- •Сибірка: етіологія, епізоотологія, діагностика, профіл.
- •Назвіть шляхи виділення яєць і личинок гельмінтів із організму дефінітивних хазяїв.
- •Ветеринарно-санітарна оцінка при отруєнні тварин, методи визначення отруйних речовин та антибіотиків.
- •Туберкульоз: етіологія, епізоотологія, діагностика, профіл.
- •Що включає в себе зажиттєва діагностика гельмінтозів?
- •Прийом, передзабійне утримання і ветеринарно-санітарний огляд тварин.
- •Бруцельоз: етіологія, епізоотологія, діагностика, профіл.
- •Назвіть джерела забруднення довкілля яйцями і личинками гельмінтів.
- •Ветеринарно-санітарна оцінка м‘яса при змінах які виникають в процесі його збереження
- •Лейкоз: етіологія, епізоотологія, діагностика, профіл.
- •Дайте визначення трансмісивним хворобам, наведіть приклад.
- •Первинна обробка тварин: забій, боєнська обробка та санітарна оцінка туш великої рогатої худоби.
- •Сказ: етіологія, епізоотологія, діагностика, профіл.
- •Охарактеризуйте копроовоскопічний метод досліджень.
- •Засоби знезаражування умовно пригодного м‘яса.
- •Ящур та віспа: етіологія, епізоотологія, діагностика, профіл.
- •Охарактеризуйте суть методів флотації та седиментації.
- •Первинна обробка птиці: забій, ветеринарно-санітарний контроль при первинній обробці. Клеймування тушок птиці.
- •Лептоспіроз: етіологія, епізоотологія, діагностика, профіл.
- •З якою метою проводять гельмінтоскопічні дослідження води з відкритих водоймищ?
- •Санітарна оцінка м‘яса тварин забитих в агонії, методи виявлення м‘яса хворих та забитих в агонії тварин.
- •Ємкар: етіологія, епізоотологія, діагностика, профіл.
- •З якою метою проводять дослідження проб ґрунту?
- •Забій кролів та ветеринарно-санітарний контроль при їх первинній обробці. Клеймування тушок кроликів.
- •Анаеробні інфекції, спільні для тварин та людини: етіологія, епізоотологія, діагностика, профіл.
- •З якою метою проводять дослідження коренеплодів вирощуваних на полях вдобрюваних навозом і стічними водами із тваринницьких приміщень.
- •Токсикоінфекції, які обумовлені бактеріями групи сальмонела.
- •Некробактеріоз та копитна гнилизна.
- •З якою метою проводять дослідження зскрібків з підлоги, стін, кормушок тваринницьких приміщеннях.
- •Токсикоінфекції та токсикози, які обумовлені анаеробною мікрофлорою.
- •Природноосередкові інфекційні хвороби: лістеріоз, туляремія, псевдотуберкульоз.
- •Які прилади використовують при гельмінтологічних дослідженнях об’єктів довкілля.
- •Ветсанекспертиза туш при анропозоонозних захворюваннях, які передаються людині через продукти тваринництва: сказ, хвороба Ауески, анаеробна дизентерія ягнят.
- •Хвороба Ауєскі: етіологія, епізоотологія, діагностика, профіл.
- •Назвіть заходи профілактики за кокцидіозів тварин.
- •Ветсанекспертиза туш при анропозоонозних захворюваннях, які передаються людині через продукти тваринництва: лептоспіроз, лістеріоз, мелодіоз.
- •Актиномікоз, мікози, мікотоксикози (визначення та характеристика).
- •Назвіть заходи профілактики за саркоптозу свиней.
- •Консервування м‘яса низькою температурою. Консервування холодом
- •Підморожування м'яса.
- •Заморожування м'яса
- •Назвіть заходи профілактики за фасціольозу тварин.
- •Консервування м‘яса високою температурою, методи дослідження банкових консервів.
- •Туберкульоз, паратуберкульоз, псевдотуберкульоз (визначення, етіологія, коротка характеристика.
- •З якою метою проводять гельмінтоскопічне дослідження водних та наземних безхребетних?
- •Ветсанекспертиза туш при анропозоонозних захворюваннях, які передаються людині через продукти тваринництва: актиномікоз, стахіботріотоксикоз, правець.
- •З якою метою проводять гельмінтоскопічне дослідження хребетних (риб) прісноводних та морських водоймищ.
- •Консервування м‘яса за допомогою солі, методи його дослідження.
- •Ге врх та інші пріонні інфекції тварин і людини.
- •З якою метою проводять гельмінтоскопічне дослідження хребетних (молюсків, кліщів, жуків).
- •Технологія виготовлення напівкопчених ковбас, їх санітарна оцінка.
