Дайте визначення трансмісивним хворобам, наведіть приклад.
- •Первинна обробка тварин: забій, боєнська обробка та санітарна оцінка туш великої рогатої худоби.
- •Сказ: етіологія, епізоотологія, діагностика, профіл.
- •Охарактеризуйте копроовоскопічний метод досліджень.
- •Засоби знезаражування умовно пригодного м‘яса.
- •Ящур та віспа: етіологія, епізоотологія, діагностика, профіл.
- •Охарактеризуйте суть методів флотації та седиментації.
- •Первинна обробка птиці: забій, ветеринарно-санітарний контроль при первинній обробці. Клеймування тушок птиці.
- •Лептоспіроз: етіологія, епізоотологія, діагностика, профіл.
- •З якою метою проводять гельмінтоскопічні дослідження води з відкритих водоймищ?
- •Санітарна оцінка м‘яса тварин забитих в агонії, методи виявлення м‘яса хворих та забитих в агонії тварин.
- •Ємкар: етіологія, епізоотологія, діагностика, профіл.
- •З якою метою проводять дослідження проб ґрунту?
- •Забій кролів та ветеринарно-санітарний контроль при їх первинній обробці. Клеймування тушок кроликів.
- •Анаеробні інфекції, спільні для тварин та людини: етіологія, епізоотологія, діагностика, профіл.
- •З якою метою проводять дослідження коренеплодів вирощуваних на полях вдобрюваних навозом і стічними водами із тваринницьких приміщень.
- •Токсикоінфекції, які обумовлені бактеріями групи сальмонела.
- •Некробактеріоз та копитна гнилизна.
- •З якою метою проводять дослідження зскрібків з підлоги, стін, кормушок тваринницьких приміщеннях.
- •Токсикоінфекції та токсикози, які обумовлені анаеробною мікрофлорою.
- •Природноосередкові інфекційні хвороби: лістеріоз, туляремія, псевдотуберкульоз.
- •Які прилади використовують при гельмінтологічних дослідженнях об’єктів довкілля.
- •Ветсанекспертиза туш при анропозоонозних захворюваннях, які передаються людині через продукти тваринництва: сказ, хвороба Ауески, анаеробна дизентерія ягнят.
- •Хвороба Ауєскі: етіологія, епізоотологія, діагностика, профіл.
- •Назвіть заходи профілактики за кокцидіозів тварин.
- •Ветсанекспертиза туш при анропозоонозних захворюваннях, які передаються людині через продукти тваринництва: лептоспіроз, лістеріоз, мелодіоз.
- •Актиномікоз, мікози, мікотоксикози (визначення та характеристика).
- •Назвіть заходи профілактики за саркоптозу свиней.
- •Консервування м‘яса низькою температурою. Консервування холодом
- •Підморожування м'яса.
- •Заморожування м'яса
- •Назвіть заходи профілактики за фасціольозу тварин.
- •Консервування м‘яса високою температурою, методи дослідження банкових консервів.
- •Туберкульоз, паратуберкульоз, псевдотуберкульоз (визначення, етіологія, коротка характеристика.
- •З якою метою проводять гельмінтоскопічне дослідження водних та наземних безхребетних?
- •Ветсанекспертиза туш при анропозоонозних захворюваннях, які передаються людині через продукти тваринництва: актиномікоз, стахіботріотоксикоз, правець.
- •З якою метою проводять гельмінтоскопічне дослідження хребетних (риб) прісноводних та морських водоймищ.
- •Консервування м‘яса за допомогою солі, методи його дослідження.
- •Ге врх та інші пріонні інфекції тварин і людини.
- •З якою метою проводять гельмінтоскопічне дослідження хребетних (молюсків, кліщів, жуків).
- •Технологія виготовлення напівкопчених ковбас, їх санітарна оцінка.
- •Чума свинейДиф.Діагн. Визначення ачс та інших інфекційних хвороб свиней.
- •Ачс.Диф.Діагн. Визначення кчс та інших інфекційних хвороб свиней.
