- •Хід уроку
- •I. Підсумок фенологічних спостережень.
- •II. Вступна бесіда про зміст природознавства в 4-му класі.
- •III. Повідомлення теми і мети уроку.
- •IV. Актуалізація опорних знань.
- •V. Сприймання та усвідомлення навчального матеріалу.
- •2. Практична робота з таблицями, атласами.
- •VI. Осмислення учнями знань.
- •VIII. Домашнє завдання.
- •Хід уроку
- •I. Підсумок фенологічних спостережень.
- •II. Перевірка домашнього завдання.
- •III. Актуалізація опорних знань.
- •VII. Узагальнення та систематизація знань учнів.
- •IV. Повідомлення теми і мети уроку.
- •V. Сприймання та усвідомлення навчального матеріалу.
- •VI. Осмислення учнями знань.
- •VII. Узагальнення та систематизація знань учнів.
- •VIII. Домашнє завдання.
- •Хід уроку
- •II. Перевірка домашнього завдання.
- •III. Актуалізація опорних знань.
- •IV. Сприймання та усвідомлення навчального матеріалу.
- •V. Осмислення учнями знань.
- •VI. Узагальнення та систематизація знань учнів.
- •VII. Домашнє завдання.
- •Хід уроку
- •II. Перевірка домашнього завдання.
- •III. Актуалізація опорних знань.
- •IV. Сприймання та усвідомлення навчального матеріалу.
- •V. Осмислення учнями знань.
- •VI. Узагальнення та систематизація знань учнів.
- •VII. Домашнє завдання.
- •Хід уроку
- •I. Підсумок фенологічних спостережень.
- •II. Перевірка домашнього завдання.
- •III. Повідомлення теми і завдань уроку.
- •IV. Сприймання та усвідомлення навчального матеріалу.
- •V. Осмислення учнями знань.
- •VI. Узагальнення та систематизація знань учнів.
- •VII. Домашнє завдання.
- •Хід уроку
- •II. Перевірка домашнього завдання.
- •III. Актуалізація опорних знань.
- •IV. Повідомлення теми та завдань уроку.
- •V. Сприймання та усвідомлення навчального матеріалу.
- •VI. Осмислення учнями знань.
- •VII. Узагальнення та систематизація знань учнів.
- •VIII. Домашнє завдання.
- •Хід уроку
- •I. Підсумок фенологічних спостережень.
- •III. Актуалізація опорних знань.
- •IV. Повідомлення теми та завдань уроку.
- •V. Сприймання та усвідомлення навчального матеріалу.
- •VI. Осмислення учнями знань.
- •VII. Узагальнення та систематизація знань учнів.
- •VIII. Домашнє завдання.
- •Хід уроку
- •I. Підсумок фенологічних спостережень.
- •III. Актуалізація опорних знань. Повідомлення теми і завдань уроку.
- •V. Осмислення учнями знань.
- •VI. Узагальнення та систематизація знань учнів.
- •VII. Домашнє завдання.
- •Хід уроку
- •II. Перевірка домашнього завдання.
- •IV. Повідомлення теми і завдань уроку.
- •VI. Осмислення учнями знань.
- •VII. Узагальнення та систематизація знань учнів.
- •VIII. Домашнє завдання.
- •Хід уроку
- •I. Підсумок фенологічних спостережень.
- •III. Повідомлення теми і завдань уроку.
- •IV. Сприймання та усвідомлення навчального матеріалу.
- •V. Осмислення учнями знань.
- •VI. Узагальнення та систематизація знань учнів.
- •VII. Домашнє завдання.
- •Хід уроку
- •III. Сприймання та усвідомлення навчального матеріалу.
- •IV. Осмислення учнями знань.
- •V. Узагальнення та систематизація знань учнів.
- •VI. Домашнє завдання.
- •Хід уроку
- •I. Підсумок фенологічних спостережень.
- •II. Перевірка домашнього завдання.
- •III. Актуалізація опорних знань учнів.
- •IV. Повідомлення теми і завдань уроку.
- •V. Вивчення нового матеріалу.
- •VI. Закріплення нового матеріалу.
- •VII. Узагальнення та систематизація знань учнів.
- •VIII. Домашнє завдання.
- •Хід уроку
- •I. Підсумок фенологічних спостережень.
- •II. Перевірка домашнього завдання.
- •III. Актуалізація опорних знань.
- •IV. Повідомлення теми та завдань уроку.
- •V. Вивчення нового матеріалу.
