- •Сибірка: етіологія, епізоотологія, діагностика, профіл.
- •Назвіть шляхи виділення яєць і личинок гельмінтів із організму дефінітивних хазяїв.
- •Ветеринарно-санітарна оцінка при отруєнні тварин, методи визначення отруйних речовин та антибіотиків.
- •Туберкульоз: етіологія, епізоотологія, діагностика, профіл.
- •Що включає в себе зажиттєва діагностика гельмінтозів?
- •Прийом, передзабійне утримання і ветеринарно-санітарний огляд тварин.
- •Бруцельоз: етіологія, епізоотологія, діагностика, профіл.
- •Назвіть джерела забруднення довкілля яйцями і личинками гельмінтів.
- •Ветеринарно-санітарна оцінка м‘яса при змінах які виникають в процесі його збереження
- •Лейкоз: етіологія, епізоотологія, діагностика, профіл.
- •Дайте визначення трансмісивним хворобам, наведіть приклад.
- •Первинна обробка тварин: забій, боєнська обробка та санітарна оцінка туш великої рогатої худоби.
- •Сказ: етіологія, епізоотологія, діагностика, профіл.
- •Охарактеризуйте копроовоскопічний метод досліджень.
- •Засоби знезаражування умовно пригодного м‘яса.
- •Ящур та віспа: етіологія, епізоотологія, діагностика, профіл.
- •Охарактеризуйте суть методів флотації та седиментації.
- •Первинна обробка птиці: забій, ветеринарно-санітарний контроль при первинній обробці. Клеймування тушок птиці.
- •Лептоспіроз: етіологія, епізоотологія, діагностика, профіл.
- •З якою метою проводять гельмінтоскопічні дослідження води з відкритих водоймищ?
- •Санітарна оцінка м‘яса тварин забитих в агонії, методи виявлення м‘яса хворих та забитих в агонії тварин.
- •Ємкар: етіологія, епізоотологія, діагностика, профіл.
- •З якою метою проводять дослідження проб ґрунту?
- •Забій кролів та ветеринарно-санітарний контроль при їх первинній обробці. Клеймування тушок кроликів.
- •Анаеробні інфекції, спільні для тварин та людини: етіологія, епізоотологія, діагностика, профіл.
- •З якою метою проводять дослідження коренеплодів вирощуваних на полях вдобрюваних навозом і стічними водами із тваринницьких приміщень.
- •Токсикоінфекції, які обумовлені бактеріями групи сальмонела.
- •Некробактеріоз та копитна гнилизна.
- •З якою метою проводять дослідження зскрібків з підлоги, стін, кормушок тваринницьких приміщеннях.
- •Токсикоінфекції та токсикози, які обумовлені анаеробною мікрофлорою.
- •Природноосередкові інфекційні хвороби: лістеріоз, туляремія, псевдотуберкульоз.
- •Які прилади використовують при гельмінтологічних дослідженнях об’єктів довкілля.
- •Ветсанекспертиза туш при анропозоонозних захворюваннях, які передаються людині через продукти тваринництва: сказ, хвороба Ауески, анаеробна дизентерія ягнят.
- •Хвороба Ауєскі: етіологія, епізоотологія, діагностика, профіл.
- •Назвіть заходи профілактики за кокцидіозів тварин.
- •Ветсанекспертиза туш при анропозоонозних захворюваннях, які передаються людині через продукти тваринництва: лептоспіроз, лістеріоз, мелодіоз.
- •Актиномікоз, мікози, мікотоксикози (визначення та характеристика).
- •Назвіть заходи профілактики за саркоптозу свиней.
- •Консервування м‘яса низькою температурою. Консервування холодом
- •Підморожування м'яса.
- •Заморожування м'яса
- •Назвіть заходи профілактики за фасціольозу тварин.
- •Консервування м‘яса високою температурою, методи дослідження банкових консервів.
- •Туберкульоз, паратуберкульоз, псевдотуберкульоз (визначення, етіологія, коротка характеристика.
- •З якою метою проводять гельмінтоскопічне дослідження водних та наземних безхребетних?
- •Ветсанекспертиза туш при анропозоонозних захворюваннях, які передаються людині через продукти тваринництва: актиномікоз, стахіботріотоксикоз, правець.
- •З якою метою проводять гельмінтоскопічне дослідження хребетних (риб) прісноводних та морських водоймищ.
