Гормональні препарати

Гормональними препаратами називають речовини, виділені із ендокринних залоз тварин, або їх синтетичні аналоги, які регулюють обмінні процеси, ріст та регенерацію, а також репродукцію і темпи старіння організму.

Ендокринна система – це група залоз, які разом із нервовою системою утворюють складний нейроендокринний комплекс, що забезпечує гомеостаз організму. Нейроендокринний комплекс містить три рівні регуляції: гіпоталамус, гіпофіз, периферичні ендокринні залози.

Гіпоталамус у відповідь на хімічні стимули секретує низькомолекулярні поліпептиди. Одні з них стимулюють (рилізинг-гормони або ліберини), а інші – пригнічують (статини) секрецію гормонів аденогіпофіза. Секреція гормонів гіпоталамуса та гіпофіза регулюється за принципом негативного зворотного зв`язку. Так, зниження концентрації будь-якого гормона гіпофіза супроводжується зростанням секреції відповідного гіпоталамічного рилізинг-фактора і, навпаки, підвищення концентрації гіпофізарного гормона супроводжується зменшенням секреції відповідного ліберину.

Гіпофіз, точніше передня його частка – аденогіпофіз, є другим рівнем регуляції нейроендокринних функцій організму. Аденогіпофіз секретує у кров тропні гормони, які контролюють функції ряду периферичних ендокринних залоз. Деякі з них (соматотропний гормон) можуть безпосередньо впливати на тканини. Задня частка гіпофіза депонує два гормони гіпоталамуса: вазопресин і окситоцин, які безпосередньо впливають на функції тканин-мішеней.

Третім рівнем регуляції нейроендокринного комплексу є периферичні ендокринні залози: щитовидна, прищитовидні, кора надниркових залоз, сім`яники, яєчники, підшлункова залоза. Їх гормони є посередниками між залозами і клітинами-мішенями, які мають відповідні специфічні рецептори. Останні можуть розміщуватися як на мембранах клітин, так і внутрішньоклітинно (у ядрі, цитоплазмі). Зв`язуючись із відповідними рецепторами, гормони регулюють активність ферментів, мембранний транспорт іонів і метаболітів, впливають на хромосомний апарат клітин і синтез білків. Змінюючи обмін речовин у організмі, гормони регулюють ріст, розвиток, розмноження, захисні властивості, статеве дозрівання і діяльність ряду органів орга-нізму.

У хімічному відношенні гормони поділяють на 3 групи.

1. Білки, поліпептиди. Це гормони гіпоталамуса і гіпофіза, підшлункової (інсулін, глюкагон), прищитовидних (паратиреоїдин, кальцитонін), щитовидної (кальцитонін) залоз. Відповідні фармакологічні препарати руйнуються шлунковим соком і через це їх призначають тільки парентерально.

2. Стероїдні гормони. Це гормони надниркових (мінералокортикоїди, глюкокортикоїди) і статевих (андрогени, естрогени, прогестерон) залоз.

3. Похідні амінокислоти тирозину – гормони щитовидної (тироксин, трийодтиронін) і мозкового шару надниркових (адреналін, норадреналін) залоз.

У медичній практиці гормональні препарати використовують з метою:

• замісної та стимулювальної терапії за недостатності гормонів певної залози (наприклад, інсулін – для лікування інсулінозалежного цукрового діабету; глібенкламід – для лікування інсулінонезалежного цукрового діабету, оскільки препарат стимулює секрецію інсуліну за рахунок збудження -клітин острівців підшлункової залози);

• пригнічувальної терапії щодо певної залози (наприклад, призначення соматостатину для зниження секреції соматотропного гормона гіпофіза);

• лікування неендокринних захворювань як засоби патогенетичної терапії (наприклад, глюкокортикоїди при запальних захворюваннях суглобів);

• діагностики під час досліджень функціонального стану ендокринних залоз (наприклад, препарати гормонів гіпоталамуса).

При тривалому використанні гормональних препаратів можливе пригнічення функції відповідної залози за принципом негативного зворотного зв`язку. У таких випадках раптова відміна препарату може призвести до різкого загострення захворювання. Терапія гормональними препаратами білкової природи може супроводжуватися продукцією відповідних антитіл.

Якщо гормональні засоби отримують із залоз і сечі тварин, то їх обов`язково біологічно стандартизують і активність виражають у одиницях дії. Частину препаратів отримують синтетичним та напівсинтетичним шляхами. Їх активність виражають у грамах.