- •Назвіть заходи профілактики за бабезіозів тварин.
- •Обов'язки офіційного лікаря ветеринарної медицини на м'ясопереробних підприємствах
- •Ринопневмонія та контагіозний метрит коней.
- •Опишіть методику дослідження поверхневих м’язів спини та хвоста риби на наявність у них метацеркаріїв при опісторхозі.
- •Ветеринарно-санітарна експертиза туш і продуктів забою при інвазійних хворобах, які передаються людині через м‘ясо: цистицеркоз великої рогатої худоби, токсоплазмоз.
- •Ррсс, пвіс, цирковіроз свиней.
- •З якою метою проводять дослідження туш врх (щодо інвазійних хвороб)?
- •Технологія виготовлення копченостей: грудинка, корейка, окорок, їх санітарна оцінка.
- •Сальмонельоз, ешерихіоз, дизентерія свиней.
- •З якою метою проводять дослідження туш свиней (щодо інвазійних хвороб)?
- •Ветеринарно-санітарна експертиза туш і органів при хворобах, які пов‘язані з транспортировкою тварин.
- •Гемофільозний полісерозит та актинобацильозна пневмонія свиней.
- •З якою метою проводять дослідження туш ссавців та продуктів тваринного походження (щодо інвазійних хвороб).
- •Ветеринарно-санітарна оцінка масла, його технологія виготовлення.
- •Хвороба Тешена. Її диференціація від хвороби Ауєскі, сказу.
- •Назвіть заходи профілактики за опісторхозу м’ясоїдних.
- •Випадки, при яких забороняється забій тварин на м'ясо.
- •Бактеріальні хвороби молодняку тварин.
- •Опишіть методику післязабійного огляду туші для діагностики цистицеркозу бовісного.
- •Санітарна оцінка м‘яса виснажених та з механічними пошкодженнями тварин.
- •Вірусні хвороби молодняку тварин.
- •Які заходи боротьби та профілактики використовують для запобігання виникнення цистицеркозів тварин?
- •Характеристика збудника.
- •Профіл.
- •Ветеринарно-санітарна оцінка сиру, технологія виготовлення твердих сирів.
- •Факторні інфекційні хвороби: характеристика, приклади.
- •Якими методами здійснюють посмертну діагностику трихінельозу?
- •Інфекційні захворювання при яких забороняється забій тварин на м'ясо.
- •Емерджентні хвороби тварин (Блутанг, ачс, Ящур).
- •Охарактеризуйте особливості циклу розвитку трихінельозу?
- •Характеристика збудника.
- •Локалізація.
- •Морфологія.
- •Санітарна оцінка м‘яса з ненормальним фарбуванням, запахом та смаком.
- •Хвороби птиці: перелік, характеристика. Хвороба Ньюкасла та грип птиці.
- •Опишіть заходи боротьби і профілактики при трихінельозі свиней.
- •Характеристика збудника.
- •Локалізація.
- •Профіл трихінельозу.
- •Ветеринарно-санітарна оцінка творогу, його технологія виготовлення.
- •Хвороби м’ясоїдних: перелік, характеристика. Чума та парвовірусна інфекція собак та інших м’ясоїдних тварин.
- •Назвіть заходи профілактики за трематодозів тварин.
- •2. Методи зажиттєвої та посмертної діагностики гельмінтозів тварин.
- •3. Терапія та дегельмінтизація.
- •4. Профіл та заходи боротьби при фасціольозі
- •4. Профіл та заходи боротьби при дикроцеліозі тварин.
- •Бактеріологічні дослідження безпечності харчових продуктів.
З якою метою проводять дослідження зскрібків з підлоги, стін, кормушок тваринницьких приміщеннях.