- •Хід уроку
- •II. Перевірка домашнього завдання.
- •VI. Осмислення учнями знань.
- •VII. Узагальнення та систематизація знань.
- •VIII. Домашнє завдання.
- •III. Актуалізація опорних знань учнів.
- •IV. Повідомлення теми та завдань уроку.
- •V. Сприймання та усвідомлення навчального матеріалу.
- •VI. Осмислення учнями знань.
- •VII. Узагальнення та систематизація знань учнів.
- •VIII. Домашнє завдання.
- •Хід уроку
- •II. Перевірка домашнього завдання.
- •IV. Повідомлення теми і завдань уроку.
- •V. Сприймання та усвідомлення навчального матеріалу.
- •VI. Осмислення знань учнями.
- •VII. Узагальнення та систематизація знань учнів.
- •VIII. Домашнє завдання.
- •Хід уроку
- •II. Перевірка домашнього завдання.
- •IV. Актуалізація опорних знань.
- •V. Сприймання та усвідомлення навчального матеріалу.
- •VI. Осмислення учнями знань.
- •VII. Узагальнення та систематизація знань.
- •VIII. Домашнє завдання.
- •Хід уроку
- •I. Підсумок фенологічних спостережень.
- •II. Перевірка домашнього завдання.
- •III. Актуалізація опорних знань.
- •V. Сприймання та усвідомлення навчального матеріалу.
- •VI. Осмислення учнями знань.
- •VIII. Домашнє завдання.
- •Хід уроку
- •II. Перевірка домашнього завдання.
- •III. Повідомлення теми і завдань уроку.
- •IV. Актуалізація опорних знань.
- •V. Сприймання та усвідомлення навчального матеріалу.
- •VI. Осмислення учнями знань.
- •VII. Узагальнення та систематизація знань учнів.
- •VIII. Домашнє завдання.
- •Хід уроку
- •I. Підсумок фенологічних спостережень.
- •II. Перевірка домашнього завдання.
- •III. Актуалізація опорних знань дітей та їхнього життєвого досвіду.
- •IV. Повідомлення теми і завдань уроку.
- •V. Сприймання та усвідомлення навчального матеріалу.
- •VI. Осмислення учнями знань.
- •VII. Узагальнення та систематизація знань.
- •VIII. Домашнє завдання.
- •Хід уроку
- •I. Підсумок фенологічних спостережень.
- •II. Актуалізація опорних знань. Повідомлення теми і мети уроку.
- •III. Сприймання та усвідомлення навчального матеріалу.
- •IV. Осмислення знань учнів.
- •V. Узагальнення та систематизація знань учнів.
- •VI. Домашнє завдання.
- •Хід уроку
- •I. Підсумок фенологічних спостережень.
- •II. Перевірка домашнього завдання.
- •III. Повідомлення теми і мети уроку.
- •IV. Сприймання та усвідомлення твого матеріалу.
- •V. Осмислення-учнями знань.
- •VI. Узагальнення та систематизація знань.
- •VII. Домашнє завдання.
- •Хід уроку
- •II. Перевірка домашнього завдання.
- •III. Актуалізація опорних знань.
- •IV. Повідомлення теми і мети уроку.
- •V. Вивчення нового матеріалу.
- •VII. Підсумок уроку.
- •VI. Осмислення учнями знань.
- •Viі. Домашнє завдання.
- •Хід уроку
- •I. Підсумок фенологічних спостережень.
- •II. Перевірка домашнього завдання.
- •III. Актуалізація знань учнів.
- •IV. Повідомлення теми і завдань уроку.
- •V. Сприймання та усвідомлення навчального матеріалу.
- •VI. Осмислення учнями знань.
- •VII. Узагальнення та систематизація знань.
- •VIII. Підсумок уроку.
- •IX. Домашнє завдання.
- •Хід уроку
- •I. Підсумок фенологічних спостережень.
- •II. Перевірка домашнього завдання.
- •III. Актуалізація опорних знань. Повідомлення теми і мети уроку.
- •IV. Сприймання та усвідомлення навчального матеріалу.
- •Хід уроку
- •I. Підсумок фенологічних спостережень.
- •II. Перевірка домашнього завдання.
- •III. Актуалізація опорних знань. Повідомлення теми і завдань уроку.
- •IV. Сприймання та усвідомлення навчального матеріалу.
- •V. Осмислення учнями знань.
- •VI. Узагальнення та систематизація знань.
- •VII. Підсумок уроку.