- •Чума свинейДиф.Діагн. Визначення ачс та інших інфекційних хвороб свиней.
- •Ачс.Диф.Діагн. Визначення кчс та інших інфекційних хвороб свиней.
- •Назвіть заходи профілактики за бабезіозів тварин.
- •Обов'язки офіційного лікаря ветеринарної медицини на м'ясопереробних підприємствах
- •Ринопневмонія та контагіозний метрит коней.
- •Опишіть методику дослідження поверхневих м’язів спини та хвоста риби на наявність у них метацеркаріїв при опісторхозі.
- •Ветеринарно-санітарна експертиза туш і продуктів забою при інвазійних хворобах, які передаються людині через м‘ясо: цистицеркоз великої рогатої худоби, токсоплазмоз.
- •Ррсс, пвіс, цирковіроз свиней.
- •З якою метою проводять дослідження туш врх (щодо інвазійних хвороб)?
- •Технологія виготовлення копченостей: грудинка, корейка, окорок, їх санітарна оцінка.
- •Сальмонельоз, ешерихіоз, дизентерія свиней.
- •З якою метою проводять дослідження туш свиней (щодо інвазійних хвороб)?
- •Ветеринарно-санітарна експертиза туш і органів при хворобах, які пов‘язані з транспортировкою тварин.
- •Гемофільозний полісерозит та актинобацильозна пневмонія свиней.
- •З якою метою проводять дослідження туш ссавців та продуктів тваринного походження (щодо інвазійних хвороб).
- •Ветеринарно-санітарна оцінка масла, його технологія виготовлення.
- •Хвороба Тешена. Її диференціація від хвороби Ауєскі, сказу.
- •Назвіть заходи профілактики за опісторхозу м’ясоїдних.
- •Випадки, при яких забороняється забій тварин на м'ясо.
- •Бактеріальні хвороби молодняку тварин.
- •Опишіть методику післязабійного огляду туші для діагностики цистицеркозу бовісного.
- •Санітарна оцінка м‘яса виснажених та з механічними пошкодженнями тварин.
- •Вірусні хвороби молодняку тварин.
- •Які заходи боротьби та профілактики використовують для запобігання виникнення цистицеркозів тварин?
- •Характеристика збудника.
- •Профіл.
- •Ветеринарно-санітарна оцінка сиру, технологія виготовлення твердих сирів.
- •Факторні інфекційні хвороби: характеристика, приклади.
- •Якими методами здійснюють посмертну діагностику трихінельозу?
- •Інфекційні захворювання при яких забороняється забій тварин на м'ясо.
- •Емерджентні хвороби тварин (Блутанг, ачс, Ящур).
- •Охарактеризуйте особливості циклу розвитку трихінельозу?
- •Характеристика збудника.
- •Локалізація.
- •Морфологія.
- •Санітарна оцінка м‘яса з ненормальним фарбуванням, запахом та смаком.
- •Хвороби птиці: перелік, характеристика. Хвороба Ньюкасла та грип птиці.
- •Опишіть заходи боротьби і профілактики при трихінельозі свиней.
- •Характеристика збудника.
- •Локалізація.
- •Профіл трихінельозу.
- •Ветеринарно-санітарна оцінка творогу, його технологія виготовлення.
- •Хвороби м’ясоїдних: перелік, характеристика. Чума та парвовірусна інфекція собак та інших м’ясоїдних тварин.
- •Назвіть заходи профілактики за трематодозів тварин.
- •2. Методи зажиттєвої та посмертної діагностики гельмінтозів тварин.
- •3. Терапія та дегельмінтизація.
- •4. Профіл та заходи боротьби при фасціольозі
- •4. Профіл та заходи боротьби при дикроцеліозі тварин.
- •Бактеріологічні дослідження безпечності харчових продуктів.
З якою метою проводять дослідження проб ґрунту?
Випасні угіддя, які використовуються в господарствах незалежно від форми власності, повинні бути нанесені на карту та взяті на облік. Кожний рік ці угіддя необхідно обстежувати маршрутним методом з урахуванням рельєфу місцевості, характеру грунту, рослинності та урожайності в різні сезони вегетації рослин, водного режиму. Під час обстеження виявляють підвищені, суходільні ділянки пасовищ та низинні, заболочені. Визначають наявність на цих ділянках проміжних і резервуарних хазяїв гельмінтів.
Підвищені, суходільні ділянки пасовищ обстежують на заселеність їх кліщами (орибатидами), комахами (мурашками, бабками, кониками, цвіркунами та ін.), гризунами (щурами, мишами). Визначають їх вид, щільність заселення території та місця розмноження.