- •Консервування м‘яса за допомогою солі, методи його дослідження.
- •Ге врх та інші пріонні інфекції тварин і людини.
- •З якою метою проводять гельмінтоскопічне дослідження хребетних (молюсків, кліщів, жуків).
- •Технологія виготовлення напівкопчених ковбас, їх санітарна оцінка.
- •Чума свинейДиф.Діагн. Визначення ачс та інших інфекційних хвороб свиней.
- •Ачс.Диф.Діагн. Визначення кчс та інших інфекційних хвороб свиней.
- •Назвіть заходи профілактики за бабезіозів тварин.
- •Обов'язки офіційного лікаря ветеринарної медицини на м'ясопереробних підприємствах
- •Ринопневмонія та контагіозний метрит коней.
- •Опишіть методику дослідження поверхневих м’язів спини та хвоста риби на наявність у них метацеркаріїв при опісторхозі.
- •Ветеринарно-санітарна експертиза туш і продуктів забою при інвазійних хворобах, які передаються людині через м‘ясо: цистицеркоз великої рогатої худоби, токсоплазмоз.
- •Ррсс, пвіс, цирковіроз свиней.
- •З якою метою проводять дослідження туш врх (щодо інвазійних хвороб)?
- •Технологія виготовлення копченостей: грудинка, корейка, окорок, їх санітарна оцінка.
- •Сальмонельоз, ешерихіоз, дизентерія свиней.
- •З якою метою проводять дослідження туш свиней (щодо інвазійних хвороб)?
- •Ветеринарно-санітарна експертиза туш і органів при хворобах, які пов‘язані з транспортировкою тварин.
- •Гемофільозний полісерозит та актинобацильозна пневмонія свиней.
- •З якою метою проводять дослідження туш ссавців та продуктів тваринного походження (щодо інвазійних хвороб).
- •Ветеринарно-санітарна оцінка масла, його технологія виготовлення.
- •Хвороба Тешена. Її диференціація від хвороби Ауєскі, сказу.
- •Назвіть заходи профілактики за опісторхозу м’ясоїдних.
- •Випадки, при яких забороняється забій тварин на м'ясо.
- •Бактеріальні хвороби молодняку тварин.
- •Опишіть методику післязабійного огляду туші для діагностики цистицеркозу бовісного.
- •Санітарна оцінка м‘яса виснажених та з механічними пошкодженнями тварин.
- •Вірусні хвороби молодняку тварин.
- •Які заходи боротьби та профілактики використовують для запобігання виникнення цистицеркозів тварин?
- •Характеристика збудника.
- •Профіл.
- •Ветеринарно-санітарна оцінка сиру, технологія виготовлення твердих сирів.
- •Факторні інфекційні хвороби: характеристика, приклади.
- •Якими методами здійснюють посмертну діагностику трихінельозу?
- •Інфекційні захворювання при яких забороняється забій тварин на м'ясо.
- •Емерджентні хвороби тварин (Блутанг, ачс, Ящур).
- •Охарактеризуйте особливості циклу розвитку трихінельозу?
- •Характеристика збудника.
- •Локалізація.
- •Морфологія.
- •Санітарна оцінка м‘яса з ненормальним фарбуванням, запахом та смаком.
- •Хвороби птиці: перелік, характеристика. Хвороба Ньюкасла та грип птиці.
- •Опишіть заходи боротьби і профілактики при трихінельозі свиней.
- •Характеристика збудника.
- •Локалізація.
- •Профіл трихінельозу.
- •Ветеринарно-санітарна оцінка творогу, його технологія виготовлення.
- •Хвороби м’ясоїдних: перелік, характеристика. Чума та парвовірусна інфекція собак та інших м’ясоїдних тварин.
- •Назвіть заходи профілактики за трематодозів тварин.
- •2. Методи зажиттєвої та посмертної діагностики гельмінтозів тварин.
- •3. Терапія та дегельмінтизація.
- •4. Профіл та заходи боротьби при фасціольозі
- •4. Профіл та заходи боротьби при дикроцеліозі тварин.
- •Бактеріологічні дослідження безпечності харчових продуктів.
Сказ: етіологія, епізоотологія, діагностика, профіл.
