VI. Осмислення учнями знань.

1. Робота з підручником.

Читання тексту "Земля — планета Сонячної системи".

2. Відповіді на запитання.

— Яку форму має Земля? Як можна довести, що Земля має форму кулі? Хто з відомих мандрівників довів це? Хто першим побачив, що Земля — куля?

— Уявіть, що ви стоїте на березі моря. На горизонті з'явився корабель. Спочатку ви бачите його щогли, трохи згодом — корпус. Чому?

— Як називається природний супутник Землі? Що називають орбітою місяця?

— Що таке глобус? Що означає слово "глобус"?

— Що зображено на глобусі? Скільки полюсів має Земля? Назвіть їх.

— Покажіть на глобусі Північний полюс' Південний полюс. Що таке екватор?

— Покажіть на глобусі північну і південну півкулі.

— Яке значення має глобус для людей?

VII. Узагальнення та систематизація знань учнів.

Робота у зошиті з друкованою основою

VIII. Домашнє завдання.

Прочитати статтю " Земля — планета Сонячної системи". Дати відповіді на запитання до цього тексту.

№ уроку_______ Дата______________Вчитель__________________________________Клас____

Тема. Як обертається Земля.

Мета. Засвоєння учнями знань про причини зміни дня і ночі на земній кулі, сформувати уявлення про зміни пір року, розвивати науковий світогляд, виховувати інтерес до наукових знань, спостережливість, кмітливість.

Обладнання. Глобус, м'яч, електролампа на підставці, картини, на яких зображені різні пори року; схеми обертання Землі навколо своєї осі і Сонця.

Хід уроку

І. Підсумок фенологічних спостережень.

II. Перевірка домашнього завдання.

1. Фронтальне опитування за питаннями.

— Якою люди уявляли Землю колись?

— Як можна довести, що Земля має форму кулі?

— Як називається природний супутник Землі?

— Що таке глобус? Яке значення має глобус для людей?

2. Індивідуальне опитування.

— Розповісти про Землю, як планету Сонячної системи; про глобус.

— Показати на глобусі Північний і Південний полюси, екватор, північну і південну півкулі.

III. Актуалізація опорних знань.

— На сьогоднішньому уроці ми вивчатимемо дуже цікаву тему.

У мене в руках конверт, в якому знаходяться загадки, які допоможуть вам визначити тему уроку

♦ Жовта паляниця над дахом повисла. (Сонце.)

♦ На чорному полі срібний пастух золоті вівці пасе. (Місяць і зорі.)

♦ Коли мати входить в хату, всіх вона вкладає спати. А як батько заходить, всіх на ноги підводить. Хто зуміє відгадати:

що за батько, що за мати? (День і ніч.)

♦ Щорічно приходять до нас в гості: одна сива, друга молода, третя скаче, а четверта плаче.

— Ми вивчатимемо обертання Землі, дізнаємося, чому буває день і ніч, чому змінюються пори року.

IV. Сприймання та усвідомлення навчального матеріалу.

1. Ознайомлення учнів із змінами дня і ночі.

—Пригадайте спостереження за висотою Сонця над горизонтом протягом доби. Коли висота сонця найбільша?

— В якому місяці Сонце опівдні стоїть над горизонтом найвище? Найнижче? Чому?

— Яка тривалість дня і ночі у нашій місцевості?

— Пригадайте, коли тривалість дня і ночі однакова.

— Чи знаєте ви, як люди в давнину визначали день і ніч?

— Здавна люди, спостерігаючи за Сонцем, помітили, що вранці воно сходить із-за лінії горизонту; опівдні — піднімається вище, а ввечері заходить за лінію горизонту. Вони вважали, що Сонце рухається навколо Землі, тому буває день і ніч.

Але це не так. Наша Земля обертається навколо своєї осі.

Вісь — це уявна лінія, що проходить через центр земної кулі та Північний і Південний полюси. Земля обертається із заходу на схід, назустріч Сонцю. Обертання земної кулі навколо своєї осі спричиняє зміну дня і ночі. І це обертання дає основну одиницю часу — добу, і зумовлює поділ доби на 2 частини — день і ніч.

Земля здійснює повний оберт навколо осі за 24 год. Цей час називається добою.

2. Практична робота з глобусом та м'ячем.

— Діти, уважно подивіться на глобус. Як ви-вважаєте, де знаходиться вісь земної кулі?

— Земля обертається навколо своєї осі, але потрібно зазначити, що ця вісь є уявною лінією, тобто насправді не існує.

— Що я роблю з м'ячем?

— Чи є в м'яча вісь?

— Я обертаю м'яч навколо уявної осі. Так само обертається і земна куля.

3. Пояснення зміни дня і ночі. Дослід з електролампою.

— Припустимо, що лампа — це наше "уявне" сонце. Простежте, як буде освітлюватися поверхня прямої площини.

— А зараз змінимо наш дослід. Замість прямої площини ми візьмемо глобус — нашу Землю.

Тепер уважно поспостерігайте, як буде освітлюватись наша Земля.

— То який можна зробити висновок, якщо Землю повернути навколо своєї осі?

— Отже, обертання Землі навколо своєї осі спричиняє зміну дня і ночі. Такий повний оберт земна кулі робить за 24 години, тобто за добу.

— Подивіться уважно на освітлений бік глобуса і скажіть, на яких материках день, а на яких — ніч. Чому ви так думаєте?

— Дайте відповідь ще на одне запитання: доба триває 24 години. Чим це пояснюється?

4. Пояснення оберту Землі навколо Сонця.

— Крім того, що Земля обертається навколо своєї осі, вона ще обертається і навколо Сонця. Шлях, яким рухається наша планета, називається земною орбітою.

Вісь Землі не є вертикальною. Вона дещо нахилена, і цей нахил не змінюється. Переконайтесь у цьому, розглядаючи гЛобус. Цей нахил Землі має дуже велике значення, оскільки від цього залежить зміна пір року. Багато з вас хотіли б, щоб літо тривало цілий рік. Але такого у нас не буває. Літо змінює осінь, потім настає зима, весна і знову літо... І так повторюється щороку.

Повний оберт навколо Сонця Земля робить за 365 діб 5 год 48 хв 46 с. Цей час називається роком. У зв'язку з тим, що таким числом користу­ватися незручно, його округлюють. Три роки мають 365 діб, а кожний четвертий — на одну більше. Цей рік називають високосним. У високосному році дві останні цифри діляться на 4. Наприклад: 1996 — високосний, бо 96:4=24. Має 366 діб.

5. Дослід з глобусом

Посередині стола встановлюють електричну лампочку. Навколо неї обносять глобус так, щоб напрям нахилу осі був постійним. Учні спостерігають, що під час зміни положень глобуса щодо джерела світла краще освітлюється (а стосовно Землі і нагрівається) то північна, то південна півкулі.

— Коли до Сонця повернута північна півкуля, вона отримує більше сонячного тепла і світла, ніж південна. О цій порі тут літо, а в південній півкулі — зима. Через півроку в південній півкулі, яка більше освітлена сонцем, буде літо, а в північній — зима. У цей час Сонце над горизонтом у північній півкулі знаходиться низько і сонячні промені ковзають по поверхні Землі не прогріваючи її.

Коли обидві півкулі під час руху Землі повертаються до Сонця однаково, одержуючи порівну тепла і світла, у тій півкулі, в якій було літо, поступово наступає осінь. А в тій півкулі, в якій була зима, настає весна.

Щороку 21 березня і 21 вересня в усьому світі день і ніч тривають 12 год. Цей день називається відповідно весняним або осіннім рівноденням.