Тваринницькі приміщення обстежують на забрудненість їх яйцями і личинками гельмінтів. Для цього беруть зскрібки та змиви з годівниць, стін, підлоги і предметів догляду за тваринами. Зскрібки роблять ножем, поміщають їх в пакети із паперу, а змиви - ватним тампоном чи за допомогою пензля переносять у банки з водою (150-200 мл). З кожного об'єкту тваринницького приміщення відбирають не менше 10 проб.
Під час обстеження населених пунктів надається характеристика місцевості даного населеного пункту, присадибних ділянок та будівель, а також тваринницьких приміщень. На місцевості визначають характер грунту, глибину залягання підґрунтових вод та рослинність на присадибних ділянках фермерських чи індивідуальних господарств. Відбирають проби води, грунту, рослин та змиви із овочів і фруктів для гельмінтологічного дослідження. Проби слід відбирати із тих присадибних ділянок, для удобрювання яких використовували фекалії людей та незнезаражений гній від тварин.
Тварини, які знаходяться у власному користуванні, підлягають клініко-епізоотологічному обстеженню з обов'язковим гельмінтологічним дослідженням їх. Звертають увагу на спільне використання пасовищ, вигульних ділянок та водопою тваринами різних статево-вікових груп із господарств незалежно від форми власності. По можливості виявляють бродячих собак та котів, яких використовують в якості індикаторів санітарного стану населеного пункту, а при гельмінтологічному дослідженні їх встановлюють показники поширення гельмінтозів на території даної місцевості.
Під час обстеження тваринницьких приміщень відбирають зскрібки та змиви з предметів догляду за тваринами, підлоги та годівниць.
В помешканнях для людей, при наявності тарганів та бліх, як проміжних хазяїв, відповідно, гонгілонем та дипілідій, проводять їх відловлювання у склянки з притертою пробкою для лабораторного дослідження.
Отримані результати обстеження випасних, угідь, тваринницьких приміщень, територій ферм та населених пунктів наносять на карту з умовними позначками. Повторне обстеження їх, яке проводять наступного року, дає можливість виявити вплив агротехнічних, протигельмінтозних та інших заходів на санітарний стан і гельмінтологічну ситуацію даного регіону.
Токсикоінфекції та токсикози, які обумовлені анаеробною мікрофлорою.
Токсикози, що викликані стафілококами
Стафілококові інтоксикації (токсикози) виникають при накопиченні в продуктах мікробів, які виробляють таку кількість ентеротоксину, яка спроможна викликати харчове отруєння. На відміну від сольмонельозної харчової токсикоінфекції причиною стафілококових отруєнь є тільки токсини.
Значна кількість стафілококових отруєнь виникає при споживанні у їжу інфікованих продуктів молока і молочних продуктів, м’яса та м’ясопродуктів та інших продуктів.
Ентеротоксин стафілококу на відміну від токсинів інших мікробів доволі теплостійкий. Кип’ятіння молока навіть на протязі години не руйнують ентеротоксин. Тому дуже важливоне тільки не допустити потрапляння стафілококів в їжу, але і їх інтенсивного розмноження, при якому відбувається токсиноутворення.
Питома вага стафілококових токсикозів серед бактеріальних харчових отруєнь складає в середньому 29,2 %. Харчові отруєння викликають не всі стафілококи, а тільки патогенні, причому тільки ті з них, які володіють ентеротоксигенними властивостями.
Стафілококи не утворюють спор, відрізняються великою стійкістю до температурних факторів і несприятливого впливу зовнішнього середовища.
Патогенні стафілококи зустрічаються і у здорових тварин, які є потенційними джерелами інфекції. Для попередження розмноження стафілококів і інших мікробів, а відповідно, накопичення ентеротоксину, молоко потрібно охолоджувати і швидко доставляти на молочні заводи. У випадку порушення цих умов енетротоксин при подальшій тепловій обробці молока зберігається. Пастеризація молока зазвичай знищує більшість патогенних стафілококів (але не токсин). Проте 0,19–0,38 % мікробних клітин в пастеризованому молоці все ж таки залишається.
ЕКЗАМЕНАЦІЙНИЙ БІЛЕТ №_______.
