Препарати гормонів гіпоталамуса

Гормони гіпоталамуса (рилізинг-фактори) – це невеликі пептиди, які виконують функції або ліберинів, або статинів. У зв`язку зі складністю одержання натуральних і синтетичних препаратів гіпоталамічних гормонів їх практичне застосування обмежене. Лише деякі із синтетичних аналогів гіпоталамічних гормонів застосовуються на практиці за спеціальними призначеннями.

Синтетичний кортикотропін-рилізинг-фактор, який підвищує секрецію адренокортикотропного гормона, використовують з дослідницькою метою.

Препарат соматоропін-рилізинг-фактор (серморелін) посилює продукцію гіпофізарного соматотропного гормона і застосовується у дітей з низьким зростом для діагностики.

Препарат сандостатин є синтетичним аналогом соматостатину - гормону, що пригнічує вивільнення з гіпофіза соматотропного гормону. Застосовують його для лікування акромегалії.

Препарат тироліберин – синтетичний тиротропін-рилізинг-гормон, що стимулює секрецію гіпофізом тиреотропного гормона, застосовують при діагностиці патології щитовидної залози.

Синтетичний препарат гонадорелін (аналог гонадотропін-рилізинг-гормона) стимулює вивільнення з гіпофіза гонадотропних гормонів і показаний при порушеннях функції яєчників і затримці статевого дозрівання.

Синтезований інгібітор синтезу гонадотропних гормонів гіпофіза – даназол. Препарат викликає атрофію ендометрію, пригнічує функцію яєчників у жінок та сперматогенез у чоловіків.

У гіпоталамусі синтезуються гормони, які регулюють секрецію пролактину – пролактоліберин (стимулює вивільнення пролактину) та пролактостатин (пригнічує виділення). Однак препаратів – аналогів цих гормонів немає.

Гіпоталамус синтезує також гормони, що стимулюють та пригнічують виділення меланоцитстимулювального гормона – меланоліберин та меланостатин відповідно. Препаратів – аналогів цих гормонів у медичну практику не впроваджено.

Препарати гормонів передньої частки гіпофіза

Передня частка гіпофіза (аденогіпофіз) – це комплекс залоз, кожна з яких складається із особливого типу клітин. Їх секреторну активність контролюють відповідні гіпоталамічні гормони. Гіпофізарні гормони вивільняються із особливих гранул шляхом ендоцитозу. Аденогіпофіз продукує шість гормонів: адренокортикотропний (АКТГ), соматотропний (СТГ), тиреотропний (ТТГ), пролактин, фолікулостимулювальний (ФСГ), лютеїнізуючий (ЛГ). Препарати названих гормонів ендокринологи застосовують у випадках, коли необхідно відтворити ефекти, за які відповідають зазначені гормони, а іноді – з діагностичною метою.

Адренокортикотропний гормон

Замінниками АКТГ є кортикотропін, тетракозактрин, синактен-депо. Кортикотропін одержують із гіпофіза тварин (великої рогатої худоби, свиней і вівців), інші препарати – синтетичні аналоги пролонгованої дії.

Кортикотропін діє на специфічні рецептори мембран клітин кори надниркових залоз і активує пов`язану з рецепторами аденілатциклазу, що супроводжується підвищенням внутрішньоклітинного цАМФ і перетворенням холестерину в кортикостероїди. Кортикотропін в основному стимулює продукцію глюкокортикоїдів. Суттєво, що при нетривалому застосуванні кортикотропіну на відміну від глюкокортикоїдів, не спостерігається пригнічення функції кори надниркових залоз. Однак тривале введення препарату та його синтетичних аналогів є причиною “виснаження” надниркових залоз.

Під впливом кортикотропіну в організмі змінюється обмін вуглеводів (розвивається гіперглікемія), жирів (зростає ліполіз), білків (переважно катаболічний ефект), мінералів (зменшується виведення із організму натрію і зростає – калію). Препарат підвищує секреторну активність шлункових залоз, проявляє протизапальну, протиалергічну, дезінтоксикаційну та імунодепресивну активність; нормалізує тонус і проникність судин головного мозку, функцію екстрапірамідної системи; покращує пам`ять.

Кортикотропін руйнується у шлунково-кишковому тракті, тому його вводять внутрішньом`язово або внутрішньовенно. Дозують препарат у одиницях дії. Тривалість дії гормона при внутрішньовенному введенні 6–8 – годин. Призначають препарат 3–4 рази на день.

Кортикотропін призначають з метою стимуляції кори надниркових залоз при їх гіпофункції, після відміни глюкокортикоїдів з метою попередження розвитку синдрому відміни, як протиалергічний та протизапальний засіб при ревматизмі, бронхіальній астмі та інших захворюваннях, для діагностики функціонального стану кори надниркових залоз, при порушеннях мозкового кровообігу, хореї, паркінсонізмі.

У випадку застосування кортикотропіну можливі такі побічні ефекти, як набряки, підвищення артеріального тиску, затримка процесів росту і загоювання ран, безсоння та ін.

Кортикотропін спричиняє утворення антитіл, тому в наш час використовують синтетичний препарат тетракозактрин (синактен-депо), який проявляє маловиражені імуногенні властивості.