Сказ Rabies — гостре вірусне захворювання всіх теплокровних тварин, яке характеризується надзвичайно високою агресивністю, ураженням центральної нервової системи, нападами крайнього нервового збудження і розвитком паралічів. На сказ смертельно хворіє людина.
Збудник хвороби — нейротропний вірус, що належить до родини Rhabdoviridae, роду Lissavirus.
Епіз.хв.. За ступенем сприйнятливості до вірусу сказу теплокровних тварин умовно поділяють на 4 групи: д у ж е в и с о к а — лисиці, щури, бавовникові пацюки, вовки, шакали, койоти, полівки; в и с о к а — ховрахи, скунси, єноти, коти, миші, мангусти, морські свинки, кролі, кажани, а також велика рогата худоба; с е р е д н я — собаки, вівці, кози, коні, примати (людина); н и з ь к а — опосуми, птахи. Молоді тварини чутливіші, ніж дорослі. Всі заражені тварини і людина захворюють і без винятку гинуть. Вірус сказу передається головним чином через слину при укусах або обслиненні (вірус міститься в слинних залозах 54 – 90 % собак, що загинули від сказу). У зв’язку з тим, що виділення вірусу зі слиною починається за 8 – 10 діб до появи клінічних ознак хвороби, необхідно, щоб тварини, які покусали людей, упродовж 10 діб утримувались ізольовано, під наглядом ветеринарного лікаря.
Розрізняють два типи сказу — міський (вуличний) сказ, коли захворювання спостерігається в містах і селах, а джер.зб. інфекції є хворі бродячі собаки й коти, і лісовий сказ, коли інфекція поширюється в природному осередку, часто на великому лісовому просторі, а джер.зб. хвороби є дикі м’ясоїдні хижаки (лисиці, вовки, рисі, борсуки, куниці, тхори, песці, єнотовидні собаки) у хворому стані або латентно інфіковані. Діагностика. Попередній діагноз для вжиття негайних заходів установлюють на основі анамнезу, аналізу існуючої епізоотичної ситуації щодо сказу, клінічних ознак хвороби. Остаточний діагноз установлюють за результатами лабораторних досліджень.
Лаб.діаг-ка. Лабораторні дослідження на сказ проводять позачергово, а про результати негайно повідомляють лікаря ветеринарної медицини, який надіслав патологічний матеріал. Лаб.діаг-ка включає мікроскопічні дослідження головного мозку тварин з метою виявлення тілець-включень Бабеша — Негрі, серологічні дослідження за РІД для виявлення специфічного рабічного антигену, а також проведення біологічної проби на білих мишах і кролях.
Для серологічних досліджень за РІД використовують неконсервований головний мозок тварин, які загинули від вуличного сказу, або мозок заражених для біопроби білих мишенят.
Профіл та заходи боротьби. Включають заходи профілактики сказу та заходи щодо ліквідації осередків захворювання тварин на сказ.
Заходи профіл сказу. Профілактичними заходами передбачається відловлювання та відстрілювання бродячих собак і котів; реєстрація та впорядкування норм утримання в населених пунктах собак, котів і хижих тварин; охорона свійських тварин від нападу хижаків на пасовищах та лісових урочищах; щорічна профілактична вакцинація собак, а в необхідних випадках і котів, проти сказу.
Заходи щодо ліквідації осередків захворювання тварин на сказ. У разі встановлення діагнозу на сказ населений пункт, лісові чи польові масиви, пасовище, урочище оголошують неблагополучним щодо цього захворювання і запроваджують карантинні обмеження. Чітко визначають межі неблагополучної щодо сказу території, а також загрозливої зони з урахуванням джерела збудника інфекції й території, на яку можлива міграція диких тварин. У неблагополучному пункті забороняється проведення виставок, виведення собак, вивезення за його межі собак, котів та диких тварин. На неблагополучних мисливських угіддях і в загрозливій зоні забороняється промислове й ліцензійне відстрілювання диких тварин, їх відлов та вивезення.
Профіл сказу у людини. Ґрунтується на додержанні застережних заходів під час клінічного огляду підозрюваних щодо захворювання на сказ тварин, а також при діагностичних дослідженнях патологічного матеріалу від хворих на сказ тварин. У разі випадкової зустрічі з агресивною твариною, яка раптово нападає і кусає людину, необхідно терміново звернутися до медичних працівників за допомогою та консультацією.