- •VIII. Домашнє завдання.
- •Хід уроку
- •I. Підсумок фенологічних спостережень.
- •II. Перевірка домашнього завдання.
- •III. Актуалізація опорних знань.
- •IV. Повідомлення теми і завдань уроку.
- •V. Сприймання та усвідомлення навчального матеріалу.
- •VI. Осмислення знань учнями.
- •VII. Узагальнення та систематизація знань учнів.
- •VIII. Підсумок уроку.
- •IX. Домашнє завдання.
- •Хід уроку
- •I. Підсумок фенологічних спостережень.
- •II. Перевірка домашнього завдання.
- •III. Актуалізація опорних знань учнів.
- •IV. Повідомлення теми і завдань уроку.
- •V. Сприймання та усвідомлення навчального матеріалу.
- •VI. Осмислення знань учнями.
- •VII. Узагальнення та систематизація знань.
- •VIII. Підсумок уроку.
- •IX. Домашнє завдання.
- •Хід уроку
- •I. Підсумок фенологічних спостережень.
- •II. Перевірка домашнього завдання.
- •III. Актуалізація опорних знань. Повідомлення теми і завдань уроку.
- •IV. Сприймання та усвідомлення навчального матеріалу.
- •V. Осмислення знань учнями.
- •VI. Узагальнення та систематизація знань.
- •VII. Підсумок уроку.
- •VIII. Домашнє завдання.
- •Хід уроку
- •I. Підсумок фенологічних спостережень.
- •II. Перевірка домашнього завдання.
- •III. Актуалізація опорних знань учнів.
- •IV. Повідомлення теми і завдань уроку.
- •V. Сприймання та усвідомлення навчального матеріалу.
- •VI. Осмислення знань учнями.
- •VII. Узагальнення та систематизація знань.
- •VIII. Підсумок уроку.
- •IX. Домашнє завдання.
- •Хід уроку
- •I. Підсумок фенологічних спостережень.
- •II. Перевірка домашнього завдання.
- •III. Актуалізація опорних знань.
- •IV. Повідомлення теми і мети уроку.
- •V. Сприймання та усвідомлення матеріалу.
- •VI. Осмислення знань учнями.
- •VII. Узагальнення та систематизація знань.
- •Viіі. Підсумок уроку.
- •IX. Домашнє завдання.
- •Хід уроку
- •I. Підсумок фенологічних спостережень.
- •II. Перевірка домашнього завдання.
- •III. Актуалізація опорних знань.
- •IV. Повідомлення теми і завдань уроку.
- •V. Сприймання та усвідомлення навчального матеріалу.
- •VI. Осмислення знань учнями.
- •VII. Узагальнення та систематизація знань.
- •VIII. Підсумок уроку.
- •IX. Домашнє завдання.
V. Осмислення учнями знань.
1. Робота з підручником.
Опрацювати статті "Чому буває день і ніч" і " Чому змінюються пори року".
2. Відповіді на запитання.
— Що таке вісь? Де вона знаходиться?
— Яка причина зміни дня і ночі?
— Що таке доба? Скільки годин триває доба?
— Чому на Землі відбувається зміна пір року?
— Сонце більше освітлює північну півкулю. Яка пора року на території України?
— Сонце більше освітлює південну півкулю. Яка пора року на ній? Чому?
— Рік триває 365 днів. Чим це пояснюється?
3. Робота в зошитах з друкованою основою
VI. Узагальнення та систематизація знань учнів.
— Діти, що ви дізналися нового на сьогоднішньому уроці?
— Як обертається Земля?
— До чого приводить обертання Землі навколо своєї осі? А навколо Сонця?
VII. Домашнє завдання.
Прочитати у підручнику статті "Чому буває день і ніч", "Чому змінюються пори року". Дати відповіді на запитання в кінці текстів. Уміти пояснити за допомогою глобуса, що спричинює зміну дня і ночі; пір року.
№ уроку_______ Дата______________
Тема. Як поверхня Землі нагрівається сонячними променями.
Мета. Сформувати уявлення про теплові пояси Землі, засвоїти знання про причини їх виникнення; виховувати спостережливість, кмітливість, наполегливість, охайність у користуванні підручником і зошитом; розвивати пізнавальний інтерес до навчання.
Обладнання. Глобус, електролампа
Хід уроку
І. Підсумок фенологічних спостережень.
II. Перевірка домашнього завдання.
1. Природничий диктант.
• Уявна лінія, що проходить через центр Землі та Північний і Південний полюси, називається ...
