VI. Осмислення учнями знань.

1. Робота з підручником.

Читання статей "Населення України", "Охорона природи в Україні".

2. Відповіді на запитання.

— Хто становить більшість народу України?

— Які ще національності входять до складу народу України?

— Скільки областей в Україні? Яка республіка входить до складу нашої держави?

— Як наша держава піклується про охорону природи в Україні?

— Яка небезпека загрожує природі?

— Для чого створено Червону книгу?

— Що таке національний природний парк?

— Для чого створюють заказники?

— Чим заповідник відрізняється від національного природного парку?

— Що станеться, якщо природу не охороняти?

3. Робота в зошитах з друкованою основою

VII. Узагальнення та систематизація знань.

1. Розповіді 2—3 учнів про особисту участь в охороні природи.

2. Бесіда.

— Що нового ви почули на уроці?

— Що сталося б, коли природу не охороняли б?

VIII. Домашнє завдання.

Прочитати в підручнику статті "Населення України", "Охорона природи в Україні".

Позначити на контурній карті заповідники.

Творче завдання: підготувати свою програму збереження природи в Україні.

№ уроку_______ Дата______________Вчитель__________________________________Клас____

Тематичне опитування

№ уроку_______ Дата______________Вчитель__________________________________Клас____

Тема. Рідний край на території України.

Мета. Дати відомості про розташування місцевості, де проживають учні, на карті України, особливості її рельєфу; навчити дітей визначати сторони горизонту за місцевими ознаками; розвивати спосте­режливість, пам'ять, виховувати любов до рідного краю.

Обладнання. Карта України (фізична і природних зон), контурні карти, карта області, де проживають.

Хід уроку

I. Підсумок фенологічних спостережень.

II. Актуалізація опорних знань. Повідомлення теми і мети уроку.

Хай чужина комусь впадає в очі,

нехай про неї навіть мріє хтось.

(До переміни місць такі охочі

всі ті, кому в житті не повелось.)

Та що мені та слава галаслива

про всі дива за тридев'ять морів,

коли я досі і малого дива

землі своєї ще не зрозумів.

(Є. Плужник)

— Як ви зрозуміли слова відомого українського поета Є. Плужника?

— Сьогодні ми розпочинаємо вивчати новий розділ "Твій рідний край", з якого дізнаємося про розташування нашого краю на карті України, про те, які у нас особливості погоди; які бувають корисні копалини; який рослинний і тваринний світ поширений у нашій місцевості; яка промисловість розвинута і як охороняється природа рідного краю.

Тема сьогоднішнього уроку: "Рідний край на території України".

III. Сприймання та усвідомлення навчального матеріалу.

1. Розповідь вчителя.

— Який наш рідний край? У якій області ми живемо?

2. Практична робота №1 (в парах).

а) Робота з фізичною картою України.

Діти працюють за планом, записаним на дошці.

1) Знайди на карті свою область.

2) Покажи обласний центр.

3) Визнач, у якій частині України знаходиться область.

4) 3 якими областями межує на сході, заході, півночі і півдні?

5) Обчисли відстань від обласного центру до Києва.

6) Усна розповідь (2—3 учні) про область, у якій живеш (усі дані показувати на карті).

3. Відповіді на запитання підручника (с. 144).

— Які є форми земної поверхні? Якими бувають рівнини?

— Що таке горб? Яр? Балка?

— Пригадайте будову горба.

— Що таке гори? Якими бувають гори за висотою?

— Назвіть частини гори.

— Які ви знаєте природні водойми?

— Яку водойму називають озером? Яку болотом? Що таке море?

— Назвіть частини річки.

4. Практична робота № 2 (по групах).

1 група. Підготувати усну розповідь про земну поверхню області за картою і планом.

1) Розгляньте територію області на фізичній карті.

2) Визначте форми її поверхні.

3) Знайдіть усі водойми.

2 група. Підготувати усну розповідь про рослинний і тваринний світ області за планом.

1) Визначте на карті природних зон України, в якій з них розташована наша область.

2) Назвіть особливості пір року на території області.

3) Використовуючи свої знання про природні зони, подумайте, які тварини і рослини зустрічаються в області.

5. Розповіді дітей, доповнення відповідей один одного. Фізкультхвилинка.

6. Продовження розповіді вчителя.

— Спостережлива людина ніколи не заблукає серед полів і лісів, високих гір і боліт, якщо в неї є навички орієнтування.

а) Можна орієнтуватися за тінями від скель, каменів тощо. Як ми вже встановили, тінь від предмета падає на північ. Отже, з північної сторони на скелях, каменях росте більше моху, лишайнику, оскільки вона — тіньова, вологіша.

б) Південний бік дерев краще освітлюється Сонцем, тому на поодиноких деревах, що ростуть на галявинах, з південної сторони гілля і листя густіше, з північної — на стовбурі росте мох.

в) Мурашники здебільшого бувають з південної сторони дерев або пеньків, бо там тепліше. І взагалі, якщо уважно придивитися до мурашника, то можна помітити, що один схил у нього пологий, а другий — крутий. Пологий схил повернутий на південь, крутий — на північ.

г) На південній стороні горбів, ярів сніг розтає швидше.

— Ці ознаки ви повинні знати. А ще обов'язково пам'ятайте, що для того, щоб правильно визначити сторони горизонту, потрібно користуватися кількома ознаками одночасно.