Орибатидні, або панцирні кліщі (проміжні хазяї збудників цестодозів жуйних і непарнокопитних тварин та мезоцестоїдозу м'ясоїдних) живуть на рослинах, в поверхневих шарах грунту, особливо в дерновому шарі та під листям поблизу тваринницьких ферм, водойм чи на пасовищах.
Із кожної такої ділянки площею 25 м" відбирають по п'ять проб (чотири по кутах і одну в центрі). Кожну пробу необхідно відбирати з поверхневого шару грунту до глибини 1,5-2 см із площі 1 м", а також траву, листя і все, що знаходиться на цій ділянці.
Мурашок, як проміжних хазяїв райєтін, дикроцелій та інших гельмінтів, ібирають поблизу гнізд (мурашників) та на рослинах. Особливо звертають уіші'у на заціпенілих комах, уражених метацеркаріями дикроцелій.
В господарствах, неблагополучних щодо простогонімозу, плагіорхозу курей, тетрамерозу качок і гусей відловлюють бабок, а щодо еуритремозу жуйних тварин та хейлоспірурозу і тетрамерозу курей - коників і цвіркунів.
Фекалії, які знаходяться на випасах, обстежують на заселеність: жуками - гнойовиками та їх личинками і лялечками (проміжні хазяї збудників фізоцефальозу, аскаропсозу та макраканторинхозу свиней, скрябініозу та хоанотеніозу птиці, пігаргінемозу великої рогатої худоби); жуками -копробіонтами (проміжні хазяї гонгілонем та спіроцерків); травневими хрущами, золотистими бронзівками, жуками - носорогами, мармуровими хрущами (проміжні хазяї макраканторинхусів свиней).
Під час обстеження підвищених пасовищ відновлюють мух - проміжних хазяїв телязій, стефанофілярій, парафілярій, драшій, габронем.
При наявності гнізд мишовидних гризунів їх розбирають, а вміст просіюють через сито з рідким діаметром отворів та відбирають ектопаразитів. Звертають увагу на наявність бліх і волосоїдів - проміжних хазяїв цестод Dypilidium caninum, Hymenolepis nana, H. fraterna.
З території пасовищ, особливо поблизу тваринницьких ферм та сільськогосподарських угідь, відбирають проби грунту і трави.
Проби грунту з поверхневого шару відбирають шпателем або ложкою, а з глибини - лопатою або буром Некрасова. При цьому враховують затемнені та освітлені ділянки, поверхневий шар грунту чи з глибини - 5, 10, 15, 20 см. З кожної ділянки площею приблизно 25 м2 одночасно по діагоналі відбирають по 3-5 проб масою 50 г кожна. Відстань між місцями відбору проб - не більше 10 м. Кожну пробу кладуть у банку з кришкою або у поліетиленовий пакет, етикетують із зазначенням місця взяття проб, глибини та характеру грунту, наявності рослинності та інших факторів.
Проби трави (250-500 г) з випасних та вигульних ділянок зрізають не вище 3-5 см від поверхні грунту, а краще - виривають з корінням, загортають у марлеву серветку і поміщають у банку з водою так, щоб проба трави була вище від дна банки на 2-3 см.
У пробах грунту пасовищ, а також у гною, особливо свинарників, та поблизу тваринницьких приміщень виявляють малощетинкових черв'яків із родини Lumbiicidae. Вони є проміжними хазяями метастронгілід свиней, гістріхісів і аплопараксисів качок, діоктофім м'ясоїдних, пороцекумів Мдомлпніюї птиці та резервуарними - аскарисів свиней, токсокар і токсаскарисів м'ясоїдних, сінгам, ціатостом, аскаридій, гангулетеракисів, ІЧТерикисів та деяких видів капілярій птахів, а інколи і диктіокаул овець і кіз,
Олігохет збирають у склянки з невеликою кількістю грунту в кількості не менше 50 екземплярів.
При проведенні гельмінтологічних обстежень звертають увагу на можливий доступ до випасних ділянок, місць відпочинку та водопою тварин, на території ферм і в тваринницькі приміщення домашніх і диких м'ясоїдних (собак, котів, вовків, лисиць) та копитних тварин (кабанів, кіз, козуль, лосів). Вони часто є носіями та джерелами забруднення довкілля, збудниками небезпечних інвазійних хвороб для тварин та людей (ехінококоз, мультицептоз, дипілідіоз, дифілоботріоз, опісторхоз, трихінельоз, анкілостомоз, унцинаріоз та аскаридатози).
Дика птиця, особливо водоплавна, може бути джерелом ехіностоматидозної, гіменолепідозної, лігульозної, сінгамозної та інших інвазій.
Особливо велика роль диких тварин та птахів у забрудненні довкілля інвазійними елементами та у забезпеченні функціонування природніх вогнищ інвазійних хвороб.
