Рибофлавін (вітамін в2)

Рибофлавін міститься у значних кількостях у печінці, нирках, яйцях, молочних продуктах, дріжджах, злакових культурах.

Вітамін входить до складу двох коферментів ФМН (флавінмононуклеотид) і ФАД (флавінаденіндинуклеотид), які беруть участь у окисно-відновних процесах у складі дегідрогеназ і оксидаз. ФМН і ФАД є структурними компонентами мітохондріального електрон-транспортного ланцюга (участь у тканинному диханні). Вітамін В₂ бере участь у обміні амінокислот, забезпечує функціонування епітеліальних тканин, кришталика ока, головного мозку.

Рибофлавін необхідний для синтезу і розпаду катехоламінів у центральній нервовій системі і периферичних тканинах. Вітамін В₂ сприяє синтезу еритропоетину, який регулює в організмі кровотворення. Він бере участь в обміні інших вітамінів: піридоксину (активуючи піридоксалькіназу, рибофлавін сприяє утворенню піридоксальфосфату), пантотенової та фолієвої кислот.

Рибофлавін трансформує короткі сині хвилі світла у більш довгі зелені, до яких сітківка ока більш чутлива, у результаті чого підвищується гострота зору.

Вітамін В₂ необхідний для життєдіяльності кишкової палички.

При дефіциті рибофлавіну розвиваються ангулярний стоматит, глосит, кератит, кон`юнктивіт, помутніння кришталика, атрофія зорового нерва, з`являються тріщини у куточках рота і на губах, біль в очах, світлобоязнь. З боку центральної нервової системи розвиваються іпохондрія, істерія, депресія. Знижується секреція шлунково-кишкового тракту. Розвиваються м`язова слабість, відчуття жару в тілі.

Рибофлавін призначають всередину і місцево. Парентерально вводять рибофлавіну мононуклеотид. Рибофлавін добре всмоктується у шлунково-кишковому тракті, виводиться через нирки у незміненому вигляді.

Рибофлавін призначають при гіпо- та авітамінозах, депресіях, іпохондрії, болях у ногах, судомах, ураженнях шкіри та слизових оболонок, випадінні волосся, порушеннях сутінкового зору, катаракті, порушеннях травлення.

Крім того, вітамін В₂ застосовують при гіпотрофіях, гіпохромних і гіперхромних анеміях, гострій гіпоксії (гостра серцева недостатність, пневмонія та ін.), дисбактеріозах, гепатитах.

Під час застосування рибофлавіну можуть спостерігатись алергіч-ні реакції. При передозуванні препарату порушується функція нирок (відбувається закупорення канальців нефрона).

Нікотинова кислота і нікотинамід

(вітамін В₃ або вітамін РР)

Нікотинова кислота міститься у злаках, дріжджах, гречці, печінці, м`ясі, молоці. Частково вітамін РР синтезується в організмі людини сапрофітною мікрофлорою кишечника або із триптофану.

Вітамін РР входить до складу НАД (нікотинамідаденіндинуклеотид) і НАДФ (нікотинамідаденіндинуклеотидфосфат), які є основними компонентами мітохондріального (дихального) і мікросомального електрон-транспортного ланцюга. Цим зумовлена участь нікотинової кислоти в усіх видах обміну речовин і процесах детоксикації отрут.

Вітамін РР впливає на співвідношення процесів гальмування і збудження у центральній нервовій системі. Нікотинова кислота сприяє розвитку процесів гальмування при захворюваннях ЦНС, пов`язаних із порушенням цієї функції (неврози, істерія та ін.).

Нікотинова кислота (але не нікотинамід) розширює судини. Ця реакція супроводжується відчуттям поколювання і печіння й зумовлена вивільненням гістаміну та активацією системи кінінів.

Вітамін РР проявляє антиатерогенну дію, знижуючи синтез ліпопротеїдів низької і дуже низької густини. Вітамін чинить кардіотропну дію, як розширюючи коронарні судини і покращуючи мікроциркуляцію, так і завдяки участі НАД і НАДФ у вуглеводному та енергетичному обмінах (зменшується вміст піровиноградної та молочної кислот і підвищується вміст глікогену й АТФ).

За участі вітаміну РР відбувається перетворення трансретинолу у цисретинол, який використовується для синтезу родопсину в оці.

Нікотинова кислота підвищує активність фібринолітичної системи і зменшує агрегацію тромбоцитів (за рахунок зменшення утворення тромбоксану А₂), підвищує утворення ретикулоцитів і нормохромних еритроцитів.

Під впливом нікотинової кислоти у печінці зростає синтез і підвищується виділення жовчі, покращується травлення. Крім того, нікотинова кислота підвищує дезінтоксикаційну функцію печінки, активуючи процеси кон`югації і метилювання токсичних речовин.

При дефіциті вітаміну РР розвивається пелагра. Спостерігаються зміни з боку психіки (деменція – розумова відсталість, загальмованість, галюцинації, спинномозкові паралічі), органів травлення (діарея, стоматит, глосит) і шкіри (дерматит, пігментація відкритих частин тіла).

Вітамін В₃ та його амід вводять парентерально і призначають всередину. Він добре всмоктується у шлунково-кишковому тракті. Часткова біотрансформація відбувається у печінці, виводиться вітамін через нирки.

Нікотинова кислота синтезується печінкою та еритроцитами із триптофану за участі вітамінів В₂ і В₆.

Нікотинову кислоту призначають при гіпо- та авітамінозах (пелагрі), атеросклерозі (дозами від 3 до 9 грамів на добу), облітеруючому ендоартеріїті і хворобі Рейно, мігрені, спазмах жовчо- та сечовивідних шляхів, тромбозах, серцевій недостатності, ішемічній хворобі серця, гіпоацидних станах, гастроентеритах, гіпохромних анеміях (разом із препаратами заліза), отруєннях різними отрутами, для профілактики діабету.

Значна частина ускладнень пов`язана з вивільненням гістаміну та активацією кінінів: зниження артеріального тиску, запаморочення, почервоніння та свербіння шкіри, підвищення секреції шлунково-кишкового тракту, печіння при сечовипусканні. Тривале приймання нікотинової кислоти може призвести до жирової дистрофії печінки (попереджують вживанням продуктів з високим вмістом метіоніну – сир та ін.), диспептичними порушеннями та ін.