• Земля обертається:
а) з заходу на схід;
б) зі сходу на захід.
• Коли на Землі буде день?
• Коли на Землі буде ніч?
• Доба — це ... години. За цей час Земля робить ...
• Шлях, по якому Земля рухається навколо Сонця, називається ...
• Повний оберт навколо Сонця Земля робить за ...
• Рік становить ...
2. Фронтальне опитування.
— Яка причина зміни дня і ночі?
— Яка тривалість доби? Чим пояснюється ця тривалість?
— Поміркуйте, чи обертаються навколо осі Південний і Північний полюси. Чим це можна пояснити?
— Що відбувається під час руху Землі навколо Сонця?
— Назвіть головні причини зміни пір року.
3. Індивідуальне опитування.
— Продемонструвати дослід зміни дня і ночі на телурії або з глобусом і настільною лампою.
— За допомогою таблиці пояснити, як відбувається зміна пір року.
III. Актуалізація опорних знань.
— Що дає Землі світло і тепло?
— Як змінюється висота Сонця на небосхилі в різні пори року?
— Як падають на землю сонячні промені? Чим відрізняються сонячні промені, які падають на поверхню Землі прямовисно і косо?
— Які сонячні промені найбільше нагрівають земну поверхню? Чому?
— Під час руху Землі навколо Сонця через постійний нахил осі Землі Північна і Південна півкулі освітлюються нерівномірно. Про те, як кут падіння сонячних променів впливає на природу Землі, ви дізнаєтеся під час вивчення теми "Як поверхня Земля нагрівається сонячними променями".
IV. Сприймання та усвідомлення навчального матеріалу.
1. Практична робота.
— Розгляньте схематичний малюнок (с. 83, підручник).
— Визначте, де найбільше нагрівається поверхня Землі, а де — найменше. Доведіть свою думку.
2. Розповідь учителя.
— Сонячне випромінювання — це потужне джерело енергії, що несе на Землю світло і тепло.
Кількість тепла, яке отримує поверхня Землі, залежить від кута падіння сонячних променів. Що нижче Сонце над горизонтом, то більше тепла розсіюється і менше нагрівається Земля.
Тому кількість сонячного тепла зменшується від екватора і до полюсів. І цю земну поверхню умовно поділяють на частини, які називають тепловими поясами Землі. У кожній півкулі три теплові пояси: жаркий або тропічний, помірний і холодний.
Найбільше тепла від Сонця одержує жаркий тепловий пояс, який розташований з обох сторін екватора. Сонце там перебуває високо на небосхилі майже увесь рік, тому його промені падають прямовисно і добре прогрівають земну поверхню. Увесь рік там жарко, не буває зими. Над сушею температура повітря може досягти найвищого значення на земній кулі — близько +60°С. У найхолодніший місяць середня температура +15°С — +16°С. У жаркому поясі рік ділиться на два періоди: жаркий і дощовий. На рівнинах сніг не випадає ніколи.
Між жарким і холодним поясами розташований помірний тепловий пояс. Висота Сонця на небосхилі у цьому поясі змінюється кожної пори року. Тому і промені на поверхню землі падають по-різному. Під час зимового дня Сонце низько піднімається над горизонтом, його косі промені слабо нагрівають земну поверхню. У цей час короткі дні (близько 7 год) і довгі ночі (до 17 год). Влітку Сонце високо піднімається над горизонтом. Його промені падають на поверхню землі майже прямовисно, тому вони добре нагрівають земну поверхню. Крім того, влітку тривалий день, протягом якого Сонце теж нагріває Землю. Між цими порами року є ще прохолодні весна й осінь.
У холодних теплових поясах протягом року холодно. Сонце ніколи не піднімається високо, на земну поверхню падають тільки косі промені, тому вони дають мало тепла, погано нагрівають землю. За коротке літо не встигають розтанути сніг і лід. Влітку буває полярний день, а взимку — полярна ніч. Чому? Дізнаєтесь, провівши дослід.
3. Дослід з глобусом
Під час досліду звертається увага учнів на те, що коли до Сонця більше повернута північна півкуля, то простір навколо Північного полюса весь час освітлений, тобто там тривалий період панує полярний день. У цей час на полюсі Сонце не заходить за горизонт протягом 6-ти місяців. Узимку, коли північна півкуля менше освітлюється і нагрівається Сонцем, Північний полюс тривалий період перебуває в тіні — там панує Довга полярна ніч (на полюсі — 6 місяців).